90.Рушійні сили та суб’єкти суспільного розвитку.

У соціальній філософії рушійними силами розвитку суспільства вважають різні суспільні явища: об'єктивні суспільні суперечності, продуктивні сили, спосіб виробництва та обміну, розподіл праці, дії великих мас людей, народів, соціальні революції, потреби та інтереси, ідеальні мотиви тощо. Вони, таким чином, пов'язуються з суперечностями суспільного розвитку та їх вирішенням, з соціальним детермінізмом, з об'єктивними та суб'єктивними чинниками історії, з діяльністю людей або ж є комплексом усіх цих чинників. Кожний із вказаних підходів правомірний, відображає якусь долю істини. Рушійні сили розвитку суспільства пов'язані насамперед з діяльністю людей.

Адже життя суспільства, його історія є діяльністю людей, тобто діяльністю особистостей, соціальних груп, народів тощо. Тому ця історія має розглядатися саме у контексті діяльності людей: усі закони суспільного розвитку, вся логіка такого процесу існують лише у людській діяльності. Акцентування на тому, що суспільство — це діяльність людей, має глибокий методологічний сенс. Здатність бути рушійною силою — це найсуттєвіша властивість людської діяльності взагалі.

Найважливішими проблемами в широкому спектрі проблематики рушійних сил є аналіз суб'єкта суспільного життя, характеристики його діяльності, її умов, причин, цілей, завдань, її результатів, діалектики об'єктивного та суб'єктивного, творчого і репродуктивного та ін. в цій діяльності, її піднесень та спадів.

Агностицизм– вчення, що піддає сумніву можливість об’єктивного пізнання світу або заперечує його.

Анімізм – віра в існування в тілі людини її двійника душі, від якої залежать фізіологічний і психологічний стан.

Антропоцентризм – вчення, згідно з яким людина є центром Всесвіту.

Герменевтика – мистецтво тлумачення та інтерпретації священних історичних текстів.

Гносеологія– розділ філософії, що займається проблемами пізнання.

Дедукція – виявлення конкретних істин із загальних положень.

Деїзм – напрям, який вважає, що Бог створив світ, але в подальший час перестав втручатися в його справи.

Діалектика – визнає універсальний зв'язок усіх явищ природного, соціального, духовного вимірів дійсності та її розвиток.

Евгемеризм-релігія, походить з вшанування і обожнення найдавніших царів.

Емпіризм – основа знань чуттєвий досвід,тобто переважання відчуттів над розумом..

Ідеалізм – визнає первинність свідомості щодо матерії.

Індукція – отримання загальних положень шляхом вивчення індивідуальних речей.

Істина - правильне відображення об'єктивної дійсності у свідомості людини. Розвиток - зміна матеріальних і ідеальних об'єктів, у результаті чого виникає новий якісний стан об'єкта. Пізнання - пристосування до потоку явищ, набуття певних звичок та інстинктів. Екзистенція - існування, що ототожнюється з суб’єктивними переживаннями людини; основна категорія екзистенціалізму. Ірраціоналізм - філософське вчення, яке відстоює обмеженість раціонального пізнання, протиставляючи йому інтуїцію, віру, інстинкт, волю, як основні види пізнання. Сублімація - перенесення сексуальної енергії на несексуальні соціальні цілі. Сансара - потік перевтілень, нескінченний цикл страждань (народжень, хвороб, смертейта реінкарнацій) в дхармічних релігіях. Нірвана - закінчення процесу перероджень і позбавлення таким чином страждань. Дао - поняття давньокитайської філософії, яке означає «шлях» природи, сенс життєвого шляху людини. Соліпсизм - теоретична установка, крізь призму якої весь світ бачиться породженням свідомості(Я), котре єдине. Антрополатрія - віддавання божественних почестей людям, культ володарів у стародавніх релігіях. Антропологія-вчення про людину, її сутність, походження і призначення в Всесвіті.

Історія релігії – вивчає розвиток релігійних форм.

