28.5. Договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт

Проведення проектних та пошукових робіт є передумовою будівництва будь-якого об'єкта, оскільки без відповідної доку­ментації неможливе і будівництво.

За договором підряду на проведення проектних та пошуко­вих робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прий­няти та оплатити їх (ч. 1 ст. 887 ЦК).

Технічна документація становить собою комплекс документів (техніко-економічне обгрунтування, креслення, схеми, пояс­нююча записка до них, специфікації тощо), що визначають обсяг і зміст будівельних робіт, а також інші вимоги, що пред'являються до них.

Ціна цього виду підрядних робіт виступає у вигляді кошто­рису, що містить постатейний перелік витрат підрядника. При виконанні роботи підрядник не може відійти від завдання і тих вихідних даних, які ним отримані від замовника.

Головна особливість цього договору полягає в тому, що замовник може використати отриману від підрядника технічну документацію лише для цілей, передбачених договором, тобто він не може без згоди підрядника передавати її іншим особам чи розголошувати дані, що містяться у ній.

В кінці XIX ст. одна із східних країн замовляла морські суда в Німеччині та Англії. Один із замовників ретельно "вивчив" тех­нічну документацію, а потім відмовився від придбання судна. Невдовзі провідний англійський інженер суднобудівної верфі в Клай-ді з подивом побачив в австрійському порту судно, яке проектував, про що і доповів керівництву фірми, яке вирішило не починати скандалу. Коли замовник знову звернувся з проханням надати тех­нічну документацію на торговельне судно, вона була йому надана. Події розгорталися за подібним сценарієм: документація була по-

227

вернута, а замовлення — анульоване. Через рік побудоване судно урочисто спускали на воду. Після традиційної пляшки шампан­ського судно перевернулося вверх кілем. Інженери, які зробили "помилки" в розрахунках, були задоволені.

Глава 29 Транспортні договори

29.1. Транспортне законодавство

Транспортне законодавство — це сукупність нормативних актів, які визначають основні правові, економічні та органі­заційні засади діяльності транспорту, правовий статус тран­спортних підприємств, їх взаємовідносини з клієнтурою і орга­нами виконавчої влади, умови перевезення, порядок викорис­тання транспортних шляхів сполучення, організацію безпеки руху на транспорті.

Крім законів України від 10 листопада 1994 р. "Про тран­спорт", від 4 липня 1996 р. "Про залізничний транспорт", від 15 травня 1996 р. "Про трубопровідний транспорт", від 5 квітня 2001 р. "Про автомобільний транспорт", основними норматив­ними актами є Повітряний кодекс України; Кодекс торговель­ного мореплавства України; Статут автомобільного транспорту України від 27 червня 1969 p.; Статут залізниць України від 6 квітня 1998 p.; Статут внутрішнього водного транспорту Союзу РСР від 15 жовтня 1955 р.

На кожному виді транспорту затверджені спеціальні правила перевезень — вантажів, пасажирів, пошти, багажу. На окремих видах транспорту затверджені спеціальні правила перевезень, які враховують специфіку об'єктів, що перевозяться (швидко­псувний, небезпечний, негабаритний вантаж, тварини тощо).