Заключення

Чітке розуміння патогенетичних механізмів розвитку судинної мозкової катастрофи у кожного хворого є тим ключем, за допомогою якого можливо підібрати найбільш ефективне лікування вже з перших годин від початку розвитку захворювання і знизити смертність і інвалідизацію, забезпечити сприятливий прогноз.

Проведення інструментальних досліджень, при необхідності – огляд нейрохірурга, повинні забезпечуватися в перші години перебування пацієнта в стаціонарі одночасно з проведенням медикаментозної терапії. Важливим є раннє проведення заходів, направлених на вторинну профілактику ішемій головного мозку, серед яких значне місце займають хірургічні методи, що забезпечують успіх подальшого консервативного лікування. Вирішення завдання збереження життя хворого з мінімальною інвалідизація після ГПМК дає можливість подальшого проведення спеціалізованого реабілітаційно-відновного лікування.

Перелік рекомендованої літератури

1. Верещагин Н., Пирадов М. Интенсивная терапия ОНМК. /Журнал новые медицинские технологии, Москва, 2001, №6 – С.24-31.

2. Винничук С.М., Черенько Т.М. Ишемический инсульт: эволюция взглядов на стратегию лечения. – Киев, 2003. – С.120.

3. Волошин П.В., Мищенко Т.С. Профилактика мозгового инсульта. /Здоров’я України, №5, 2002. – С.14.

4. Гусев Е.И., Скворцова В.И. Ишемия головного мозга. – Москва, «Медицина». – С.316.

5. Зозуля Ю.П., Педаченко Є.Г., Орлов Ю.О., Сапон М.А. Сучасний стан та перспективи розвитку нейрохірургії в Україні // Матеріали ІІІ з’їзду нейрохірургів України. – К., 2003. – С.305.

6. Зозуля І.С., Боброва В.І., Зозуля А.І., Бредіхін О.В. Діагностика, комплексне лікування, профілактика і організаційні заходи з питань церебрального інсульту. – К., 2005. – 71с.

7. Короткоручко А.А., Полищук Н.Е. Анестезия и интенсивная терапия в нейрохирургии. – Киев: Четверта хвиля, 2004. – 526 С.

8. Наказ МОЗ України №297 від 30.07.2002 р. “Про вдосконалення медичної допомоги хворим з церебральною патологією”.

9. Фишер М., Шебиту В. Обзор подходов к терапии острого инсульта: прошлое, настоящее и будущее. Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова (Инсульт, приложение к журналу), вып.1, 2001. – С.21-33.

10. Шлапак І.П., Пилипенко М.М. Посібник із проведення респіраторної підтримки – Київ: Логос 2003. – 134 C.

11. Adams H, Brott T, Crowell R, Furlan A, Gomez C, Grotta J, Helgason C, et al: Guidelines for the management of patients with acute ischemic stroke. A statement for healthcare professionals From a special writing group of the Stroke Council, American Heart Association, Stroke 1994;25:1901-1914.

12. Adams Jr H.P., Adams R.J., Brott T. et al. Guidelines for the Early Management of Patients With Ischemic Stroke: A Scientific Statement From the Stroke Council of the American Stroke Association./Stroke, April 1, 2003; 34(4): 1056-1083.

13. Argentine C., Prencipe M. The burden of stroke: a need for prevention. In: Prevention of Ischemic Stroke. Eds. C.Fieschi, M. Fisher. London : Martin Dunitz 2000; 1-5.

14. Brainin M, Bornstein N, Boysen G, Demarin V, for the EFNS Task Force on Acute Neurological Stroke Care: Acute neurological stroke care in Europe: Results of the European Stroke Care Inventory. Eur J Neurol 2000; 7:5-10.

15. Leys D. Atherothrombosis: a major health burden./Cerebrovasc Dis 2001; 11 Suppl 2: 1-4.

16. Recommendations for Stroke Management: Update 2003. European Stroke Initiative (EUSI). /Cerebrovascular Diseases 17 (suppl 2) 1-46 (2004).

17. Sacco RL. Risk factors, outcomes, and stroke subtypes for ischemic stroke./Neurology 1997; 49: S39-44.

1 Стандарт – чіткий перелік умов та/або дій, яких необхідно дотримуватись в процесі роботи або з метою досягнення певного кінцевого результату.

2 Лікувально-діагностичні рекомендації, або клінічні протоколи – це поєднання алгоритмів діагностики, лікування і інструкції щодо їх застосування, присвячені певному класу або групі захворювань. Це систематично розроблені положення, які мають за мету допомогти медпрацівнику і пацієнту прийняти правильне рішення відносно допомоги, яка надається у певних клінічних ситуаціях.

3 у разі виконання операцій на екстракраніальних сегментах магістральних церебральних артерій судинними хірургами або ендоваскулярних втручань інтервенційними радіологами обов’язкове передопераційне клінічне заключення за участю невролога з обґрунтуванням показань до проведення операції; необхідна констатація неврологом у медичній документації неврологічного статусу хворого (за загальноприйнятим стандартом) до операції, протягом першої доби після її проведення і перед випискою із стаціонару.

4 втручання при артеріальних мозкових аневризмах, АВМ, каротидно-кавернозних сполуках (прямі хірургічні, інтервенційні ендоваскулярні) можуть виконуватись лише у нейрохірургічних відділеннях, оснащених необхідним діагностичним устаткуванням (ангіографічне, КТ, МРТ дослідження), операційним мікроскопом, мікрохірургічним інструментарієм, адекватною підготовкою і достатнім досвідом спеціалістів для проведення відповідних операцій. Хворі з діагнозом або підозрою на артеріальну мозкову аневризму, АВМ, каротидно-кавернозну сполуку повинні бути переведені з неврологічного або нейрохірургічного стаціонару до спеціалізованої нейрохірургічної клініки для дообстеження і проведення оперативного лікування у найближчий час.

5 показаннями до ургентного видалення гематом є гематома з мас-ефектом (зміщення середньої лінії > 5 мм) і тяжкість стану хворого за ШКГ 12 балів і менше.

2