Космологія – вчення про Всесвіт.

Магія – сукупність уявлень та обрядів, в основі яких лежить віра в можливість впливу на навколишній світ через надприродне.

Матеріалізм – визнає первинність матерії щодо свідомості.

Метафізика – в природі, суспільстві, духовній сфері об’єкти, процеси, явища існують відокремлено без взаємного органічного зв’язку, вони не розвиваються.

Монотеїзм – віра в одного Бога

Нігілізм-заперечення цінностей або заперечення усталених суспільством норм , принципів , законів.

Номіналізм – вчення, згідно з яким реально існують лише поодинокі індивідуальні речі, а загальні поняття – лише назви, імена, породжені людським мисленням.

Об’єктивний ідеалізм - термін, що позначає напрям філософської думки, який вважає первинним незалежний від суб'єкта універсальний ідеальний початок

Онтологія– розділ філософії, що займається проблемами буття

Пантеїзм –( всебожжя.) вчення, згідно з яким Бог розчинився в природі і там сакралізається

Політеїзм -багатобожжя, віра в багатьох богів/богинь.

Психологія релігії – досліджує афективний бік релігії.

Раціоналізм–.філософська точка зору, яка наголошує першість і компетентність розуму в пошукахістини, тобто переважання розуму над почуттями,відчуттями.

Реалізм – вчення, згідно з яким буття існує у вигляді лише загальних понять, або універсалій, які існують раніше і незалежно від речей, являючи собою думки та ідеї божественного розуму.

Реінкарнація – перевтілення після смерті людини з одного тіла в інше.

Релігія – одна з форм суспільної свідомості.свтоляду,світосприйняття.

Сакралізація – процес збільшення впливу релігії на суспільство.

Світогляд - бачення та розуміння світу і місце особистості у ньому, а також її життєві позиції, програми поведінки та діяльності.

Секуляризація – процес зменшення впливу релігії на світське життя суспільства.

Сенсуалізм – в розумі немає нічого такого, чого б раніше не було в чуттєвому досвіді.

Синкретизм-– явище об'єднання різних релігій (або їх окремих елементів) в єдину релігійну систему

Соціальна філософія - розділ філософії, покликаний відповісти на питання про те, що є суспільство і яке місце займає в ньому людина.

Соціологія релігії – вивчає релігію як соціальний інститут.

Суб’єктивний ідеалізм – вчення, яке бачить першооснову буття у свідомості суб'єкта.

Субстанція – те, що не потребує для свого існування чогось іншого, є причиною самої себе.

Теїзм- релігійне або філософське переконання існування найвищої, надсвітової істоти - Бога, яка створила світ, його підтримує та ним керує.

Теологія – надприродні причини походження релігії.

Теоцентризм- філософська концепція, в основі якої лежить розуміння Бога як абсолютного, досконалого, найвищого буття, джерела всього життя і будь-якого блага.

Трансцендентальний-філософський термін, що означає того, що виходить за межі.

Трансцендентний-- філософський термін, що хар-є те, що принципово недоступне досвідному пізнанню.

Універсалія - в схоластиці загальні, видові та родові поняття.

Феноменологія релігії – досліджує не саме надприродне, а людину, перед якою постає це надприродне.

Фетишизм – віра в існування у матеріальних об’єктів надприродних властивостей.

Філософія – гуманітарна дисципліна, що дає найбільш загальні уявлення про світ і людину разом, всі здобуті знання співвідносить із людиною.

Філософія релігії – вивчає інтелектуальний базис релігії, дає понятійне витлумачення релігії.

1.Першим слово «філософія» придумав:А) Піфагор

2.Що єдавньоіндійским збірником гімнів на честь богів ( II – I тис. до н.е.)?А)Веди

3.Хто вважав воду першоначалом всього сущого? А)Фалес

4.Який напрямоквиник в християнстві в результаті Реформації?В)протестантизм

5.Представником емпіризму є:А) Ф.Бекон

6.Вчення, згідно з яким головним джерелом наших знань є розум:В) раціоналізм

7.Німецька класична філософія охоплює межі:А) XVIII-XIX ст.

