- •1.Специфіка нового погляду на людину в епоху Відродження.
- •4.Основні засади філософії ф.Прокоповича.
- •6.Проблема свободи і творчості в філософії м.Бердяєва.
- •8.Основні риси філософської думки в культурі Київської Русі.
- •9.Охарактеризуйте теологічні теорії походження релігії.
- •10.Охарактеризуйте наукові теорії походження релігії.
- •11.Предмет, об’єкт, значення релігієзнавства як науки, що досліджує природу релігії.
- •12.Характерні риси романтизму як останнього в Європі виразу “загального світобачення”.
- •13.Теорія пізнання і.Канта.
- •14.Антропологічна проблематика філософії л.Фейєрбаха.
- •15.Сутність суб’єктивного ідеалізму та діалектики у філософії й.Фіхте.
- •17.В чому полягає сутність трьох стадій життя за вченням с.К’єркегора?
- •19.Сутність поняття “відчуження” в філософії марксизму.
- •21.Пантеїстичні погляди б.Спінози.
- •23. Охарактеризуйте провідні ідеї епохи Просвітництва.
- •29. Специфіка поглядів на людину в філософії б.Паскаля
- •55. Провідні ідеї філософських поглядів Піфагора.
- •57. Дайте загальну характеристику та визначте специфічні риси первісних релігійних вірувань.
- •58. Розкрийте сутність та значення тотемізму.
- •59. Розкрийте сутність та значення фетишизму.
- •60. Розкрийте сутність та значення анімізму.
- •62. Дайте загальну характеристику та визначте специфічні риси ранніх національних релігій.
- •63. Дайте загальну характеристику та визначте специфічні риси пізніх національних релігій.
- •64. Розкрийте сутність, значення філософської антропології.
- •66.Значення російської релігійної філософії у переосмисленні становища людини у Всесвіті.
- •67. Сучасні тенденції у філософській антропології.
- •68. “Проект” всезагального спасіння людства у філософських поглядах Федорова.
- •69. М.Бердяєв про “Епоху Духа в християнстві”.
- •73. Охарактеризуйте основні риси філософії неотомізму.
- •74.Охарактеризуйте філософію структуралізму.
- •76.Специфіка розуміння людини в функціональному напрямі філософської антропології.
- •77.Особливості філософії ірраціоналізму.
- •78.Охарактеризуйте філософію епохи Середньовіччя.
- •79.Основні думки твору Августина Блаженного “Про град Божий”.
- •80.Розкрийте сутність філософії Августина Блаженного.
- •81.Охарактеризуйте погляди ф.Аквінського на буття та пізнання.
- •82.Розкрийте сутність та значення вчення ф.Аквінського про синтез віри і знання.
- •84.Етика і.Канта.
- •85.Діалектичний метод г.Гегеля.
- •86.Конкретизуйте поняття “істина” через взаємозв’язок таких понять як: “об’єктивна істина”, “абсолютна істина”, “відносна істина”, “конкретна істина”.
- •90.Рушійні сили та суб’єкти суспільного розвитку.
81.Охарактеризуйте погляди ф.Аквінського на буття та пізнання.
Вчення про буття. Під буттям Ф.Аквінський розуміє християнського бога,який актом своєї волі створив світ і речі, що в ньому існують. З точкизору Ф.Аквінського існує чотири рівня буття: Найнижчий рівень буття визначає зовнішню визначенність речей, сюди відносяться неорганічні стихії та мінерали.На наступному рівні перебуває форма, яка являє собою кінцеву причину речей, тому їй притаманна доцільність, яку ще Арістотель назвав “рослинною душею” – це рослини.Третій рівень – тварини. На всіх трьох рівнях форма по-різному входить уматерію. На четвертому рівні форма вже не залежить від матерії. Це дух або розум,
розумна душа, за Фомою Аквінським, наречена “самосущою”.
82.Розкрийте сутність та значення вчення ф.Аквінського про синтез віри і знання.
Віра у Фоми Аквінського за своєю достовірністю переважає знання, оскільки спирається на абсолютну правдивість Бога, а людський розум безперервно помиляється. Обґрунтовуючи достовірність віри, Аквінат посилався на нескінченну кількість чудес, здійснених, на його думку. Богом: зцілення хворих, воскресіння мертвих, перетворення дурнів на мудреців і т. ін. Віра дана кожній людяні і є для неї морально ціннішою за знання, оскільки знання може відвернути людину від свого Всевишнього Творця і благодійника.
Отже, проголосивши основою свого вчення принцип гармонії віри і знання, Фома фактично підпорядкував знання вірі, а філософію — теології. Філософія у нього теологічна, а теологія — філософічна.
Віра і знання для Фоми Аквінського чітко розмежовані й належать до різних порядків буття.
У своїх працях Фома розділяє догмати віри на такі, що осягаються розумом (Бог існує, Бог єдиний, душа людини безсмертна), і такі, що розумом не можуть бути осягнені (творення світу, трійця, першородний гріх тощо). Перші є предметом як теології, так і філософії. Другі — предметом лише віри і теології.
83.Предмет і значення логіки як науки у вивченні мислення, його законів і форм.
При визначенні предмета науки логіки у логіко-філософській літературі беруть до уваги три аспекти: онтологічний (філософське вчення про буття), гносеологічний (пізнавальний) та формально-логічний. В онтологічному аспекті визначається об'єктивна основа науки логіки — об'єктивне існування предметів, явищ, процесів (емпіричних об'єктів), між якими існують різноманітні взаємозв'язки (причинно-наслідкові, просторові, часові, генетичні та ін.), тобто те, що називають "логікою речей". У гносеологічному (пізнавальному) аспекті визначаються процес відображення "логіки речей", "логіки подій" у "логіці понять" і становлення системи понять (категорій), які охоплюють сутність об'єктивно існуючих речей, явищ і процесів. У формально-логічному аспекті визначаються необхідні взаємозв'язки між логічними формами мислення (поняттями, судженнями, умовиводами), які зумовлені не змістом мислення, а лише його структурою. Усі ці аспекти постають в єдності. Враховуючи цю єдність, можна дати таке визначення предмета науки логіки:
Логіка — це наука, яка вивчає закони і форми розумової діяльності людей, принципи і засоби побудови правильних суджень і міркувань про предмети і явища об'єктивного світу, методи формалізації знання як результату пізнавального процесу.