- •Глава 1 Загальні положення
- •1.1. Поняття цивільного права
- •1.2. Предмет цивільного права
- •1.3. Метод правового регулювання
- •1.4. Принципи цивільного права
- •1.5. Система цивільного права
- •1.6. Цивільне законодавство
- •1.8. Дія цивільних законів
- •1.9. Аналогія закону і аналогія права
- •1.10. Значення судової практики
- •Глава 2 Наука цивільного права
- •2.1. Поняття науки цивільного права
- •2.2. Класична література з цивільного права
- •2.3. Радянська навчальна література з цивільного права
- •2.4. Вітчизняна цивілістика
- •3.1. Поняття цивільних правовідносин
- •3.2. Суб'єкти цивільних правовідносин
- •3.3. Об'єкти цивільних правовідносин
- •3.4. Зміст цивільного правовідношення
- •3.5. Види цивільних правовідносин
- •3.6. Підстави виникнення цивільних правовідносин
- •Глава 4 Фізичні особи
- •4.1. Поняття та ознаки цивільної правоздатності
- •4.2. Цивільна дієздатність
- •4.3. Обмеження цивільної дієздатності
- •4.4. Визнання фізичної особи недієздатною
- •4.5. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою
- •4.6. Оголошення фізичної особи померлою
- •4.7. Опіка та піклування
- •Глава 5 Юридичні особи
- •5.1. Поняття та ознаки юридичної особи
- •5.2. Створення юридичної особи
- •5.3. Припинення юридичної особи
- •5.4. Види юридичних осіб
- •5.5. Господарські товариства 5.5.1. Поняття господарського товариства
- •5.5.2. Повне товариство
- •5.5.3. Командитне товариство
- •5.5.4. Товариство з обмеженою відповідальністю
- •5.5.5. Товариство з додатковою відповідальністю
- •5.5.6. Акціонерне товариство
- •5.5.7. Виробничий кооператив
- •Глава 6
- •Глава 7 Об'єкти цивільних прав
- •7.1. Поняття об'єкта цивільного права
- •7.4. Гроші
- •7.5. Цінні папери
- •7.6. Види цінних паперів
- •Глава 8 Особисті немайнові права
- •8.1. Поняття та ознаки особистих немайнових прав
- •8.2. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи
- •8.3. Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи
- •Глава 9 Правочини
- •9.1. Поняття та види правочинів
- •9.2. Класифікація правочинів
- •9.3. Умови дійсності правочину
- •9.4. Форма правочину
- •9.5. Правові наслідки порушення форми правочину
- •9.6. Нікчемні правочини
- •9.7. Оспорювані правочини
- •Глава 10 Представництво
- •10.2. Довіреність та її види
- •Глава 11 Строки
- •11.1. Поняття та види строків у цивільному праві
- •11.2. Поняття та види строків позовної давності
- •11.4. Зупинення,переривання та поновлення перебігу позовної давності
- •Глава 12 Відповідальність в цивільному праві
- •12.1. Поняття цивільно-правової відповідальності
- •12.2. Форми і види цивільно-правової відповідальності
- •Глава 13 Право власності. Речові права
- •13.1. Поняття та зміст права власності
- •13.2. Підстави набуття права власності
- •13.3. Момент виникнення права власності за договором
- •13.5. Право спільної власності
- •13.6. Переважне право купівлі
- •13.7. Поняття та види речових прав
- •13.8. Сервітути. Емфітевзис. Суперфіцій
- •Глава 14 Спадкове право
- •14.1. Поняття спадкування. Спадщина
- •14.2. Час і місце відкриття спадщини
- •14.3. Спадкування за заповітом
- •14.4. Заповідальний відказ. Заповідальне покладання
- •14.5. Форма заповіту
- •14.7. Секретний заповіт
- •14.8. Обов'язкова частка у спадщині
- •14.9. Спадковий договір
- •14.10. Спадкування за законом
- •14.11. Усунення від спадщини
- •14.12.2. Охорона спадкового майна
- •14.12.3. Оформлення права на спадщину
- •Глава 15 Захист права власності
- •15.1. Поняття та засоби захисту права власності
- •Розділ III
- •16.2. Об'єкти права інтелектуальної власності
- •16.3. Поняття авторського права
- •16.4. Об'єкти авторського права
- •16.5. Суб'єкти авторського права
- •16.6. Права автора
- •16.7. Види авторських договорів
- •16.8. Суміжні права
- •16.9. Захист авторських та суміжних прав
- •16.10. Право промислової власності
- •16.11. Захист прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок
- •Глава 17 Загальні положення про зобов'язання
- •17.1. Поняття та види цивільно-правових зобов'язань
- •17.2. Підстави виникнення зобов'язань
- •17.3. Сторони в зобов'язанні
- •17.4. Виконання зобов'язання