8.Представником об’єктивного ідеалізму вважають:Б) Гегеля

9.І.Кант є автором твору:Б) “Пролегомени”

10.Представником структуралізму є:Б) Леві-Стросс

11.Спрямування сексуальної енергії до несексуальних (соціальних) цілей називається:Г) сублімація

12.Мистецтво і теорія тлумачення текстів – це:Б) герменевтика

13.Найважливішим атрибутом матерії, способом її існування є:Г) рух

14.Розділ філософії, що вивчає природу пізнання, закономірності пізнавальної діяльності людини, її пізнавальні можливості та здібності:Б) гносеологія

15.Термін “антрополатрія” означає:Б) людинобожжя

16.Хто був автором так званого “проекту всезагального воскресіння”?А) Федоров

17.Ноосфера – це:А) сфера розуму

18.Автором праці “Держава” є:В) Платон

19.Релігієзнавство як галузь сформувалось у Європі у:А) др.пол. XIX ст.

20.Віра в існування у матеріальних об’єктів надприродних властивостей:Б) фетишизм

21.Автором політико-державної теорії походження релігії вважають:А) Крітія

22.Сукупність психічних явищ, станів і дій, які лежать поза сферою розуму:Б) несвідоме

23.Термін «філософія» означає:В) любов до мудрості

24.Розділ філософії, в якому розглядаються всезагальні принципи буття:А) онтологія

25. Засновником даосизма в Китаї був:Б) Лао Цзи

26.Хто впершезвернувся до проблемилюдини?В)Сократ

27.Характерна риса Ренесансу – це:Б)Антропоцентризм

28.Сенсуалістичну теорію пізнання розробив:В) Локк

29.Істинне, суттєве, самодостатнє, самопричинне буття, яке породжує всю багатоманітність світу:А) субстанція

30.Теоретична діяльність І.Канта поділяється на два періоди:А) докритичний і критичний

31.Представником суб’єктивного ідеалізму є:Б) Фіхте

32.Філософія Шеллінга має назву:А) філософія тотожності

33.Автором вчення про “споріднену працю” є:Б) Сковорода

34.Знайдіть представника неотомізму:А) Марітен, Жільсон

35.А.Шопенгауер був автором вчення про:Б) світову волю

36.В сучасній антропології виділяють дві гілки:Б) біологічна і функціональна

37.Вчення, що заперечує можливість достовірного пізнання сутності дійсності, називається: Г) агностицизм

38.Такий зміст людських знань про дійсність, який не залежить ні від окремої людини, ні від людства в цілому: А) об’єктивна істина

39. Вчення про людину, її сутність, походження і покликання у Всесвіті: В) антропологія

40. Віровчення, які наділяють надприродними властивостями осіб (вождів) націй, держав: В) світські релігії

41. Концепція, згідно з якою релігія є похідною від матеріального світу: А) евгемеризм

42. Віра в існування в тілі людини її двійника – душі, від якої залежать її життя, фізіологічний, психологічний стан: Г) анімізм

43. Який філософ розглядав простір і час як апріорні форми чуттєвого споглядання? А) І.Кант

44. Слово “інтуїція” в перекладі з латинської мови означає: В) уважно дивлюсь

45. Стійка система поглядів на світ, переконань, уявлень, вірувань людини, що визначають вибір певної життєвої позиції, відношення до світу та інших людей, - це: В) світогляд

46. Вчення про «світ ідей» було розроблено: Г) Платоном

47. Напрям средньовічної філософії, що заперечував реальне існування загальних понять, вважаючи їх лише словесними оболонками: А)Номіналізм

48. Поняття «Відродження» означає відновлення інтересу до: А)Античності

49. Автор вчення про монади: А) Лейбніц

50. Вчення, згідно з яким основним джерелом знань є чуттєвий досвід: Б) емпіризм

51. Автором вчення про “категоричний імператив” є: Г) Кант

52. Л.Фейєрбах намагався створити нову релігію, в центрі якої замість культу Бога буде панувати: А) культ людини і любові

