35.5. Створення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи

Небезпека заподіяння шкоди життю, здоров'ю чи майну в майбутньому може стати підставою для заборони діяльності, яка створює таку небезпеку.

Ця небезпека може полягати:

а) в проведенні будівельних робіт без належного дозволу і кваліфікації (перебудування квартири чи будинку, прибудова тамбуру тощо);

б) у виконанні інших робіт без відповідного дозволу і ква­ ліфікації (проведення газу, світла, водопроводу тощо);

в) в утриманні диких тварин (рись, ведмідь), плазунів (кро­ кодилів), гадюк, пітонів, службових собак та собак бійцівських порід в домашніх умовах без відповідного дозволу;

г) у здійсненні підприємницької діяльності або виконанні інших небезпечних робіт в домашніх умовах тощо.

Вимоги щодо усунення небезпеки, яка фактично загрожує, є одним із засобів захисту цивільних прав. Тобто в цьому випадку заінтересована особа вимагає не відшкодування запо­діяної шкоди, а припинення дій, внаслідок яких їй може бути заподіяна шкода.

У разі неусунення загрози життю, здоров'ю, майну заінте­ресована особа має право вимагати:

• вжиття невідкладних заходів щодо усунення загрози;

• заборони діяльності, яка створює загрозу.

У разі настання шкоди (упущеної вигоди, моральної шкоди) вона вправі вимагати відшкодування завданої шкоди.

277

Глава 36 Деліктні зобов'язання

36.1. Поняття зобов'язань із заподіяння шкоди

Зобов'язання із заподіяння шкоди (інколи їх називають зобов'язаннями із правопорушення або деліктними зобов'язан­нями) — найпоширеніший вид недоговірних зобов'язань.

Зобов'язання із заподіяння шкоди — це зобов'язання, які ви­никають внаслідок порушення майнових чи особистих немай-нових прав абсолютного характеру і мета яких — забезпечити поновлення прав потерпілого за рахунок заподіювача шкоди або особи, відповідальної за шкоду.

Цивільне законодавство, охороняючи права та інтереси як фізичних, так і юридичних осіб, передбачає відшкодування шко­ди, яка заподіяна як внаслідок невиконання договірних зо­бов'язань, так і у випадках, коли між сторонами договірні від­носини відсутні взагалі.

Залежно від підстав виникнення зобов'язань із заподіяння шкоди розрізняють: договірну та недоговірну (деліктну) відпо­відальність.

І договірна, і недоговірна відповідальність мають спільні риси:

• мета — поновити порушені права;

• мають майновий характер;

• реалізуються примусово силами юрисдикційних органів;

• виконують попереджувальну, виховну функцію. Водночас між договірною і недоговірною (деліктною) від­ повідальністю існують і певні відмінності:

1. договірна настає, коли сторони перебувають у відносних правовідносинах, недоговірна — в абсолютних;

2. договірна покладається на порушника договору або на особу, яка за договором відповідає за порушника (поручитель, гарант), недоговірна — на порушника або на особу, яка за за­ коном відповідає за порушника (батьки, опікуни, лікувальна установа), або взагалі на третю особу, в інтересах якої вчиня­ ються дії (заподіяння шкоди в стані крайньої необхідності);

3. договірна — це додатковий обов'язок, який приєднується до невиконаного обов'язку (поставити продукцію і сплатити штраф), а недоговірна — це новий обов'язок замість невикона­ ного (заподіяв шкоду — відшкодуй);

278

4. договірна передбачена як законом, так і договором, недо­ говірна — виключно законом;

5. договірна виступає у вигляді відшкодування збитків, стяг­ нення пені, штрафу, неустойки, а недоговірна — виключно у вигляді відшкодування збитків.

