Психологія для всіх 1

Як долати стрес у педагогічній діяльності

В.Ф.Калошин, кандидат технічних наук, доцент, старший

науковий співробітник, почесний професор Аероко-

смічної Академії України, заслужений діяч освіти

України

Не слід боятися стресу. Його не буває тільки у мертвих.Сре-сом потрібно керувати, і тоді ви відчуєте аромат і смак жи-

ття.

Г.Сел’є

Людина багато років тому жила у згоді зі своєю природою, і, наприклад, індивід

флегматичного темпераменту повільно, але добре робив свою справу. Людині загрожували стихія, голод, холод, ікло тварини і ворог, але протягом тисячоліть були відпрацьовані механізми захисту від цих напастей. І людина зазвичай переборювала труднощі і відбивала

погрози. За останні тисячоліття спосіб життя людини суттєво змінився, проте основні фізіологічні реакції організму залишилися на старому рівні. Тому в наш час людина хворіє

і вмирає, в основному, від хвороб, в основі яких лежить неправильний спосіб життя, важкі переживання, глибоке і невідступне почуття незадоволеності, страхи, психічна травматизація.

У природних умовах усе вирішується відносно просто: потрапляючи в складну критичну ситуацію, індивід удається до тактики, властивої всім ссавцям: до втечі або агресії. В обох випадках фізіологічний настрій один :як утеча, так і акт агресії потребує значної фізичної активності і припускає звільнення енергоресурсів. Наше тіло «вміє» добре це зробити. І ось уже сотні років старі фізіологічні механізми працюють вхолосту й адреналін ледь не виплескується з нас назовні. Проте, дуже часто людина немає можливості (бажання) допомогти собі реалізувати його за допомогою активного фізичного навантаження. Тому виникає хронічне м’язове напруження, яке для мозку означає:ми в стані оборони або нападу, хоча нам нічого не загрожує. І як результат –ми відчуваємо тривогу, загрозу тощо, погіршення стану здоров’я.

Тисячоліттями пристосування людини до реальності відбулося природно й усе в житті було відносно яскравим. Високе положення закономірно займав сильніший, а слабкий не претендував на нього. Людина знала своє місце в суспільстві та не прагнула до того, що вважала неможливим. Це вносило стабільність у її життя. Землероб орав, воїн воював, керманич –керував.

З кінця 19 ст. життя людини принципово змінилося. Темп життя став позамежним. Зникли погрози, до яких людина пристосовувалась тривалий час ; виникли загрози, стосовно яких вона не мала генетичної програми захисту. Науково - технічна революція короткі терміни різко змінила спосіб та умови життя. Відповідно драматично змінилась й адаптація (пристосування) людини до реального життя .Вона перестала залежати від зросту, фізичної сили і міцності кісток. Слабшали родові зв’язки, зникла прив’язаність до проживання на одному місці. Машина, що з’явилася, пред’явила людині вимоги ,що, принаймі, для однієї

2

третини людей виявилися непосильними. Тисячу років найвищою швидкістю була швидкість коня. На зміну їй прийшли автомашини, літаки і космічні кораблі. Незмірно зросла ціна помилки людини, і приклад тому –Чорнобиль.

Зараз людину ранить не ікло хижака і не спис ворога, а слово, думка, емоції. Стреси, потрібно дев’ятому валу, накрили людину з головою. Виринувши, вона вдихає повітря і знову надовго зникає під водою. Кількість інформації, що надходить, неозора. Людина дезорієнтована. Інформація, яку вона не в силах переробляти, викликає в неї дратування і може нести загрозу. У стимулах, що викликають стрес, психічне рішуче превалює над тілесним.

Емоції, що мобілізували організм для відбиття загрози, сьогодні засуджуються, оскільки цінується розважливість і емоційна стриманість. І емоції, що століттями були природною складовою механізмів захисту та адаптації, сьогодні дезадаптують. Проте, емоції були, є і будуть. Вони придушуються, не виплескуються назовні, але при цьому не зникають, і вирують в організмі. Стримувана агресивність, придушений гнів, старанно прихована ворожість руйнівно впливають на печінку і жовчний міхур, на серце і судину систему, на організм в цілому. В результаті серце й інші органи відчувають перевантаження не від фізичних зусиль, а від психологічного дискомфорту.