53. Ф. Прокоповича вважають: Б) пантеїстом

54. Засовником так званої “філософії всеєдності” є:Г) Соловйов

55.К’єркегор є представником:В) християнського екзистенціалізму

56.Філософське вчення, яке відстоює обмеженість раціонального пізнання, протиставляючи йому інтуїцію, віру, інстинкт, волю як основні види пізнання:Г) ірраціоналізм

57.Автор вчення про “надлюдину”:Б) Ніцше

58.Таке знання, яке в принципі є правильним, але не повно відображає дійсність, не дає її всебічного вичерпного образу:В) відносна істина

59.Що є основою пізнання, його рушійною силою, об’єктивним критерієм істини?А) практика

60.Хто є автором вислову: “Людина – це сукупність всіх суспільних відносин”?Г) Маркс

61.Поняття, яке відображає риси, що відрізняють окремого індивіда від інших:Б) індивідуальність

62.Хто був автором вчення про ноосферу?Б) Вернадський

63.Представник вчення про “споглядальний теїзм”:В) Фіхте

64.Гуманітарна наука, що досліджує суспільно-історичну природу релігії, механізм її зв’язків з політичними, економічними, духовними системами суспільства, особливості їх впливу на віруючих:А) релігієзнавство

65.Релігійні вірування та культові дії, притаманні конкретному народові:Б) національні релігії

66.Філософське вчення про ціннісні відносини людини і світу:А) аксіологія

67.Де виникла філософія? А)Греція, Індія, Китай

68.Перевтілення душі в колі нових народженьзгідно закону карми в індійській філософії – це:В)Сансара

69.Основу якого релігійно-філософського вчення складають «чотири благородні істини"?Б)буддизм

70.Одним з перших філософів-софістів був:Г) Протагор

71.Хто був автором книги «Про обертання небесних сфер»? А)Коперник

72.Зображення ідеального суспільного влаштування, безнаукового обгрунтування, що містить нереальні плани соціальних перетворень:Б) утопія

73. Шляхи пізнання за вченням Ф.Бекона: А) шлях мурахи, шлях павука, шлях бджоли

74. Як перекладається вислів Р.Декарта: “Cogito ergo sum”? А) “Мислю, отже існую”

75. Який філософ вважав, що людська свідомість від природи є “чистою дошкою”? В) Локк

76. Кант виділяє: А) 4 антиномії

77. Хто з філософів утверджував діалектичний метод мислення і пізнання? Г) Гегель

78. Г.Сковороді належить праця: Б) “Ікона Алківіадська”

79. Початок історії вітчизняної філософської думки ведеться з: А) X-XII ст.

80.Філософське вчення, яке відроджує і модернізує теїстичне вчення Ф.Аквінського, поєднуючи його з філософськими системами Канта, Шеллінга, Гегеля, Ясперса, Хайдеггера: Б) неотомізм

81.А.Шопенгауер є автором твору: А) “Світ як воля і уявлення”

82.Знайдіть представника неофрейдизму: В) Фром

83.Виділяють два рівні пізнання: В) сенсуалістичний і раціоналістичний

84.Кінцевою метою пізнання є досягнення: А) істини

85.Зміст свідомості, який не відповідає реальності, але сприймається за істинне, і його часом треба спростовувати: В) хибна думка

86. Який філософський напрям вбачає сутність людини в її протистоянні ходу історії і супротиву природі? Б) персоналізм

87. Людина розглядається як істота несвідомо-афективна у вченні: В) психоаналітичної філософії

88. Розділ філософії, покликаний відповісти на питання про те, що є суспільство і яке місце займає в ньому людина: В) соціальна філософія

89. Основоположником релігієзнавства вважають: Б) Тайлора

90. Прикладом пізніх національних релігій є:А) іудаїзм