Розділ III

АВТОРСЬКЕ ПРАВО

ТА ПРАВО ПРОМИСЛОВОЇ

ВЛАСНОСТІ

Глава 16 Право інтелектуальної власності

16.1. Поняття та суб'єкти права інтелектуальної власності

Термін "інтелектуальна власність" увійшов у науковий обіг в нашій країні на початку 90-х років. Право інтелектуальної власності — це сукупність правових норм, які регулюють правові відносини, пов'язані із встановленням правомочностей конкретних осіб на строкове чи безстрокове володіння, користу­вання і розпорядження нематеріальними об'єктами, які виражені в об'єктивній формі.

Право інтелектуальної власності — окремий інститут цивіль­ного права, норми якого знайшли своє закріплення у Книзі четвертій ЦК "Право інтелектуальної власності".

Суб'єктами права інтелектуальної власності є особи (творці), чиєю працею створено об'єкт. Це може бути автор твору, ви­нахідник, виконавець та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права, передбачені законом.

16.2. Об'єкти права інтелектуальної власності

Об'єктами інтелектуальної власності є результати інте­лектуальної діяльності. Норми цивільного права регулюють не саму інтелектуальну діяльність, а її об'єктивне вираження. Пере­лік об'єктів права інтелектуальної власності наведено у ст. 420 ЦК:

• літературні та художні твори;

• комп'ютерні програми;

• компіляції даних (бази даних);

• виконання;

• фонограми, відеозаписи, передачі (програми) організацій мовлення;

• наукові відкриття;

137

• винаходи, корисні моделі, промислові зразки;

• компонування (топографії) інтегральних мікросхем;

• раціоналізаторські пропозиції;

• сорти рослин, породи тварин;

• комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (зна­ ки для товарів і послуг), географічні зазначення;

• комерційні таємниці.

Всі ці об'єкти є різними за походженням, природою створен­ня, тому їм відповідають різні методи законодавчого забезпе­чення. Так, літературні і художні твори, комп'ютерні програми, виконання, фонограми охороняються законодавством про автор­ське право і суміжні права. Об'єкти права промислової власності (винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для това­рів і послуг, знаки обслуговування та ін.) захищаються правом промислової власності.

16.3. Поняття авторського права

Творча діяльність людей є надзвичайно різноманітною. Результати такої діяльності також характеризуються різнома­нітністю. Це можуть бути літературні, музичні твори, винаходи, раціоналізаторські пропозиції, корисні моделі тощо. Але у будь-якому випадку об'єкти творчої діяльності людей потребують правової охорони.

Правова охорона творів у галузі літератури, науки, мистецтва, зокрема статей, монографій, дисертацій, картин, музичних творів, творів скульптури, архітектури, фотографій, здійсню­ється авторським правом. Об'єкти, що охороняються автор­ським правом, для одержання правової охорони не потребують подання спеціальної заявки, проведення експертизи і держав­ної реєстрації.

Серед джерел авторського права слід назвати Конституцію (статті 41, 54), ЦК (статті 433—448), закони України від 23 грудня 1993 р. "Про авторське право і суміжні права" (в редак­ції Закону від 11 лютого 2001 p.), від 23 березня 2000 р. "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних (в редакції Закону від 10 липня 2003 р.)" та ін.

Особливу групу джерел сучасного авторського права станов­лять міжнародні договори: Бернська конвенція з охорони літе­ратурних та художніх творів 1886 p., Всесвітня (Женевська) конвенція про авторське право 1952 p., Женевська конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їхніх фонограм 1971 р. та ін.

138

Авторське право виникає з моменту створення твору. Особа, яка має авторське право, може використовувати спеціальний знак, який розміщується на кожному екземплярі твору і скла­дається з трьох елементів: латинської літери "С" обведеної ко­лом (©), імені (найменування) особи, яка має авторське право, та року першого опублікування твору. Авторське право діє про­тягом усього життя автора і 70 років після його смерті.