Конторльні питання:

1. Поняття про раціональне харчування, його значення для зростаючого організму. Критерії раціонального харчування.

2. Гігієнічні принципи харчування дітей різних вікових груп.

3. Значення білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин і вітамінів у харчуванні дітей та підлітків; норма, надлишок (надмір), недостача.

4. Особливості обміну речовин і енергії організму, що росте і розвивається. Фізіологічні норми харчування дітей та підлітків.

5. Визначення кількісної достатності харчування і якісної його повноцінності в залежності від віку, стану здоров'я, характеру діяльності дітей та підлітків.

6. Особливості харчування школярів. Організація харчування в школах і групах продовженого дня. Шкільний сніданок та його значення.

7. Роль медичного персоналу в організації харчування дітей та підлітків. Поняття про харчовий статус.

Практична робота №4

Тема: Гігієнічне забезпечення підготовки в окремих видах спорту.

Мета: навчитися оцінювати психічний стан спортсменів у процесі навчально-тренувальних занять, перед змаганнями, після змагань; складати схеми відновлення працездатності спортсменів.

Знати:

• гігієнічні вимоги до педагогічних та психологічних засобів відновлення спортивної працездатності;

• гігієнічні вимоги до тренувального процесу та змагань;

• види, форми психологічної підготовки спортсменів;

• методи і засоби психологічної підготовки спортсменів до змагань;

Уміти:

• застосовувати на практиці методи і засоби психологічної підготовки спортсменів до змагань;

• застосовувати на практиці гігієнічні засоби відновлення працездатності спортсменів;

• проводити психодіагностику емоційних станів спортсменів.

Ключові терміни і поняття

Досягнення спортивні − показник спортивної майстерності і розвитку здібностей спортсмена, виражений у конкретних результатах. Найкращі спортивні досягнення, якщо вони вира­жені у точних вимірюваних одиницях (секундах, хвилинах, метрах, кілограмах тощо) називаються спортивними рекордами. В інших видах спорту абсолютно найвищим досягненням є перемога у змаганнях найвищого рівня.

Консультування психологічне − 1) зміст цієї роботи полягає у консультуванні спортсменів та їх тренерів з питань психологічного компонента тренувального і змагального процесів; створенні сприятливих психологічних умов для розвитку особистості спортсмена; у наданні допомоги в разі вирішення проблем психологічного характеру у спортсменів, тренерів та керівників спортивних установ (закладів); 2) організація і супровід процесу усвідомлення і вирішення суб'єктами спортивної діяльності своїх проблем психологічного характеру.

Ментальний тренінг (від англ. mental − розумовий, психічний) − це система методів психологічної підготовки спортсменів до змагань.

Психологічна підготовка спортсменів до змагань − комплекс заходів, спрямованих на оптимізацію психічного стану спортсмена перед стартом в умовах тренування.

Спортивна форма − це оптимальний рівень підготовленості спортсмена до спортивної діяльності.

Спортивні змагання − це такий вид рухової діяльності людини, основним змістом якого є боротьба за досягнення високих спортивних результатів.

Формування стану психічної готовності до змагань − це процес спрямованої організації свідомості і дій спортсмена в залежності від передбачуваних умов даного змагання.

Хід роботи:

1. Законспектувати матеріал.

Підготовка спортсменів до змагань відбувається завдяки загальній і спеціальній психологічній підготовці.

Загальна психологічна підготовка спортсмена до змагань направлена на формування властивостей особистості і психічного стану, який обумовлює успішність і стабільність виступів. її метою є адаптація до змагальної ситуації взагалі, удосконалення і оптимізація реактивності на специфічні екстремальні умови спортивних змагань.

Наукові дослідження і практика показали, що змістом загальної психологічної підготовки є виховання спортивного характеру. Під цим розуміють:

• холоднокровність в екстремальних ситуаціях змагань;

• впевненість у собі, яка забезпечує високу надійність і активність спортсмена в змінюваних умовах змагань;

• бойовий дух, як відношення до процесу і результату діяльності; він допомагає розкриттю резервних можливостей спортсмена.

