7.2. Методи аналізу і прогнозування ризику

У сучасній економічній практиці аналіз ризику поділяють на два види:

1. якісний, головне завдання якого — визначити чинники ризику, етапи і роботи, під час виконання яких ризик виникає, тобто встановити потенційні зони ризику, після чого ідентифікувати усі можливі ризики;

2. кількісний, який застосовується для визначення чисельних розмірів окремих ризиків і ризику проекту в цілому. При кількісному аналізі ризику можуть використовуватися різноманітні методи.

Найбільш поширеними є: аналіз за допомогою бета-коефіцієнта, метод визначення імовірності результатів, аналіз сценаріїв, метод моделювання, аналіз чутливості реагування, теорія ігор.

Аналіз ризику за допомогою бета-коефіцієнта

В якості міри ризику в інвестиційній теорії використовується бета-коефіцієнт. Він виражає «ринкову чутливість» інвестиції або наскільки змінюються доходи від капіталовкладень у порівнянні зі змінами ринкової ситуації, Р = 1 означає, що зміни в доходності в точності повторюють зміни в ринковій ситуації. Значення менше, ніж 1 характерні для проектів з низьким рівнем ризику, чия доходність більш стабільна, ніж ринок; значення більше, ніж 1 свідчить про те, що доходи від цих проектів схильні до дуже сильного впливу з боку навіть незначних ринкових коливань.

Визначення ймовірності результатів

Використання суб'єктивних вірогідностей надає особі, що приймає рішення, найкращу картину можливостей і вибору, ніж методи, що застосовуються на практиці. Оцінка імовірності того чи іншого результату інвестиційного проекту потребує, щоб особа, яка приймає інвестиційні рішення, могла передбачити багато можливих результатів інвестиційного проекту і була б спроможною оцінити імовірність наставання кожного з можливих варіантів. Типова ситуація, яка відображає найгірші й найкращі можливі варіанти розвитку, може включати наступні групи: «песимістичний» варіант, «найбільш можливий» і «оптимістичний».

Рішення, як правило, називають ризикованим чи невизначеним, якщо воно має декілька можливих результатів. Існує багато таких ситуацій — від будь-яких побутових ситуацій до інвестування у великі виробничі проекти. У більшості підходів до ризику та невизначеності передбачається не тільки знання можливих результатів будь-якого рішення, але й знання відносно можливості виникнення кожного з цих результатів з певною їхньою вірогідністю. Все це дозволяє визначати ризик та невизначеність, пов'язані з будь-яким конкретним рішенням з точки зору розподілу вірогідностей результатів.

Аналіз сценарію

Аналіз сценарію враховує, що деякі змінні взаємозалежні та їх можна одночасно узгоджено змінювати.

За наявністю базового варіанту проекту, а також набору найбільш важливих компонентів, зміна яких визначає ризик здійснення проекту, розробляються два додаткових сценарії — «оптимістичний» і «песимістичний». У обидва сценарії закладається реалістичний набір подій. Результати аналізу зводяться в матрицю, і аналізується розподіл значень чистої поточної вартості проекту і внутрішньої норми рентабельності проекту.