Людина, невід’ємна частина природи, виявилася відірваною від неї. Виникла штучна інфраструктура життя, що відокремлює людину від природних умов :штучне освітлення, парове опалення, синтетичний одяг, багатоповерхові будинки і ліфти, синтетична їжа. Людина працює, коли відповідно до сонячних і місячних ритмів варто відпочити або спати. Людина мало рухається , хоча природно запрограмована на добування хліба, докладаючи значних зусиль.

У той же час психічні перевантаження перетворилися в повсякденну реальність і стрес накладається на стрес, не даючи часу на відновлення.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я кількість хвороб через негативні дії стресів за останні 60 років зросла в 25 разів.

Наслідки стресів настільки великі та масштабні, що від них почала « страждати» і економіка . Так, наприклад , американські спеціалісти підрахували, що стреси в цілому обходяться економіці США в 150 мільярдів доларів на рік. І коли на карту поставлені мільярди, компанії і фірми починають вживати відповідні заходи. Десятки з них запровадили для своїх співробітників курси для боротьби зі стресами, надаючи робітникам найрізноманітнішу допомогу.

І, хоча за те ,що тіло занедужало, відповідала психіка, нам не спадало на думку, що можна, вплинувши на неї, змусити організм знову видужати.

Майже кожний із нас на собі випробував дію стресу. Але рідко хто задумувався над тим, що таке стрес.

Стрес – це частина нашого повсякденного життя, і хоча його викликають різні чинники (стресори), вони запускають однакову біологічну реакцію.

Стрес може бути і корисним, і руйнівним. Ми розглядаємо в статті його рушійну дію у педагогічній діяльності, яка має певні особливості.

Так, поряд стресорами, загальними для всіх людей, у діяльності педагога

(учителя, викладача) присутній ряд професійних стрес-чинників: відповідальність, необхідність бути об’єктом спостереження й оцінювання, постійно підтверджувати свою компетентність, а також тимчасова мінливість діяльності. Останній чинник потрібно виділити спеціально не тільки тому, що він пов'язаний з найбільш яскравою відмінною рисою педагогічної діяльності, але і тому, що його дія з роками підсилюється, якщо педагог не виробляє свою індивідуальну стратегію поводження.

Щоденна робота педагога є досить великим навантаженням на психіку, тому що весь час перед ним стоять нові і складні задачі, без часу на обмірковування або розрахунку

найбільш вдалого рішення. Мабуть, тому майже третина вчителів вважає навчання «стресовим заняттям».

3

До 80% педагогів знаходиться у досить напруженому стані. Усе це негативно впливає на діяльність педагога, призводить до апатії, депресії, песимізму, хвороб, його «професійного вигорання».

Проте стресам можна протидіяти. Стрес можна послабити або взагалі усунути з нашого життя за допомогою зміни свого ставлення до реальності, управляючи своїми думками. Ваш розум має надзвичайну силу, яку потрібно направити на ослаблення стресу, а не на його посилення.

Ви відчуваєте стрес у тому випадку, коли переконали себе в цьому.

Ви безпорадні тільки тоді, коли відчуваєте себе безпорадним. Ви потрапляєте в ситуацію, з якої немає виходу, коли ви дійсно вирішили, що виходу немає. Змінюючи думки, очікування, настанови, ви вчитеся жити без стресу. Посібник допоможе вам, як це зробити. Змінюючи себе, ви обов’язково відчуєте, що змінилися люди і події, які раніше викликали у вас стрес.

Було б неправильно вважати, що навколо вас існує певне стресове середовище, котре тільки й очікує, щоб погубити вас. Стресовий стан у більшій мірі визначається тим, як ви реагуєте і що говорите, а не тільки зовнішніми чинниками, які впливають на стрес.

Саме такому оптимістичному підходу, основаному на позитивному мисленні щодо подолання стресів, і присвячений цей посібник. Використання його в педагогічній діяльності дозволить кожному педагогу управляти своїм психічним станом, бути здоровим, забезпечити нормальний психічний клімат у класі (навчальній групі).

Майбутнє належить вам: воно може бути продовженням сьогодення з його страхами, тривогами, стресами, а може бути мирним і оптимістичним.

Стрес чи спокій – вибір за вами.