Тренером і його помічником психологом у виховній роботі виконуються наступні психолого-педагогічні заходи:

• бесіди, лекції направлені на психологічну освіту спортсменів;

• бесіди з іншими людьми в присутності спортсмена; метод дії − непряме навіювання;

• гетеротренінг (від грець, «хетерос» − інший), або сеанс навчання аутогенному тренуванню;

• навіюваний відпочинок − спортсмену навіюється глибокий спокій, відпочинок у стані повного розслаблення з відчуттям тепла в м'язах;

• аутотренінг, який має мету − переводу навіювання у самонавіювання, удосконалення механізмів саморегуляції;

• роздуми − спосіб формування переконань. Індивідуальна поведінка спортсмена перед змаганням складає ритуал передзмагальної поведінки. Виконання цього ритуалу є заспокійливим фактором.

Спеціальна підготовка до змагань включає наступні елементи:

• упевненість у своїх силах (вона ґрунтується на визначенні співвідношення своїх можливостей і сил суперників);

• намагання вперто і до кінця боротись за досягнення змагальної мети, за перемогу;

• оптимальний рівень емоціонального збудження (емоціональне збудження повинно відповідати умовам і вимогам змагальної діяльності, індивідуально-психологічним особливостям спортсмена, масштабу і рангу змагань);

• високу стійкість до несприятливих зовнішніх і внутрішніх впливів;

• здібність довільно управляти своїми діями, почуттями, поведінкою.

Процес спеціальної психологічної підготовки до конкретних змагань являє собою певну систему. У цю систему входить:

• збір інформації про умови майбутнього змагання (для одних видів спорту, наприклад лижні перегони, важливо заздалегідь знати місце проведення змагання, для інших − основною є інформація про суперників);

• правильне визначення і формулювання змагальної мети (вона сприяє підйому бойового духу, мобілізації резервних можливостей спортсмена);

• формулювання і актуалізація мотивів участі у змаганнях;

• ймовірне програмування змагальної діяльності (воно являє собою процес програвання у думках майбутньої діяльності в передбачуваних умовах);

• саморегуляція несприятливого внутрішнього стану (від змагання до змагання спортсмен вчиться вибирати із засвоєних способів саморегуляції найбільш ефективні для певних ситуацій);

• збереження і відновлення нервово-психічної свіжості (тобто правильна побудова режиму дня в період підготовки до змагань, вміння відволікатись від думок про змагання і т. інше).

Методи ментального тренінгу в спорті. У сучасній теорії і практиці спорту ментальний тренінг (від англ. mental − розумовий, психічний) розглядається як цілісна система методів психологічної підготовки спортсменів до змагань. Ментальні методи психотренінгу в сучасному спорті передбачають використання аудіовізуальної апаратури, комп'ютерних методів, використання електронних технічних засобів для організації біологічного зворотного зв'язку.

Аутогенне тренування (AT). В основі методів AT знаходяться механізми самонавіювання. Уперше використана методика німецьким терапевтом Шульцем (1930 рік). Вплив «Я» (сам) визначає ефект AT − навіювання стану в'ялості, тепла, обтяження в м'язах. Як критерій ефективності AT є м'язова релаксація, яку досягає особистість у процесі виконання вправ AT.

Ідеомоторне тренування (IT). В основі IT знаходиться «загадковий ефект» зв'язку думки і рухів. Образ руху (уява про рух) викликає сам рух, що визначається в ідеомоторних актах − мікрорухах м'язів, які відповідають за виконання даного руху в цілому. На підставі IT виник новий метод ментального психотренінгу, який одержав назву «розумової репетиції» майбутнього змагання.

Розумова репетиція (РР). Метод в основному використовується спортсменами високої кваліфікації. Метод РР дозволяє управляти своїми емоціями і почуттями, знімати психічний вантаж тимчасових невдач, боязні майбутніх змагань. Успішно метод використовується для адаптації психіки спортсменів до умов майбутнього змагання.

Ментальний іматотренінг (МІТ). Метод іматотренінгу (від англ. image − образ, відображення) заснований на функції психіки особистості творчого відображення, яке дозволяє спортсмену уявити себе в бажаному образі, спроектувати цей образ на майбутнє.