- •17.6. Підстави припинення зобов'язань
- •17.6.1. Поняття та види припинення зобов'язань
- •17.6.2. Припинення зобов'язань за волею сторін
- •17.6.3. Припинення зобов'язань за обставин, що не залежать від волі сторін
- •Глава 18
- •18.1. Поняття видів забезпечення виконання зобов'язань
- •18.2. Неустойка та її види
- •18.3. Порука та гарантія
- •18.4. Завдаток
- •18.5. Застава
- •18.6. Притримання
- •Глава 19 Загальні положення про договори
- •19.2. Класифікація договорів
- •19.3. Порядок укладення договорів
- •19.4. Зміна та розірвання договору
- •Глава 20 Договір купівлі-продажу
- •20.2. Обов'язки сторін за договором купівлі-продажу
- •20.3. Відповідальність сторін за неналежне виконання договору купівлі-продажу
- •20.4. Роздрібна купівля-продаж
- •20.5. Права покупця при купівлі товарів належної якості
- •20.6. Купівля-продаж житлових будинків (квартир)
- •Глава 21 Договір поставки
- •Глава 22
- •Глава 23 Договір постачання енергетичними
- •Глава 24
- •Глава 25 Договір майнового найму (оренди)
- •25.2. Права та обов'язки сторін
- •25.3. Припинення договору найму. Доля поліпшень
- •25.4. Договір лізингу
- •Глава 26 Договір найму житлового приміщення
- •26.1. Загальна характеристика договору найму житлового приміщення
- •26.2. Права наймача житлового приміщення
- •26.3. Обов'язки сторін
- •26.3.1. Обов'язки наймодавця
- •26.3.2. Обов'язки наймача
- •26.4. Припинення договору
- •Глава 27 Договір позички
- •Глава 28 Договір підряду
- •28.1. Загальна характеристика
- •28.2. Обов'язки сторін
- •28.3. Договір побутового підряду
- •28.4. Договір будівельного підряду
- •28.5. Договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт
- •Глава 29 Транспортні договори
- •29.1. Транспортне законодавство
- •29.2. Поняття та види транспортних договорів
- •29.3. Поняття та види перевезень
- •29.4. Договір перевезення вантажу
- •29.6. Комерційний акт. Акти загальної форми
- •29.7. Підстави звільнення перевізника від відповідальності за недостачу, пошкодження та псування вантажу
- •29.8. Договір перевезення пасажира та багажу
- •30.1. Загальні положення
- •30.1.1. Поняття страхування
- •30.1.2. Суб'єкти страхових правовідносин
- •30.1.3. Види страхування
- •30.1.4. Страховий випадок. Страховий ризик
- •30.2. Договір страхування
- •30.3.2. Обов'язки страховика
- •30.3.3. Обов'язки страхувальника
- •30.4. Підстави звільнення страховика від виплати страхової суми чи відшкодування
- •Глава 31 Договір зберігання
- •31.1. Загальна характеристика
- •31.3. Спеціальні види зберігання
- •Глава 32 Договір охорони
- •32.1. Загальні положення
- •32.2. Договір охорони об'єктів
- •32.3. Договір охорони квартири
- •Глава 33 Договір доручення. Договір комісії
- •33.2. Загальна характеристика договору комісії
- •33.4. Договір управління майном
- •Глава 34 Кредитно-розрахункові відносини
- •34.1. Договір позики
- •34.2. Кредитний договір
- •34.3. Договір факторингу
- •34.4. Ліцензійний договір
- •34.5. Договір комерційної концесії
- •Глава 35 Зобов'язання із односторонніх дій
- •35.1. Публічна обіцянка винагороди
- •35.2. Публічна обіцянка нагороди за результатами конкурсу
- •35.5. Створення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи
- •Глава 36 Деліктні зобов'язання
- •36.1. Поняття зобов'язань із заподіяння шкоди
- •36.2. Система деліктів
- •36.3. Відповідальність за шкоду,
- •Завдану органами державної влади,
- •Органами влади Автономної Республіки Крим
- •Або органами місцевого самоврядування
- •36.4. Відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органу дізнання, попереднього слідства, прокуратури або суду
- •36.5. Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки
- •36.6. Відповідальність за шкоду, завдану особами з пороками волі
- •36.7. Відшкодування шкоди, завданої в стані крайньої необхідності
- •36.8. Відшкодування моральної шкоди
- •36.9. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю
- •Глава 37
- •Рекомендована література:
- •Глава 1. Загальні положення
- •Глава 37. Набуття, збереження майна
- •Глава 35. Зобов'язання із односторонніх дій
- •04136, Київ-136, вул. Маршала Гречка, 13.
