Екзаменаційний білет № 16 з української мови (за професійним спрямуванням)

1. Номенклатурні назви.

Номенклатурні назви – це систематизований перелік назв справ, до яких входять документи, подібні за змістом і належністю, із зазначенням терміну їх зберігання. Як відомо, на будь-якому підприємстві нагромаджу­ється багато документів, тому, аби відпрацьовані документи можна було швидко відшукати в разі потреби, групують у справи. Номенклатура справ визначає принципи розподілу документів та їх групування у справи, закріплює індексацію структурних підрозділів підприємства, індексацію справ, установлює терміни зберігання документів, використовується схема побудови довідкової картотеки, остання є звітним документом архіву.

Види номенклатурних справ:

• Індивідуальна (відображає документи конкретного підприємства).

• Рекомендовані й типові номенклатури справ розробляють, щоб уніфіку­вати групування документів певної категорії з однаковим ха­рактером діяльності. Також є зведена номенклатура. Окремо виділяють номенклатуру структурного підрозділу.

Вимоги до номенклатурних справ:

• Єдиний підхід до обліку, систематизації, пошуку документів;

• Застосування індексації документів;

• Стабільність індексів справ.

Види помилок
Змістові	Орфографічні	Пунктуаційні	Граматичні	Мовленнєві
1. Логічні 2.Фактичні	Ненаголошені голосні; вживання апострофа; вживання м’якого знака; чергування голосних; спрощення; подвоєння; правопис префіксів, суфіксів іменників, прикметників…; написання слів разом, окремо, через дефіс; написання прислівників і прийменників; написання сполучників, часток; написання власних назв; написання слів іншомовного походження.	Відсутність потрібних знаків; зайві знаки; вживання не того знаку; вживання в іншому (ніж потрібно) місці.	1. Помилки в утворенні форм слова. 2.Морфологічні. 3. Синтаксичні.	1. Лексичні. 2.Стилістичні.

Класифікація мовних помилок

Змістові помилки:

а). Логічні:

- непослідовний виклад думок;

- відсутність плавного викладу;

- не проводиться основна думка;

- несумісність понять (наприклад: Серед людей було багато дітей);

- протилежність суджень (ласкаво і немилосердно);

- абсурд;

- невдале цитування;

- цитата не відповідає висновку;

- допущена помилка у цитаті;

- цитата занадто об’ємна і не підтверджує правильність висловлювання;

- невдало зроблено узагальнення, висновки;

- не простежується розвиток думки від початку до кінця;

- невідповідність (за розміром) частин тексту, тобто непропорційність частин тексту.

б). Фактичні:

- зайві відомості;

- брак важливої інформації або недостатнє висвітлення фактів і подій;

- перекручування фактів.

До змістових помилок належать ще й такі: невідповідність змісту темі; недо-статнє її висвітлення; пропуск матеріалу, неповний його виклад; невиправданий повтор одних і тих самих елементів змісту; нечіткість задуму; безсистемність викла-ду; невдалі зачин і кінцівка; відсутність абзаців або їх необґрунтоване виділення; одноманітність засобів міжфразового зв’язку.

Граматичні помилки:

а). Словотворчі:

- неправильно утворена форма слова (трудолюбимий); торфівний – торф’яний; завдовольнити – задовольнити.

б). Морфологічні:

• неправильне утворення відмінкових форм (минулого року відбулося кілька фестивалей) – фестивалів; немає місців (місць);

• утворення форм невідмінюваних слів (біля кіна, авта) – кіно, авто.

Примітка: модне відмінювання наведених слів ще остаточно не закріплено у правописі, а існує лише у проекті розгляду!

• неправильний вибір однієї з форм (будинок споруджено з каменя) – каменю;

• неправильне утворення ступенів порівняння (треба вчитися більш старанніше) – більш старанно;

• відмінювання двох частин складного числівника (шестидесяти) – шістдесяти;

• вживання ненормованих форм дієслів (біжав, не хотять, робе) – біг, не хочуть, робить;

• ненормоване утворення дієприкметників (розвиваючаяся країна) – країна, що розвивається.

в). Синтаксичні:

• Помилки в побудові словосполучень:

• порушення форм дієслівного керування (зазнав поразку) – поразки;

• відсутність необхідного прийменника (автор утілив героя найкращі риси) – …утілив в героя…;

• вживання зайвого прийменника (поділитися про враження) – враженнями;

• неправильний вибір прийменника (по хворобі) – через хворобу, у зв’язку з хворобою;

• неправильний вибір відмінкових форм займенників (оволодіння цього матері-алу) – цим матеріалом; навчання українській мові (правильно: навчання української мови);

• відсутність обґрунтування у виборі прийменника (думка над цим).

