4.4. Поняття затрат у проектному аналізі

У сучасній економічній літературі затрати іноді замінюють термінами «витрати» або «видатки». У фінансовому менеджменті, управлінському та фінансовому обліку це недопустимо, оскільки кожне з названих понять має окремий зміст. Проте у проектному аналізі для аналітика заміна поняття «затрати» терміном «витрати» не є принципово важливим. Тому надалі вказані терміни ми вживатимемо як синоніми.

При здійсненні проектного аналізу досить часто окремі затрати мають більш важливе значення, ніж усі інші. Певні з них вже за своїм походженням вимагають більш пильного ставлення аналітиків. З цією метою розглянемо деякі витрати та їх класифікаційні ознаки, що допоможуть під час оцінки проектів прийняти єдино вірне рішення.

Найбільш поширеними класифікаційними ознаками витрат є такі:

1. Можливість відображення у бухгалтерській звітності:

• бухгалтерські — вартість використаних ресурсів;

• економічні.

2. Ступінь динамічності витрат залежно від збільшення чи зменшення обсягів виробництва:

• постійні — зміни яких не пов'язані з обсягом продажів;

• змінні — витрати, що мають власні розміри у співвідношенні зі змінами в обсягах виробництва (реалізації).

3. Період здійснення затрат (довгострокові, короткострокові).

4. Спосіб віднесення затрат на одиницю продукції:

• середні (собівартість одиниці продукції);

• граничні — витрати, які вимагатимуть від виробника випуску однієї додаткової одиниці продукції.

5. Походження витрат (експлуатаційні, фінансові).

6. Ступінь покриття реальної вартості.

7. Можливість розподілу.

Література

[1, С. 63-71], [7, С. 48-64], [11, С. 135-142], [20, С. 42-50], [24, С. 111-113].

Запитання і тести для самоконтролю до лекції 4

Запитання

1. Поняття явних і неявних вигод і затрат.

2. Що таке альтернативна вартість та її використання у проектному аналізі?

3. Особливості визначення вигод у проектному аналізі

4. Поняття затрат у проектному аналізі.

Тести

1. Явні вигоди — це:

а) матеріальні вигоди, що зумовлені зменшенням витрат або

отриманням додаткових доходів;

б) побічні вигоди, які супроводжують проект;

в) втрачені вигоди від використання обмежених ресурсів;

г) різниця позитивних і негативних результатів проекту.

2. Явні вигоди від проекту виникають завдяки зміні:

а) кваліфікації працівників;

б) фізичного обсягу продукції;

в) місця реалізації;

г) усі попередні відповіді правильні.

3. Неявні вигоди — це:

а) матеріальні вигоди, зумовлені збільшенням витрат або

отриманням додаткових доходів;

б) не одержані доходи від найкращого альтернативного використання активу;

в) втрачені вигоди від використання обмежених ресурсів;

г) побічні вигоди, які супроводжують проект і не можуть

бути визначені безпосередньо.

4. Альтернативна вартість — це:

а) вартість найкращого варіанту використання обмеженого ресурсу;

б) побічні вигоди, які супроводжують проект;

в) різниця позитивних і негативних результатів проекту;

г) вартість альтернативного варіанту використання обмеженого ресурсу.

5. Для визначення альтернативної вартості землі найпоширенішими прийомами є:

а) орендна плата, можливо, капіталізована, в умовах існування розвинутого ринку оренди землі;

б) пряма оцінка продуктивності землі за допомогою оцінки

продуктивності сільськогосподарських культур, які зараз

на ній вирощуються, і визначення частки землі у вартості

загальної продукції;

в) «залишковий» метод визначення внеску віддачі землі на підставі додаткової вартості, яку можна отримати від використання землі;

г) усі відповіді правильні.

6. Безповоротні витрати — це:

а) уже зроблені витрати, які неможливо відшкодувати прийняттям чи неприйняттям даного проекту;

б) грошова оцінка ресурсів при найкращому альтернативному їх використанні;

в) втрачені вигоди від використання обмежених ресурсів;

г) різниця позитивних і негативних результатів проекту за

умови переваги останніх.

7. Для оцінки неявних вигод і затрат не використовується:

а) метод визначення спорідненого ринку, на якому дані неявні

вигоди і затрати мають кількісний вимір;

б) прийом непрямої оцінки або гіпотетичного ринку;

в) прийом максимально-мінімальної величини;

г) пряме калькулювання.

8. Рішення, прийняття одного з котрих виключає прийняття іншого, — це:

а) взаємовиключні рішення;

б) заміщувальні рішення;

в) умовні рішення;

г) синергетичні рішення.

9. Рішення, прийняття одного з котрих збільшує ефективність

прийняття іншого - це:

а) взаємовиключні рішення;

б) заміщувальні рішення;

в) умовні рішення;

г) синергетичні рішення.

10. Рішення, прийняття одного з котрих є можливим лише за умови прийняття іншого, — це:

а) взаємовиключні рішення;

б) заміщувальні рішення;

в) умовні рішення;

г) синергетичні рішення.