1. Складіть коротку промову на тему «Мова — засіб установлення добрих стосунків між людьми».

При цьому використайте такі прислів'я:

• Десять разів подумай, а раз скажи.

• Живи своїм розумом, але звіряйся з чужим.

• Язик — терези розуму.

• Кажи тому, хто слухає.

2. Доведіть або спростуйте думку Віктора Громового:

«Оволодіння мистецтвом живого слова – це ще і крок до свободи. Свободу висловити власну точку зору, навіть знаючи заздалегідь, що з нею не погодиться більшість. Свободи, яка ґрунтується на переконанні у тому, що тебе неодмінно вислухають і що будь-яке твоє альтернативне висловлювання не зустрінуть погрозами чи лайкою. Свободи, без якої в умовах сучасного інформаційного суспільства неможливий як індивідуальний успіх, так і прогрес держави. Саме вміння спілкуватись у вузькому колі та говорити перед широким загалом дає шанс стати духовно вільною особистістю, вільною від страху перед словом, страху перед іншими людьми і самим собою, страху залишитись незрозумілим, у меншості чи наодинці».

Методичні вказівки до виконання самостійної позааудиторної роботи студентів №4

Тема. Мовленнєвий етикет у діловому спілкуванні.

План

1. Поняття про мовний та мовленнєвий етикет.

2. Основні формули мовленнєвого етикету.

Теоретичні відомості

1. Поняття про мовний та мовленнєвий етикет.

Спілкування людей підпорядковується не лише законам мови, якою вони послуговуються, та логіці проблеми, яку вони обговорюють; воно невіддільне від етикету.

Мовний етикет — це сукупність словесних форм ввічливості, прийнятих у певному колі людей, у певному суспільстві, у певній країні, але без яких не обходиться жоден народ. Мовний етикет вказує нам на межі, за які ми не повинні виходити при спілкуванні.

Мовленнєвий етикет застосування мовного етикету в конкретних актах спілкування; вибір засобів вираження.

Мовленнєвий службовий етикет – це правила мовленнєвої поведінки на роботі.

Мовленнєвий етикет тісно пов’язаний з культурою мовлення і є виразником загальної культури людини.

Мовленнєвий етикет складається з системи стійких мовних висловів, які охоплюють найрізноманітніші ситуації щоденного життя.

2. Основні формули мовленнєвого етикету.

За умовами й змістом мовної ситуації розрізняють такі різновиди мовленнєвого етикету: привітання, звертання, прощання, знайомство, подяка, запрошення, побажання, прохання, порада й пропозиція, погодження, згода (незгода), вибачення, комплімент, прощання.

Привітання належить до найчастіше вживаних етикетних виразів. З вітання розпочинається спілкування.

Доброго ранку! Добрий ранок!

Добрий день! Доброго дня!

Добрий вечір! Доброго вечора! Добривечір!

Вітаю!

Моє шанування!

Промовляючи вітання, треба злегка вклонитися; якщо знайомий ваш ровесник, можна привітно підняти вгору праву руку (на рівні голови). Чоловік має при цьому на кілька секунд трохи підняти над головою капелюха чи кашкета. Інші головні убори – хутряну шапку, берет, спортивну чи в’язану шапочку – під час вітання не знімають.

Ділове спілкування має особливий порядок привітань залежно від ситуації. Так, при зустрічі вітають:

- молодші – старших;

- чоловіки – жінок;

- той, хто заходить, – присутніх.

Проте вихована людина не бере до уваги вікову чи службову ієрархію і завжди привітає іншу людину, не чекаючи, поки та зробить це першою. Чоловік завжди встає, коли вітається (за винятком дуже старих чи хворих).

Руку першими подають старший за віком, жінка чи керівник.

Вибір форми звертання залежить від ситуації спілкування, характеру взаємин із адресатом:

Шановні пані й панове!

Високоповажне товариство!

Вельмишановне зібрання!

Дорога громадо!

У звертаннях, що складаються з двох власних імен (імені та імені по батькові) або із загальної назви та імені, обидва слова мають форму кличного відмінка: Оксано Василівно, Наталіє Володимирівно, Андрію Григоровичу, Вікторе Юрійовичу, пане Назаре, панно Ольго, друже Всеволоде.

У звертаннях, що складаються із загальної назви й прізвища, у кличному відмінку виступає загальна назва, а прізвище вживається у формі називного відмінка: добродію Кравець, товаришу Шамренко, колего Добровольська.

У звертаннях, що складаються із двох загальних назв, у кличному відмінку обов’язково стоїть перше слово, а друге може виступати у формі як кличного, так і називного відмінка: пане директоре (директор), товаришу майоре (майор).

Формули знайомства:

Дозвольте відрекомендуватися! Мене звати…

Дозвольте відрекомендувати Вам…

Дозвольте познайомити Вас із…

Познайомтеся, це…

Познайомте мене, будь ласка, із…

Дуже радий з Вами познайомитися…

Виховані люди здебільшого знайомляться з допомогою третьої особи, посередника, який рекомендує їх одне одному. Узвичаєно рекомендувати:

- молодшого – старшому;

- чоловіка – жінці;

- підлеглого – начальникові.

