Глава 22

Договір контрактації сільськогосподарської продукції

За договором контрактації сільськогосподарської продукції виробник сільськогосподарської продукції зобов'язується ви­робити визначену договором сільськогосподарську продукцію і передати її у власність заготівельникові (контрактанту), або визначеному ним одержувачеві, а заготівельник зобов'язується прийняти цю продукцію та оплатити її за встановленими в договорі цінами (ст. 713 ЦК).

Договір контрактації сільськогосподарської продукції є різно­видом одночасно і договору купівлі-продажу, і договору постав­ки. Тому на нього, відповідно, поширюються загальні норми купівлі-продажу і поставки, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Договір контрактації — це типовий консенсуальний, оплатний і двосторонній договір.

Сторонами в договорі є підприємці: виробник сільсько­господарської продукції та її заготівельники.

Предмет договору контрактації — будь-яка продукція сіль­ськогосподарського виробництва (рослинництва, тваринництва тощо) як в необробленому вигляді (зернові, картопля, овочі), так і та, що пройшла первинну обробку (масло, вершки). В

198

більшості випадків контрактується майбутній врожай, якого ще не існує на момент укладання договору. В договорі зазначаються:

• види продукції (асортимент), номер державного стандарту або технічних умов, гранично допустимий вміст у продукції шкідливих речовин;

• кількість продукції, яку контрактант приймає безпосередньо у виробника;

• ціна за одиницю, загальна сума договору, порядок і умови доставки, строки здавання-приймання продукції;

• обов'язки контрактанта щодо надання допомоги в організа­ ції виробництва сільськогосподарської продукції та її транспор­ тування на приймальні пункти і підприємства;

• взаємна відповідальність сторін у разі невиконання ними умов договору.

Виробництво сільськогосподарської продукції значною мірою залежить від кліматичних умов, тому конкретні строки здачі продукції сторони можуть погоджувати додатково.

Оплата за договором, як правило, здійснюється у вигляді повного чи часткового авансування.

Особливість цього договору полягає в тому, що виконання договірних зобов'язань виробником сільськогосподарської про­дукції значною мірою залежить від погодних умов, тому на заготівельника покладаються додаткові обов'язки: не лише прий­няти продукцію у заготівельника, а й забезпечити її вивезення, надати пакувальні матеріали, тару.

Заготівельник не має права відмовитися від прийняття про­дукції, яка відповідає умовам договору і знаходиться у визна­ченому місці здачі.

Державна закупівля сільськогосподарської продукції здій­снюється за договорами контрактації, які укладаються на основі державних замовлень на поставку державі сільськогосподарської продукції, відповідно до Типового договору контрактації.

Глава 23 Договір постачання енергетичними

та іншими ресурсами через приєднану мережу

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язу­ється надати іншій стороні (споживачеві, абонентові) енерге-

199

тичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (або­нент) зобов'язаний оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватися передбаченого договором режиму їх використан­ня, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання (ст. 714 ЦК).

Договір на постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу становить собою публічний, двосто­ронній, консенсуальний і оплатний договір.

Сторонами є суб'єкт підприємницької діяльності, який здій­снює постачання енергетичних та інших ресурсів, з одного боку, та споживач (абонент), з іншого.

Предметом договору є енергія, яка постачається у вигляді електричного струму по проводах або у вигляді тепла і пари по трубопроводах.

Якість енергетичних та інших ресурсів повинна відповідати державним стандартам та іншим обов'язковим правилам чи договору.

Так, якість електроенергії характеризується напругою і час­тотою струму, якість теплової енергії — температурою і тиском пари, температурою гарячої води.

Кількість енергетичних та інших ресурсів передбачається в договорі і визначається у фізичних одиницях виміру (кіловатах та гігакалоріях).

Ціна на енергетичні та інші ресурси, які постачаються, визна­чається відповідно до затверджених тарифів та прейскурантів, які підлягають державному регулюванню.

Характерними особливостями договору є такі:

а) предмет договору неможливо накопичувати і зберігати;

б) для укладання договору у абонента (споживача) повинна бути мережа, через яку здійснюватиметься постачання;

в) споживання енергетичних та інших ресурсів здійснюєть­ ся одночасно із їх отриманням, тому неможливо повернення енергетичних та інших ресурсів;

г) процес постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу є безперервним;

д) постачання енергетичних та інших ресурсів здійснюється лише через приєднану мережу.

В тих випадках, коли передача предмета договору здійсню­ється транспортними засобами, в тарі та упаковці (наприклад, у вигляді гальванічних батарей), до відносин застосовуються правила договору поставки.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються норми про купівлю-

200

продаж, про договір поставки, якщо інше не встановлено зако­ном або не випливає із суті відносин сторін.

Спеціальними нормативними актами, які регламентують від­носини між постачальником енергетичних та інших ресурсів і споживачем, є Закон України від 16 жовтня 1997 р. "Про електроенергетику", Правила користування електричною енер­гією для населення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. № 1357, Правила надання населен­ню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення, затверд­жені постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1997 р. № 1497 p., а також відповідні типові договори.

Споживач (абонент) зобов'язаний сплачувати спожиті енер­гетичні та інші ресурси та вести їх облік.

Постачальник має право припинити або обмежити передачу енергетичних та інших ресурсів, якщо виникла загроза аварії чи необхідно вжити заходів щодо її ліквідації.