Психотренінг вольової уваги (ПВУ). До цієї групи методів ментального тренінгу відносяться традиційні прийоми і вправи на концентрацію уваги, розвиток пам'яті, навичок тактичного мислення.

Методи гіпнозу (МГ). Гіпноз оперує станом трансу, в яке спортсмена вводять за допомогою навіювання. Використання цього методу вимагає високої професійної підготовки психолога. До того ж є ризик відсрочених ефектів, наприклад ефекту звикання. Дані методи використовуються лише зі згоди спортсмена і тренера, що також зменшує сферу його використання в спорті.

Медитативні методи (MM). Ментальний психотренінг спортсмена за допомогою медитативних методів є новим і нетрадиційним для вітчизняного спорту. Причиною непопулярності цієї групи методів є орієнтація на релігійні доктрини східних духовних вчителів та окультну практику їх використання. Проте, не можна відкидати корисність цих методів, їх високу психологічну ефективність в разі правильного використання. Спеціалісти відзначають, що за допомогою медитативних методів спортсмен може швидко відновити свій біоенергетичний потенціал, легко управляти своєю увагою і психічним станом, досягати ясності думки в критичних ситуаціях змагальної боротьби.

Ментальний відеотренінг (МВТ). Це популярна техніка ментальної психологічної підготовки спортсменів, яка здійснюється з використанням відеозаписів ігор і спортивних змагань. Перегляд відеозаписів змагань дозволяє спортсменам уникнути власних помилок, краще вивчити своїх суперників.

Макетне моделювання дій. Даний метод найбільш популярний в тактичній підготовці спортсменів ігрових видів спорту. На макеті реального ігрового поля різнокольоровими фішками представлені гравці своєї та чужої команди. Аналогічний тактико-психологічний тренінг здійснюють учасники в спортивному туризмі, використовуючи карту місцевості майбутніх змагань.

Передстартова підготовка спортсмена. Підготовка спортсмена у передстартовий період є завершальним етапом передзмагальної підготовки. Ведуча роль у формуванні готовності спортсмена до змагань відводиться розминці. Розминка пов'язана з підготовкою кістково-м'язового апарату, регуляцією теплообміну в організмі, функціонуванням серцево-судинної системи, дихальної функції, центральної нервової системи та інших систем організму. Здійснюється «психологічне настроювання» спортсмена на майбутню змагальну діяльність.

Психологічне консультування, психологічна допомога спортсменам і тренерам. Допомогу у психологічному консультуванні постійно потребують як спортсмени, так і тренери. Одним із методів психологічного консультування в спорті є метод інтерв'ю. Це організований і структурований контакт психолога з клієнтом (спортсменом, тренером). У посібниках з практичної психології рекомендується п'ятикрокова модель проведення інтерв'ю. Перший крок − знайомство починається з питання психолога: «Слухаю Вас ... ». Завданням тут є встановлення контакту і атмосфери довіри в спілкуванні психолога з клієнтом. Другий крок − збір інформації відносно проблем клієнта. Третій крок обумовлений визначенням бажаного результату. Спортсмен, наприклад, може заявити, що він хоче стати олімпійським чемпіоном. Четвертий крок інтерв'ю являє собою визначення альтернативних рішень. Пошук альтернатив здійснюється за допомогою дослідження особистої динаміки клієнта. П'ятий крок інтерв'ю − перехід від навчання до дії. Образне визначення цього етапу − «Ви будете робити це?». У роботі зі спортсменами психологу доцільно спиратись на приклади видатних атлетів, а в конкретних рекомендаціях на авторитет тренера.

2. Провести психологічне тестування.

Вивчення ставлення спортсменів до конкретного змагання.

Тестова методика запропонована Ю.Л. Ханіним і описана І.П. Волковим (2002).

Непряме уявлення про установку на змагання у конкретного спортсмена можна одержати методом спостереження. Проте метод спостереження не завжди дає об'єктивну інформацію. У цьому випадку доцільно зробити судження за шкалою відношення до майбутнього змагання (ВМЗ)

Матеріали. Запитувач, що складається з 28 питань, реєстраційний бланк, ручка або олівець.

