14.11. Усунення від спадщини

Спадкоємцем може бути будь-яка правоздатна особа. Спад­кова правоздатність не залежить від віку, статі, національності, громадянства.

Водночас законодавець передбачив випадки, коли суб'єктивне право громадянина стати спадкоємцем обмежується. Йдеться про так званих негідних або недостойних спадкоємців, тобто про спадкоємців, які усуваються від спадщини. Керуючись

120

нормами загальнолюдської моралі, законодавець визначає ко­ло осіб, які усуваються від отримання спадщини, незважаючи на їх родинні чи сімейні зв'язки з померлим, а в певних ви­падках — незважаючи і на раніше висловлену в заповіті волю спадкодавця.

Be мають права стати спадкоємцями:

• ні за законом, ні за заповітом — особи, які умисно позба­ вили життя спадкодавця або когось із спадкоємців або вчини­ ли замах на їх життя (якщо після вчинення замаху на життя спадкодавець, незважаючи на цю обставину, склав заповіт на користь такої особи, вона спадкує на загальних підставах);

• за законом — батьки після дітей, стосовно яких вони позбавлені батьківських прав і не були поновлені в цих правах на момент відкриття спадщини;

• за законом — батьки і повнолітні діти, які злісно ухи­ лялися від виконання покладених на них в силу закону обов'язків щодо утримання спадкодавця, якщо ці обставини підтверджені в судовому порядку;

• за законом і за заповітом — особи, які умисно перешкод­ жали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права спадку­ вання у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині;

• за законом особи, шлюб між якими є недійсним або в судовому порядку визнано недійсним. (Суд може визнати пра­ во на спадкування частки майна, яке було набуто померлим подружжям під шлюбу, який визнано недійсним після його смерті, якщо інше подружжя є добросовісним, тобто не знало і не могло знати про перешкоди до укладання шлюбу).

14.12. Прийняття спадщини. Відмова від спадщини

14.12.1. Прийняття спадщини

На момент відкриття спадщини виникає спадкове право-відношення. Водночас відкриття спадщини і закликання до спад­щини недостатньо, щоб той чи інший потенційний спадкоє­мець став правонаступником прав та обов'язків померлого. Право на прийняття спадщини є суб'єктивним цивільним правом, зміст якого полягає в тому, що спадкоємцю надається альтер­натива: прийняти спадщину або відмовитися від неї.

Прийняття спадщини — це свідчення згоди спадкоємця всту­пити у всі відносини спадкодавця, які становлять у сукупності

121

спадщину. Така згода має бути виражена встановленим зако­ном способом.

Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із засте­реженням.

Спадщина вважається прийнятою, якщо: спадкоємець про­тягом шести місяців, починаючи із часу відкриття спадщини, подав заяву про прийняття спадщини у нотаріальну контору за місцем відкриття спадщини; спадкоємець, який постійно про­живав із спадкодавцем, не заявив про відмову від спадщини, тобто фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном.

Малолітні, неповнолітні, недієздатні особи, а також особи, чия цивільна дієздатність обмежена, вважаються за загальним правилом такими, що прийняли спадщину.

Встановлення презумпції прийняття спадщини неповнолітні­ми та недієздатними спадкоємцями звільняє суд від необхідності поновлювати строк для прийняття спадщини цими спадкоєм­цями, а також змушує нотаріуса більш відповідально ставитися до питання про видачу свідоцтва про право на спадщину.

Так, після смерті Д. свідоцтво про право на спадщину отримали його мати та син. Як з'ясувалося, у Д. була ще малолітня дочка від першого шлюбу Б., законні представники якої заяву про прий­няття спадщини не подавали і строк для прийняття спадщини про­пустили. Із заявою про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом частково недійсним та про подовження строку для прий­няття спадщини звернулася мати неповнолітньої Б. Райсуд Ленін­градського району м.Києва, який розглядав справу, задовольнив позов.

Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини. Спадкоємець за законом або за заповітом може від­мовитися від прийняття спадщини протягом шести місяців строку після її відкриття.

Неповнолітня особа (віком від 14 до 18 років) може відмо­витися від спадщини лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування. Батьки (усинови­телі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній чи недієздатній особі, лише з дозволу ор­ганів опіки та піклування.

Відмова від спадщини є безумовною і беззастережною. Спад­коємець за заповітом може відмовитися від своєї частки на користь іншого спадкоємця за заповітом, а спадкоємець за за-

122

коном — на користь іншого спадкоємця за законом незалежно від його черги.

Заява про прийняття спадщини може мати такий вигляд.

В Шосту Київську державну нотаріальну контору Груздева Івана Сергійовича Заява про прийняття спадщини

8 березня 2005р. померла моя дружина, Груздева Ірина Олексан­дрівна, яка проживала в м.Києві по вул.Лютеранській, 21, кв. 76. Піс­ля смерті Груздевої І. О. залишилося спадкове майно: приватизована квартира, в якій вона проживала, автомобіль ВАЗ 2101 1984 р. ви­пуску, номерний знак КІА 12-34, предмети домашнього вжитку.

Цією заявою спадщину я приймаю і прошу видати мені свідоцтво про право на спадщину. Інших спадкоємців за законом і заповітом немає.

19 березня 2005 р.

Підпис: Груздєв І. С