Посередник звертається до того, кому представляє, називаючи його, а потім стисло характеризує того, кого знайомить. Наприклад:

Олександре Степановичу! Познайомтеся, будь ласка, з Остапом Павловичем Затуливітром, представником фірми «Добробут».

Ольго Петрівно! Дозвольте відрекомендувати Вам Віктора Сергійовича Стрілку, директора ПП «Гарант».

Ті, хто знайомляться, мають вклонитися одне одному, коли посередник починає їх представляти.

Як правило, ділове знайомство передбачає обмін візитними картками.

Висловлення подяки:

Дякую! Спасибі!

Щиро Вам дякую!

Прийміть мою найщирішу вдячність!

Дозвольте висловити Вам подяку!

Дуже вдячний за Вашу турботу!

Це дуже люб’язно з Вашого боку!

Щиро вдячний і зворушений Вашою турботою!

Велика і сердечна повага Вам за…

У відповідь на висловлену вдячність можуть звучати такі репліки:

Будь ласка.

Нема за що.

Мені неважко було це зробити.

Мені було приємно це зробити для Вас.

Дієслово дякувати вимагає після себе додатка у давальному (а не родовому) відмінку: дякую Вам, дякуємо директорові (а не дякую Вас, дякуємо директора).

Формули прохання:

Якщо Вам не важко, дайте, будь ласка…

Коли Ваша ласка…

Можу я попросити Вас?..

Вас можна попросити?..

Чи можете Ви?..

Я попросив би Вас…

Вам не важко було б зробити для мене?..

Відповіддю на прохання можуть бути такі слова:

Звичайно!

Добре!

Будь ласка!

Гаразд!

Обов’язково!

Безумовно!

Можете на мене розраховувати!

Заперечують й відмовляють так:

Ні.

Ні, це не так.

Ви помиляєтеся.

Ні, дякую.

Дякую, не треба.

На жаль, ні.

Перепрошую, але не можу.

Шкода, але я не маю вільного часу.

Вибачте, але цього разу я не можу Вам допомогти.

Даруйте, але я не маю змоги виконати Ваше прохання.

Мені дуже шкода, але…

На превеликий жаль…

Я б дозволив, але…

Дуже шкодую, та ніяк не можу…

Формули побажання:

Бажаємо всього найкращого!

Зичу всіляких гараздів!

Щасти Вам!

Нехай Вам щастить!

Щасливої дороги!

На побажання відповідають:

Дякую!

Спасибі!

І Вам того ж зичу!

Вам також бажаю успіхів!

Вибачення просять так:

Вибачте!

Пробачте!

Даруйте!

Перепрошую!

Прошу пробачення (вибачення)!

Якщо адресат вважає, що слова вибачення зайві, то відповідає:

Та що Ви?

Нема за що!

Це дрібниця.

На знак згоди на настійне прохання вибачити кажуть:

Добре.

Гаразд.

Формули згоди, підтвердження:

Так!

Згоден.

Домовилися.

Цілком погоджуюся з Вами.

Це саме те, що я хотів сказати.

Дуже розумно.

Звичайно.

Авжеж.

Чудово.

Саме так.

Цілком можливо.

Із задоволенням.

З приємністю.

Безперечно.

Незгоду можна висловити так:

Не можу з Вами погодитися.

Мені здається, що Ви помиляєтеся.

Це не зовсім те, що я мав на увазі.

Звичайно, ні.

Формули сумніву:

Хіба?

Невже?

Це правда?

Ви справді думаєте, що це так?

Мені важко сказати.

Я не певен.

Стимулювання та корекція розмови:

Продовжуйте, будь ласка.

Ми Вас уважно слухаємо.

А що Ви можете сказати про це (щодо цього)?

Хто ще бажає висловитися?

Подивимося на це питання з іншого боку.

Вибачте, я переб’ю Вас, але…

Вибачте, але я хочу зауважити, що…

Прошу вибачити, що перебиваю, але Ви відійшли від теми.

Пропозицію, пораду можна висловити так:

Дозвольте висловити мою думку щодо…

А чи не варто б…

А чи не можна б…

Чи не спробувати б Вам…

Чи не погодилися б Ви на мою пропозицію…

Не гнівайтесь, будь ласка, але…

Якщо буде на те Ваша ласка, то…

Талант кожного мовця полягає в умінні вибрати із традиційного мовного етикету доречну формулу залежно від ситуації, у якій перебуває людина, врахувавши специфіку адресата, умови спілкування, регіональні особливості, жанр розмови тощо.

Завдання (виконуються письмово в зощиті).

1. Випишіть основні етикетні формули привітання, звертання, знайомства, подяки, прохання, заперечення й відмови, вибачення, згоди та підтвердження, незгоди, сумніву, стимулювання і корекції розмови, пропозиції та поради.

2. Змоделюйте стандартну ситуацію звернення до незнайомої особи. Запишіть у правильній послідовності потрібні фрази у розмові.