10.Охарактеризуйте наукові теорії походження релігії.

Англійський лінгвіст Ф.Мюллер, досліджуючи мови стародавніх народів, висунув припущення, що початком релігії є міф про Сонце, який він знайшов у мовних памятках. Так була започаткована міфологічна теорія походження релігії — релігія стародавніх починалася з обожнення життєдіяльного світла. Наприкінці 19 — на поч. 20 ст. великого поширення набула анімістична теорія, засновником якої був Е.Тейлор. Цілком відкидаючи надприродне походження релігії, Тейлор вважав, що релігія почалася з віри в духів і в душу. Цю віру він назвав анімізмом від лат. anima, animus — душа, дух. В процесі критики анімістичної теорії виникла ще одна концепція виникнення релігії аніматизм, згідно якої анімістичному комплексові передувала ідея всезагального одухотворення речей, всієї природи. Вважалося, що кожна річ, кожне явище має свого хазяїна, свій голос. Це був примітивний пантеїзм. З критики анімізму виросла також концепція преанімізму. Англійський вчений Р.Маретт 1866 — 1943 вважав, що анімізму передувала віра в силу, позбавлену індивідуальності і фізичних властивостей, яка не звязана з матеріальними тілами, але виявляється в них. Наукове пояснення походження релігії хоче дати магічна теорія, яку запропонував Д.Фрезер 1854 — 1941, автор відомого твору Золота гілка. Духовний розвиток людства він розглядав як процес з трьох стадій: магії, релігії, науки.

11.Предмет, об’єкт, значення релігієзнавства як науки, що досліджує природу релігії.

Релігієзнавство як відносно самостійна наука складалося починаючи з XIX ст., Хоча релігієзнавчі знання — філософські, теологічні, історичні, психологічні та ін — накопичувалися протягом століть. Предметом релігієзнавства є закономірності виникнення, розвитку та функціонування релігії, її різноманітні феномени, як вони поставали в історії суспільства, взаємозвязок і взаємовплив релігії й інших галузей культури. Сьогодні очевидно, що релігія відіграє помітну роль у житті суспільства, і що вона зазнає глибокі і необоротні зміни. Велике значення вивчення релігієзнавства для утвердження гуманістичних цінностей сучасного світу, забезпечення громадянської злагоди, гармонізації міжлюдських відносин, в тому числі представників різних релігійних і нерелігійних світоглядів. 

12.Характерні риси романтизму як останнього в Європі виразу “загального світобачення”.

Романтизм зародився в Німеччині як реакція на однобічне возвеличення розуму. Основні риси: поклоніння особистості, відчуття, пристрасть, геній Художника. Тяжіння до чогось далекого і недосяжного. Популярним стає Схід, містика, надприродне. Антибуржуазна установка, молодіжний протест, відхід від повсякденності. Відродження космічної свідомості, відчуття в природі Божественного Я, так званої світової душі.

13.Теорія пізнання і.Канта.

В центрі філософії Канта стоять проблеми теорії пізнання. Основне, чим відрізняється підхід Канта до вирішення цих проблем, порівнюючи з попередніми представниками різних філософських систем, полягає в тому, що він здійснив перехід від метафізики субстанції до теорії субєкта Головне, за Кантом, не вивчення речей самих по собі, а дослідження самої пізнавальної діяльності людини. Перш ніж пізнавати світ, вважає Кант, потрібно пізнати своє пізнання, встановити його межі і можливості. Це був великий поворот філософії до людини. Кант вважає, що людський розум пізнає не речі в собі, а явища речей, результат їхньої дії на органи чуття людини. Речі в собі стають явищем завдяки апріорним формам споглядання простір-час та апріорним формам мислення якість, кількість, причинність, реальність та ін. .тобто таким формам які мають позадосвідне походження. Наступна сходинка пізнання — це розум, який, за Кантом, завершує мислення і при цьому, не створюючи нічого нового він заплутується у невирішених протиріччях — в т. з. антиноміях чистого розуму. Кант вважає, що таких антиномій чотири, але вирішити їх неможливо, оскільки кожну з тез, що складають антиномії, можна однаково логічно довести або спростувати.