Крім ЦК, правовідносини щодо відшкодування шкоди ре­гулюються й іншими нормативними актами. Серед них закони України:

від 28 лютого 1991 р. "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції Закону від 19 грудня 1991 p.); від 17 квітня 1991 р. "Про реабіліта­цію жертв політичних репресій на Україні"; від 14 жовтня 1992 р. "Про охорону праці" (в редакції Закону від 21 листопада 2002 p.); від 1 грудня 1994 р. "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду"; від 23 вересня 1999 р. "Про загально­обов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випад­ку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"; від 18 січня 2001 р. "Про об'єкти підвище­ної небезпеки"; від 18 січня 2001 р. "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похо­ванням"; від 31 грудня 2001 р. "Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення"; від 1 липня 2004 р. "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та ін. Серед підзаконних нормативних актів згадаємо:

Положення про застосування Закону України "Про порядок від­шкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду", затверджене наказом Міністерства юстиції, Генеральної прокуратури та Міністерства фінансів України від 4 березня 1996 р. № 6/5/3/41; Перелік професійних захворювань, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2000 р. № 1662; поста­нову Кабінету Міністрів України від 23 червня 2003 р. № 953 "Про обов'язкове страхування відповідальності за ядерну шкоду"; Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1112 тощо. Роз'яснення законодавства щодо недоговірної відповідаль­ності дано в постановах Пленуму Верховного Суду України:

від 27 березня 1992 р. № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди"; від 31 березня 1995 р. № 4 "Про судову практику в справах про від­шкодування моральної (немайнової) шкоди"; від 2 липня 2004 р.

279

№ 13 "Про практику застосування судами України законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів" та в роз'ясненнях Вищого арбітражного (господарського) суду: від 1 квітня 1994 р. № 02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'яза­них з відшкодуванням шкоди"; від 29 лютого 1996 р. № 02— 5/95 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з від­шкодуванням моральної шкоди".

Як договірна, так і недоговірна відповідальність настає ли­ше за наявності певних умов (підстав), передбачених законом. Такі загальні підстави встановлені в ст. 1166 ЦК. Відповідаль­ність за заподіяння шкоди настає за загальним правилом за наявності таких умов:

1. шкода;

2. протиправність поведінки заподіювана;

3. причинний зв'язок між протиправною поведінкою та за­ подіяною шкодою;

4. вина заподіювана шкоди.

Сукупність цих умов і є підставою для покладання на особу цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди. Ці умови є загальними для виникнення зобов'язань із заподіяння шкоди, оскільки їх сукупність вимагається в усіх випадках, крім тих, які спеціально передбачені в законі.

Зобов'язання, які виникають внаслідок заподіяння шкоди, на жаль, досить часто мають місце в реальному житті. Заява про відшкодування шкоди може мати такий вигляд.

В Печерський районний суд м. Києва

Позивач: Лісович Василь Іванович,

прож. м.Київ, Олексіївський узвіз, 13, кв.1

Відповідач: Турбін Олексій Васильович,

прож. м.Київ, Олексіївський узвіз, 13, кв.5

Позовна заява про відшкодування шкоди

Я є власником і користувачем квартири за адресою: м.Київ, Олек­сіївський узвіз, буд. 13, кв. 1.

22 квітня 2005 р. з вини відповідача, що проживає поверхом ви­ще, була залита моя квартира (відповідач не закрив кран у ванній кімнаті).

Вина відповідача у скоєному встановлена актом обстеження квар­тири комісією від 22 квітня 2005 р.

Внаслідок заливання квартири мені заподіяна матеріальна школа в сумі 870 (вісімсот сімдесят) гривень, яка складається із вартості ремонту телевізора "Рубин-102"(120гривень), читки ковдри (60гри­вень), а також: відновного ремонту квартири, вартість якого (згідно складеного ЖКК кошторису) становить 690 гривень.

В добровільному порядку відповідач відшкодувати заподіяну шкоду відмовляється. Відповідно до cm. 1166 Цивільного кодексу України

Прошу:

1. Стягнути з Турбіна Олексія Васильовича на мою користь запо­діяні заливанням квартири матеріальну шкоду в розмірі 870 (вісімсот сімдесят) гривень та витрати, пов'язані із сплатою державного мита.

28 квітня 2005 р. Підпис: Лісович В.І.