3. Особистісна підготовка практичного психолога

Система організації підготовки практикуючого психолога, має включати такі рівні:

1) світоглядний, що має на меті формування професійної свідомості майбутніх спеціалістів. Він повинен також забезпечити засвоєння норм, зразків, правил поведінки, стійкої системи цінностей, яка б відповідала професійному етикетові психолога;

2) професійний, спрямований на оволодіння необхідною системою знань, технологією практичної діяльності майбутнього психолога, формування його психологічної культури;

3) особистісний, мета якого — формування у студента професійно значущих якостей особистості, гуманістичної спрямованості, "діалогічності" як центрального її компонента, здатності до професійної ідентифікації.

Найважливішим завданням є становлення особистісного "Я" майбутнього фахівця. Це тісно пов'язане з формуванням професійної культури, центральною ланкою якої є психологічна культура.

Психологічна культура, безумовно, передбачає високий рівень професійних знань. Найважливішою складовою психологічної культури особистості є культура спілкування. Діалог є найціннішим інструментом психолога, а діалогізм — найважливішою його професійною якістю. Важливою умовою успішного здійснення професійної діяльності психолога є культура мислення. Значущою складовою психологічної культури професіонала є емоційна культура, яка лежить в основі моральності. Психологові, який прагне досягти високої професійної культури, необхідні постійний самоаналіз, усвідомлення власних дій та вчинків, самоспостереження, здатність вести безперервний внутрішній діалог.

Професійна ідентифікація — це невід'ємна частина професійної самосвідомості особистості. Вона передбачає прийняття провідних професійних ролей, цінностей та норм, наявність мотиваційних структур, котрі спонукають особистість до ефективної практичної діяльності. Таким чином, проблема формування професійної ідентифікації тісно поєднана з механізмом особистісного росту (саморозвитку) студентів-психологів, який включає самопізнання (самодіагностику), самокорекцію, самоаналіз та самореабілітацію.

Провідні напрями (блоки) підготовки практикуючих психологів

Перший блок, підготовчий, розпочинається з диференціювання претендентів за рівнем їхньої професійної придатності до роботи з людьми та включати роботу з адаптації студентів до майбутньої професії

Другим блоком професійної підготовки майбутніх практикуючих психологів є діагностичний, який передбачає оволодіння основами психодіагностики, подальше просування шляхом самопізнання.

Третій блок — це особистісно-професійна корекція. Його завданнями є проробка виявлених на діагностичному етапі особистісних проблем студентів, корекція та формування професійно значущих комунікативних умінь.

Четвертий блок, який завершує підготовку практикуючих психологів, — оволодіння прийомами професійної самореабілітації з метою відновлення внутрішнього балансу (цілісності "Я") після психотерапевтичної роботи з клієнтом.

4. Вимоги до атестації фахівців з практичної психології Атестація фахівців

Основні положення, які мають бути загальними умовами атестації

Перше: атестувати практикуючого психолога можуть тільки психологи.

Друге: у процесі атестації мають бути розглянуті мінімум два аспекти: зміст, методи і результати професійної діяльності фахівця; результати його навчання (підвищення кваліфікації).

Третє: атестації мають бути періодичними (інтервал один—п'ять років).

Четверте: для переходу на виший щабель кваліфікації необхідно пройти відповідні курси.

Найдоцільнішим є створення міжвідомчих атестаційних комісій, у яких співпрацюють психологи державних установ і представники професійних психологічних організацій.