16.8. Суміжні права
Розвиток техніки постійно розширює способи використання творів літератури та мистецтва. Фотографія, кінематограф, відео- і звукозапис, радіомовлення, телебачення створюють величезні можливості для відтворення та поширення авторських творів.
В 1961 р. в Римі була прийнята Міжнародна конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій радіомовлення. Права виконавців отримали назву "суміжних прав". Під суміжними правами традиційно розуміють права виконавців на результати творчої діяльності, права виробників фонограм, відеограм та організацій мовлення.
В ст. 449 ЦК наведені такі об'єкти суміжних прав:
а) виконання;
б) фонограми;
в) відеограми;
г) програми (передачі) організацій мовлення.
145
Виконавцями є актори (театру, кіно тощо), співаки, музиканти, танцюристи або інші особи, які виконують роль, співають, читають, декламують, грають на музичному інструменті, танцюють чи будь-яким іншим способом виконують твори літератури, мистецтва або твори народної творчості, циркові, естрадні, лялькові номери, пантоміми тощо, а також диригент музичних і музично-драматичних творів. Право на інтерпретацію є по суті таким само правом, як і авторське право, тому законодавець охороняє права виконавців від можливих порушень — неправомірного запозичення, спотворення.
Так, твори Чайковського, Рахманінова, Глінки по-різному виконували С. Ріхтер та Ван Кліберн. Вірші О. Пушкіна своєрідно читали І. Андроніков, В. Качалов, А. Остужев, Р. Сімонов, В. Яхонтов.
Виробниками фонограм визнаються будь-які фізичні або юридичні особи, які взяли на себе ініціативу і відповідальність за перший звуковий запис виконання або інших звуків.
Виробник відеограми — фізична або юридична особа, яка взяла на себе ініціативу і несе відповідальність за перший відео-запис виконання або будь-яких рухомих зображень (як із звуковим супроводом, так і без нього). Виробники фонограм та відеограм мають виключні права на відтворення своїх фонограм і відеограм у будь-якій формі і будь-яким способом, розповсюдження фонограм і відеограм серед публіки, право на будь-яку видозміну своїх фонограм, відеограм та ін.
Організацією мовлення є юридична особа — організація ефірного чи кабельного мовлення (телерадіоорганізація). Вона має виключне право щодо використання своїх програм у будь-якій формі, дозволяти чи забороняти публічне сповіщення своїх програм шляхом їх ретрансляції, фіксації на матеріальному носії, відтворення своїх передач в ефір і по проводах, публічного сповіщення передач у місцях з платним входом, а також забороняти поширення на території України чи з території України сигналу, що несе програми, органом, який поширював цей сигнал і для якого він не призначався.
Право інтелектуальної власності на виконання виникає з моменту першого його здійснення, на фонограму чи відеограму — з моменту її вироблення; на передачу (програму) організації мовлення — з моменту її першого виходу.
Майнові права виконавців охороняються протягом 50 років від дати першого запису виконання. Особисті права виконавців охороняються безстроково.
146