Запитувач

1. Я готовий показати високий результат.

2. До цих змагань я готовий краще, ніж мої суперники.

3. У цих змаганнях я хочу показати високий результат.

4. Я боюсь підвести команду.

5. Фізично я добре готовий до цих змагань.

6. На цих змаганнях буде багато рівних суперників.

7. Це дуже важливі для мене змагання.

8. У мене зараз натягнуті стосунки з тренером.

9. Я знаходжусь у гарній спортивній формі.

10. Я погано знаю своїх суперників.

11. На цих змаганнях багато чого для мене вирішиться.

12. Конфлікти з товаришами по команді заважають мені як слід настроїтися на майбутнє змагання.

13. Я впевнений, що зможу виконати завдання, поставлене переді мною на цих змаганнях.

14. Я не боюсь своїх суперників.

15. Думаю, що це будуть важкі змагання.

16. Мій успішний виступ на цих змаганнях важливий для всієї команди (клубу, товариства, міста, республіки, країни).

17. Я задоволений результатом останніх змагань.

18. На майбутніх змаганнях у мене будуть «незручні» суперники.

19. На цих змаганнях мені дуже важливо добре виступити.

20. Мені здається, що товариші по команді не вірять у мій успіх.

21. Я впевнений у своїх силах.

22. Я уже вигравав у своїх суперників.

23. Я постійно думаю про майбутні змагання.

24. На цих змаганнях я боюсь підвести свого тренера.

25. Технічно я добре готовий до майбутніх змагань.

26. Серед моїх суперників є такі, яких я зовсім не знаю.

27. Я з нетерпінням чекаю майбутніх змагань.

28. Тренер високо цінує мою готовність до цих змагань.

Проведення тесту. Досліджуваному потрібно уявити майбутнє змагання і відповісти на кожне питання запитувача. Якщо погоджуєтесь з наведеним твердженням, то поставте в реєстраційному бланку відповідь «так», якщо думаєте по-іншому − «ні».

Результати. Кожному питанню, яке співпадає з ключем, нараховується один бал.

Ключ

Відповідь «так»: 3,4,6,7, 8,10,11,12,15, 16,18,19,20,23,24,26,27.

Відповідь «ні»: 1, 2, 5, 9, 13, 14, 17, 21, 22, 25, 28.

Тест дає змогу визначити 4 компоненти: впевненість у собі, сприйняття і оцінка можливостей суперників, бажання прийняти участь і значущість змагань, самооцінки спортсмена. На кожний із наведених показників в запитувачі є 7 суджень. У цілому ж кожний компонент лімітується від 7 до 0 балів. Чим вище показник, тим гірше ставлення спортсмена до майбутніх змагань.

Оцінка. 1. Показник впевненості у собі (питання 1, 5,9, 13, 17,21, ;5). Високі показники означають: знижена суб'єктивна самооцінка своїх можливостей досягнення успіху; невпевненість у своїх силах; відсутність бажання виступати; нереальність виконання поставлених завдань. Показник впевненості у собі 7 балів показує, що спортсмен суб'єктивно не готовий до змагань, а показник, що дорівнює 0 балів − високу готовність до змагань.

2. Показник сприйняття і оцінки можливостей суперників (питання: 2, 6, 10, 14, 18, 22, 26). За цією шкалою порівнюються свої можливості і можливості суперників. Показник 7 балів вказує на високу оцінку готовності суперників; 0 балів − низька оцінка можливостей суперників.

3. Показник бажання приймати участь і значущість змагання (питання: 3, 7, 11, 15, 19, 23, 27). За цією шкалою 7 балів інтерпретується як висока суб'єктивна значущість змагання і велике бажання виступати. Показник в 0 балів − низька значущість і відсутність бажання змагатись.

4. Показник самооцінки спортсмена (питання: 4, 8, 12, 16, 20, 24, 28). За даною шкалою 7 балів свідчить про занижену самооцінку спортсменом його можливостей у змаганні. Показник 0 балів − висока самооцінка.