9.Pr як специфічний вид комунікації.

Паблік рилейшинз (public relations — PR, зв’язки з громадськістю) є видом суспільної діяльності, пов’язаної з формуванням потрібної громадської думки стосовно певної організації чи особи. Масова комунікація є основним середовищем, в якому функціонують інститути PR, адже вони покликані впливати на громадськість насамперед через канали комунікації та за допомогою ЗМК. Особливістю PR-комунікацій,— а до них належать комунікації для створення іміджу організацій, осіб, створення брендів, формування або підтримання громадської думки про організації чи особи,— є принципове зосередження фахівців зі зв’язків з громадськістю на комунікативній інтенції. Увесь інтерес фахівців лежить в площині прогнозованих реакцій громади, які за будь-яку ціну необхідно викликати, аби досягти поставленої мети: створити певну думку про когось чи щось; зацікавити когось чимось тощо. PR-комунікації через те є класичним представником масового спілкування. Технологізується не тільки процес виготовлення інформаційного продукту, як те маємо у масмедійних комунікаціях, а ввесь процес спілкування — від формування задуму до його реалізації й отримання потрібної реакції від комуніката. Інформаційне виробництво для піарників є важливим, але проміжним технологічним етапом чи процесом у цілісному “виробництві” впливу на людей.

Комунікативні ознаки та характеристики PR.

Теорія двокрокового потоку. Комунікативний потік можна описати як серію розширюються контактів. Передбачається, що лідери громадської думки першими звертають увагу на повідомлення, що дійшли до них по засобах зв'язку. Вони аналізують і інтерпретують ці повідомлення, а потім передають інформацію своїм друзям і знайомим. Існують офіційні лідери громадської думки, наприклад виборні посадові особи або керівництво компанії. Але є й неформальні лідери. Всі ми звертаємося до різних людей за інформацією або радою, вважаючи їх експертами в своїй області - не важливо, спорт це чи комп'ютерні технологііПоследніе дослідження показують, що двохкроковий потік виявляється в дійсності багатокроковим: комунікативна зв'язок йде від лідерів громадської думки до сприйнятливою аудиторії, а потім і до несприйнятливою аудиторії. Однак головна думка про роль лідерів громадської думки в комунікативному процесі залишається незмінною. Наприклад, компанії, що розробляють високі технології, часто будують стратегію маркетингу так, щоб в першу чергу охопити солідних журналістів і експертів в даній області. Саме вони є лідерами громадської думки, які розкажуть усім, чого вартий той чи інший товар.

Використання і задоволення. Люди, на яких направлена ​​інформація - не пасивні об'єкти. Основне положення теорії використання і задоволення полягає в тому, що комунікація - це інтерактивний процес. Комунікатор прагне донести до людей інформацію і в кінцевому рахунку спонукати їх діяти відповідно з цією інформацією. Одержувачі інформації хочуть її отримати, вони хочуть, щоб їм показували, які можливості задоволення їх потреб существуют.Поетому вони прагнуть вибрати такі повідомлення, які відповідають їхнім потребам. Вони стануть читати далеко не кожну статтю в місцевій газеті. Таким чином, роль PR-автора полягає в тому, щоб створювати значущі для аудиторії повідомлення.

Структурування.Термін «структурування» (framing) раніше ставився до діяльності журналістів та редакторів зі створення певної структури з наявних фактів, підходів, тематики і навіть лексики для того, щоб викликати максимальний інтерес і розуміння аудиторії. Наприклад, те, як люди ставляться до проблем охорони здоров'я і до роботи пов'язаних з цим організацій, багато в чому залежить від способу подачі цього засобами інформації. У багатьох людей недостатньо знань і досвіду, щоб сформувати власну думку, і вони приймають на віру запропоновану версію. Теорія структурування застосовна і до PR. За даними багатьох досліджень, PR-діяльність забезпечує близько половини всього того, про що говорять і пишуть засоби інформації. Таке структурування відбивається в контексті і змісті статей і сюжетів, поширюваних засобами інформації.

Принципи PR-комунікації:- довіра з боку аудиторії; - Ясність комунікації; - Безперервність і послідовність комунікації; - Орієнтація на менталітет, потреби і можливості аудиторії. розвідувальна модель

Її реальна суть - вміння ефективно збирати й аналізувати фактичну інформацію. На думку В. Плетта, корисність розвідувальної інформації визначається такими якостями, як повнота, точність і своєчасність.