Особливості вітчизняних соціально-екологічних умов.

Розпад Радянського Союзу погіршив вже і так кризову регіональну соц.-екологічну ситуацію, що сформувалася в епоху колективізації, індустріалізації, в період відбування, коли основною метою був економічний ріст і екологічні міркування фактично не враховувались.

Тому в середині 90-х рр.. склалася важка екологічна ситуація: з одного боку – застарілі промислово-індустріальні центри, трагедія Чорнобиля та ін., а з другого боку – добавились нові фактори, пов’язані з перехідним періодом (політична неусталеність, падіння економічного росту, міжнаціональні конфлікти, соц. напруженість та ін.)

Ця ситуація, що склалася, характеризується такими особливостями:

1. На фоні економіки перехідного типу сформувався гострий характер біосферної напруженості. При цьому відсутні реальні можливості для реалізації необхідної соц.-екологічної стратегії (заходів). З одного боку, проголошується проведення політики, яка забезпечуватиме поєднання економічного росту з сучасними уявленнями соціально-екологічного характеру, а з другого – реальне фінансування відповідної політики здійснюється на рівні ≈ 1% ВНП (валового національного продукту), який не дозволяє навіть підтримувати рівновагу екосистеми, що деградують (для цього відповідні витрати повинні знаходитись в межах 2% ВНП). Тому дуже актуальним на цей час є впровадження ефективної екологічної політики.

2. Відсутня соціально-політична ідея, яка була б здатна з’єднати суспільство для вирішення соціально-екологічних труднощів. Це не дозволяє в повній мірі сконцентрувати громадські зусилля для вибору та реалізації необхідної стратегії розвитку. → Розвиток громадського екологічного руху.

3. Соц. напруженість в суспільстві призводить до того, що в більшості люди орієнтуються на вирішення сучасних проблем економічного виживання, які відтиснули в значній ступені проблеми іншого характеру.

Якщо по опитуванням кінця 80-х рр.. більшість населення вважали проблеми соц.-еколог. характеру одними з пріоритетних, то при опитуванні в 90-х роках ці проблеми замикають десятку пріоритетних проблем. Виходячи з цього, політики не дуже акцентують увагу на цих проблемах і тому «рух зелених» в деякій ступені втрачає свою активність, порівняно з 80-ми роками, і втрачає необхідну підтримку (моральну і фінансову) зі сторони влади.

4. Формування ринкових виробничо-господарських відносин знаходиться на стадії первинного накопичування капіталу, яка характеризується здебільшого економічним акцентом. Тобто, народжуються комерційні структури, що не займаються виділенням коштів на соціально-екологічні цілі і , одночасно, екологічне законодавство знаходиться більше на теоретичному, ніж на практичному рівні (поки що не існує державних органів, які б могли ефективно контролювати виконання відповідних законодавчих актів).

5. Розпад Рад. Союзу ускладнив вирішення комплексних екологічних проблем по раціоналізації природовикористання (використання водоймищ, річок, повітряного басейну і т.ін.)

На цьому фоні падіння рівня та масштабів виробничо-господарської діяльності, що характерно вже для 90-х років, приводить до позитивного екол. ефекту. Тобто, скорочення промислового виробництва зменшує сумарний викид шкідливих та забруднюючих речовин у НС, спостерігається зменшення споживання хім.. засобів у с/г (внаслідок нефінансування технологічних процесів хімізації та механізації).

Важливим моментом є те, що західні країни, які вже усвідомили небезпечність трансграничного характеру переносу забруднень, зацікавлені в тому, щоб регіон минулого Рад. Союзу не опинився би зоною актуальної (та потенціальної) екологічної небезпеки.