Переваги міського способу життя

Сучасне місто забезпечує більшості проживаючих тут і в приміській зоні людей широкі і різносторонні можливості працевлаштування і отримання тим самим різних можливостей до існування.

В місті розвинута система забезпечення і торговлі необхідними товарами для населення. Сільські мешканці привозять у міста свою продукцію, тут споживча цінність їх набагато вища, чим там де вони проживають.

В місті достатній рівень медицинського обслуговування, особливо негайної. Місто надає широкі можливості для отримання освіти, кваліфікації, працевлаштування, причому чим більше місто, тим більше можливостей реалізувати себе. Широка мережа бібліотек, театрів, тощо дають можливість більш цікаво провести час. Широка культурна мережа для туристів. Широкі можливості для занять спортом, творчостю і іншими формами самовираження.

Житловий фонд міста відрізняється високим рівнем благоустрою. Більшість бідинків і суспільних приміщень мають централізоване тепло, водо, і газозабезпечення. Організований вивіз відходів.

Наявність зон відпочинку, рекреаційних об’єктів створюють можливості для неформального спілкування міських мешканців.

Таким чином, широкі можливості для прикладення праці, більш забезпечені умови існування, комфортність життя, наявність вільного часу і можливість використання його не тільки для підвищення інтелектуального рівня, але і для підвищення інтелектуального рівня роблять життя у місті більш привабливим, ніж в сільській місцевості, що і обумовлює більш тривале життя людей у містах.

Недоліки міського способу життя

Результатом НТП поряд із покращенням якості життя, результатом якого є збільшення чисельності населення, є здійснення на довкілля сильного техногенного навантаження, що змінило нашу планету. Міські жителі в більшій мірі користуються благами цівілізації, але разом з тим перші відчувають і негативний вплив. Перш за все – негативний вплив виражається в забрудненні атмосферного повітря.

2.

Вже сам розгляд компонентів оточуючого людину НС підтверджує правильність твердження, що суспільство “поглинає” природу, а в самому цьому твердженні вже частково містяться відповіді на питання: “Чому людство опинилося в ситуації крайнього протиріччя між собою та природою”.

Для того, щоб більш наглядно переконатися в цьому, коротко прослідкуємо історичний розвиток взаємовідносин суспільства і природи, а потім зупинимося на сучасній ситуації.

Історія людського суспільства тривалий час вивчалася поза рамками природознавства, хоча і постійно повинна була враховувати екологічні фактори в історичних подіях.

До цього часу розповсюджене уявлення, відповідно якому залежність людини від природи тим менше, чим вище його культурний рівень і технічна озброєність. Це одна з найбільш великих помилок. Навпаки, в сучасних умовах залежність людини від природних факторів набагато підвищилась. Тому що зростаючий вплив на природу змінює саму природу, а значить і умови життя людей.

Мисливсько-збиральна культура

Основу існування людського суспільства (близько 2 млн. років назад) складало мисливство, що супроводжувалося збиранням.

Здобич вбивали рівно стільки, скільки було необхідно на забезпечення нормального харчування групи людей.

Важливою екологічною відмінністю людей від тварин було використання вогню, як додаткової енергії, що споживалася через харчі і необхідної для підтримання обміну речовин. Завдяки вогню люди стали менш залежними від кліматичних змін.

Відходи життєдіяльності людей швидко утилізувалися природою, так як були незначної кількості і розподілялися на великих територіях.

Середня тривалість життя приблизно дорівнювала 26 рокам, причиною цього були травми при мисливстві та голод.

У своєму мисленні люди цілісно сприймали світ, відчуваючи себе частиною природи і пізнавали її через одухотворення природніх об’єктів.