6.Проблема свободи і творчості в філософії м.Бердяєва.

Свобода і творчість — центр. теми його філ. У творчості бачив сенс свободи,прорив за межі повсякденного буття. Кінець цього світу в історії залежить від творчого акту людини.Основна філ.проблема об`активації,котра заснована на відчуженні ,втраті свободи і особистості,підкорені загальному і необхідному. У всіх працях Бердяєва проблема особи, свободи і творчості проходить лейтмотивом. Він навіть переступає через свою релігійність, заявляючи, що замах на свободу людини міститься вже в слові «Господь». Свобода, вважає Бердяєв, не може бути обмеженою нічим, а коли ми з благоговінням вживаємо слово «Господь», ми вже обмежуємо свою свободу чимось вищим від нас. 7.“Філософія всеєдності” В.Соловйова.

Людина пов’язана з двома світами – природним(з нього вийшла) і божественним(до нього прагне). Творений гріховний світ, що відпав від Бога, еволюційним шляхом знову зібрався в єдине ціле. Проходить ступені у розвитку – існує світовий прогрес, єдність всесвітк, його прагнення до бога – відродження всеєдності. Ідеальним втіленням Бога у людині є Христос.1 мінеральне царство, в якому буття виступає у своїй початковійформі, як інертне самоствердження;2 рослинна царство, що знаменує вихід зі стану інерції;3 тваринний світ, в якому живі істоти шукають повноти буття за допомогою відчуттів і свободи руху;4 людське царство, що є ареною природного людства, що прагне до поліпшення свого життя за допомогою науки, мистецтва та громадських установ;5 Боже царство чи арена духовного людства, що прагнездійснити безумовне досконалість в житті.Між цими царствами існує звязок і спадкоємність.

8.Основні риси філософської думки в культурі Київської Русі.

Перший період історії української філософії припадає на час існування Київської Русі та охоплює час Від XI ст. до XV ст. Початок цього періоду повязують зі Словом про Закон і Благодать Іларіона — найбільш ранньою оригінальною памяткою цієї доби, що збереглась. Саме у межах києво-руської культури склався притаманний українській духовній традиції тип мислення, для якого не властиве було абстрактне, відірване від життя філософське теоретизування. Філософська думка цього періоду є адекватним відображенням греко-словянського, Християнського типу культури з притаманним йому акцентом на проблему Людина — Бог, крізь призму якої здійснюється осмислення граничних підстав людського існування. Зустріч і взаємодія християнської і релігійно-міфологічної картини світу спричинила плюралізм різноманітних філософських позицій, кожна з яких певним чином відображала результат накладання християнських уявлень на модель світу, вироблену у культурі східних словян у більш ранній період їхньої історії.

9.Охарактеризуйте теологічні теорії походження релігії.

Є 2 теорії походження релігії :теологічна та містична. Теологічні — надприродні причини.До них належить: 1.Традиціоналістська — релігію відкрив Богне потребує доведення,грунт.на вірі,стосується тільки християнства. 2.Теїстична — Бог- джерело усього і релігії в тому числі.Релігія — результат розумового розвитку людини. 3.концепція вроджених ідей -ідея Бога притаманна людині від народження.Декарт. 4.споглядальний теїзм Фіхте — релігія як ставлення людини до Бога, є комплексом певних почуттів,усвідомленням