• Помилки в структурі речення:

• пропуск слів: Василь швидко поробив уроки та побіг у футбол - …побіг

грати...;

• змішування прямої і непрямої мови (Кайдашиха бігла по селу і кричала, що мене вбили);

• порушення граматичного зв’язку між підметом і присудком (Я з другом грає-мо в шахи) – ми з другом…;

• пропуск частин складного присудка (Студенти МДГУ готуються кваліфіко-ваними спеціалістами) – …готуються стати…;

• необґрунтоване розчленування присудка (Мишко упав і став непритомним) - Мишко упав непритомним;

• неправильний порядок слів (Треба навчити виготовляти моделі гуртківців) – треба навчити гуртківців виготовляти моделі;

• зайві члени речення (У Василька щеміло його серце) - У Василька щеміло серце;

• нечіткі смислові зв’язки (Письменник закликає до боротьби проти своїх поневолювачів) - Письменник закликає до боротьби проти поневолювачів;

• граматична неоднотипність однорідних членів речення (Шевченко закликав до боротьби рвати кайдани) - Шевченко закликав до боротьби. Або: Шевченко закликав рвати кайдани. Або: - Шевченко закликав до боротьби, він хотів розірвати ненависні кайдани кріпацтва…;

• порушення граматичного зв’язку з одним із однорідних членів (Я зацікавився і прочитав цю книжку) – Я зацікавився цією книжкою і прочитав її;

• дієприслівниковий зворот не пов'язаний з присудком однією основою (Притиснувши руку до дерева, кров зупинилася) - Коли він притиснув руку до дерева, то кров зупинилася;

• порушення цілісності дієприкметникового звороту (Вражений, Дмитрик, її словами, зупинився) – Дмитрик, вражений її словами, зупинився;

• відсутність необхідного порівняльного звороту (Осінь цього року тепліша…) - Осінь цього року тепліша, ніж торішня;

• сплутування простих речень, ускладнених вставними словами, зі СПР (як бачимо, що ми працювали добре) – Як бачимо, ми працювали добре;

• надмірне ускладнення речення;

• «нанизування» простих речень;

• нечіткий смисловий зв'язок (Сергію дали роботу, що він розвантажував ваго-ни) - Сергію дали роботу, що передбачала розвантажування вагонів);

• сплутування ознак ССР та СПР (Де раніше росли чагарники, а тепер на їх місці колосяться жита.) - Де раніше росли чагарники, там тепер колосяться жита. Або: Де раніше росли чагарники, тепер на тому місці колосяться жита;

• дублювання змісту сполучним словом (Ми їхали в село, де я працював там улітку) - Ми їхали в село, де я працював улітку. Або: Ми їхали в село, я пра-цював там улітку;

• невідповідність займенника співвідносному з ним іменнику, що знаходиться в іншій частині речення (Шевченко показує прагнення народу, які мріють про краще майбутнє) - Шевченко показує прагнення народу, який мріє про краще майбутнє. Або: Шевченко показує прагнення народу, що мріє про краще майбутнє;

• відрив підрядного означального речення від пояснювального слова (Калитка жаліє наймитові хліба, який працює на нього) - Калитка жаліє хліба наймито-ві, який працює на нього;

• неправильна відмінкова форма сполучуваного слова (Найкращою книгою, яка я прочитала, є «Фараони») - Найкращою книгою, яку я прочитала, є «Фарао-ни»;

• неправильна побудова неповного речення, що входить до складного (Батько був вільний, а мати – кріпачкою) – Батько був вільний, а мати – кріпачка. Або: Батько був вільним, а мати – кріпачкою;

• повтор присудка у другій частині ССР (До першої групи належать робітники, а до другої групи належать капіталісти) - До першої групи належать робітни-ки, а до другої групи – капіталісти;

Мовленнєві помилки:

а). Лексичні:

• невміння користуватися синонімами (Марко все життя присвятив народові. Всі сили і вміння він віддав для нього);

• вживання слова у невластивому йому значенні: обдати гарячим кропом (замість окропом); я рахую, що так можна зробити…- я вважаю;

• порушення лексичної сполучуваності, або невиправдане чи невдале поєднання слів (Федько виконав справжній подвиг; зробити героїчний вчинок; дешеві ціни; коричневі очі);

• коренева тавтологія (створює твори);

• дублювання змісту у двох словах (Шевченко намалював кілька своїх автопортретів);

• вживання слова, не властивого епосі (Рота князя Ігоря);

• вживання слів, що не є властивими українській мові (хижацькість);

• русизми;

• неправильне вживання слів іншомовного походження (дефект мотоцикла);

• вживання паронімів (Я виконав громадянське доручення) – Я виконав громад-ське доручення;

• плеоназми (На зборах були присутні працівники міліції та органи внутрішніх справ. Вручали пам’ятні подарунки і сувеніри. Він посів вільну вакансію головбуха); стара людина похилого віку тощо;

• слова-паразити;

• слова-кальки (приймав участь – брав участь, кранівщик - кранівник; лічити хвороби – лікувати хвороби; ти мені мішаєш - заважаєш, пройшло дві неділі - ..тижня);

• змішування українських і російських слів (Шевченко являється основополож-ником української літературної мови) – Шевченко є основоположником укра-їнської літературної мови;

• діалектизми, арготизми, штампи, жаргонізми, згрубілі й просторічні слова;

• невиправданий повтор одного і того ж самого слова у сусідніх реченнях;

• неточне вживання фразеологізмів: забити руку – набити руку; жити іншим розумом - …чужим розумом;

б). Стилістичні:

• повтори тих самих слів;

• стилістично недоцільне використання тавтології у тексті;

• одноманітність синтаксичних конструкцій;

• пишномовність висловлювання; штучність;

• порожні фрази, зайва емоційність і патетика;

• невмотивоване використання вигуків;

• створення надуманих метафор, невдалих порівнянь, епітетів, їх нагромадже-ння у великому тексті;

• невиправдане поєднання елементів різних стилів в одному тексті;

• стилістично невмотивоване використання іншомовних слів;

• невдале використання засобів організації тексту, неправильно виділений абзац;

• нагромадження стилістично невдалих фраз;

• невмотивоване застосування діалектних слів і просторічних слів.