- •Перевидання конспекту лекцій присвячується
- •Андрій Петрович осітнянко
- •Основні праці професора Андрія Петровича осітнянка.
- •Розділ 1. Методи аналізу й прогнозування економічного розвитку міста
- •1.1. Концепції аналізу економіки міста й регіону
- •1.2. Теорія економічних циклів.
- •1.3. Контрольні питання
- •Розділ 2. Теорія економічної бази
- •2.1 Концепції Економічної бази
- •2.1.1 Історія
- •2.1.2 Сучасні походження
- •2.2 Структура макроекономічних моделей
- •2.3. Експортно – базова модель
- •2.4 Типова модель економічної бази
- •2.5 Методи для обчислення значень множника
- •2.5.1 Порівняння відносин планувальника й моделі економіста
- •2.5.2 Метод звіту
- •2.5.3 Спеціальний підхід припущення
- •2.5.4 Коефіцієнти місцевості
- •2.5.5 Мінімальні потреби
- •2.5.6 “Диференціальні” множники: багаторазовий аналіз регресу
- •2.6. Модель зрушень і часток
- •2.7. Критичний аналіз: переваги, незручності, похвала, критика
- •2.8. Контрольні питання
- •Дані й обчислення
- •Розділ 3. Таблиці витрати — випуск і регіональні рахунки доходу
- •3.1. Вступ
- •3.2 Міська таблиця трансакцій
- •3.3 Доходи і рахунки виробництва
- •3.4 Резюме
- •3.5 Контрольні питання
- •3.6. Виміри регіонального добробуту
- •3.6.1 Проблема з оцінками впр
- •3.7.2 Використання персональних оцінок доходу
- •Розділ 4. Логіка моделей “витрати — випуск”
- •4.1 Вступ
- •4.2 Пояснення моделі: аналіз через опис
- •4.3 Підготовка таблиці трансакцій: економіка закрита щодо домашніх господарств
- •4.4 Економічна модель
- •4.4.1 Тотожності: таблиця трансакцій
- •4.4.2 Технічні умови: таблиця безпосередніх потреб
- •4.4.3 Умова рівноваги: пропозиція дорівнює попиту
- •4.4.4 Рішення системи: таблиця повних потреб
- •4.5. Економічні зміни в моделях “витрати-випуск”
- •4.5.1. Причини і наслідки змін
- •4.5.2. Структурні зміни
- •4.5.3. Зміни в кінцевому попиті
- •4.6. Контрольні питання
- •Розділ 5. Регіональні множники “витрати-випуск”
- •5.1 Вступ
- •5.2. Концепція множника
- •5.2.1. Інтуїтивне пояснення
- •5.2.2. Ітеративний підхід
- •5.3. Перетворення Множника
- •5.3.1. Множники Випусків
- •5.3.2. Множники Зайнятості
- •5.3.3. Множники Доходів
- •5.3.4. Множники урядових доходів
- •5.4. Контрольні Питання
- •Маніпуляції з моделлю “витрати-випуск”. Розробка й рішення
- •Літературадо конспекту лекцій.
- •1.1. Концепції аналізу економіки міста й регіону 13
- •Навчально-методичне видання
- •03151, М.Київ-151, вул. Волинська, 60
Розділ 4. Логіка моделей “витрати — випуск”
4.1 Вступ
Логіка моделей “витрати — випуск” аналогічна логіці моделей економічної бази, і вимагає тільки розширення математичної складності від простої алгебри до матричної алгебри. Головні складності моделей витрати — випуск перебувають у розробці схем управління масивними наборами даних, що вимагаються для побудови цих моделей.
Ми продовжуємо тут повторювати процес, розвинений у Розділі 3, щоб організувати найпростішу з моделей — “виробництво-виробництву”. У наступному розділі, ми розглянемо систему множника, що зв'язаний з цією моделлю. Після цього етапу роботи з моделлю і її використання, ми повернемося до процесу створення системи “витрати-випуск”. На той час ми будемо розуміти систему досить для розробки комплексної системи обліку “товар-виробництво”. Ця система тепер рекомендується Організацією Об'єднаних Націй.
4.2 Пояснення моделі: аналіз через опис
У той час як таблиця трансакцій описує економіку і видає цікаву інформацію для встановленого часу, саме по собі це не має ніякого аналітичного змісту. Тобто, це не дозволяє нам відповідати на питання щодо реакції економіки на зміни. Спочатку представимо таблицю трансакцій економіки, що знаходиться в рівновазі, і будемо піддавати її впливу (наприклад, збільшення туризму, чи скорочення витрат на оборону). Коли наслідки впливу пройшли через економіку, виникає питання: “Що буде її новим “положенням рівноваги”?”. Іншими словами, які галузі промисловості будуть зростати, чи скорочуватися і, чий доход, чи зайнятість зміняться? Такий аналіз вимагає створення економічної моделі, яку ми і почнемо будувати.
4.3 Підготовка таблиці трансакцій: економіка закрита щодо домашніх господарств
Ми переконалися, що важливо включити в міжгалузеву структуру всі економічні діяльності, що роблять закупівлі, насамперед, на основі своїх доходів (Квадрант П). Ці діяльності називаються ендогенними, оскільки їхнє поводження визначене в межах системи. Інші діяльності, типу витрат національного уряду, чи експорту, засновані на рішеннях, що зроблені поза системою, і називаються позасистемними діяльностями. Діяльності, що позначені як “галузі виробництва”, звичайно, розглядаються як ендогенні, а ті, котрі позначені як “сектори кінцевого попиту” розглядаються як позасистемні. Але іноді не легко сортувати діяльності. Розглянемо сектор домашнього господарства. У той час, як він традиційно класифікується сектором кінцевого попиту, із ним часто обертаються в регіональних економічних моделях як із “виробництвом”. Домашні господарства продають робочу силу, компетентності і приватні ресурси; вони одержують заробітну плату, дивіденди, орендні платежі, доходи від володіння і т. д. За отримані доходи вони купують продовольство, одяг, автомобілі, житло, послуги й інші споживчі товари. Перевершує їх на повних витратах тільки виробничий сектор. У цьому відношенні, сектор домашнього господарства — очевидно критична частина економіки міста або регіону. Тому ми переміщаємо ряд і стовпець домашнього господарства в міжгалузеву частину таблиці трансакцій і працюємо з домашніми господарствами як з іншим виробництвом. Сектор домашнього господарства стає шостим “виробництвом” у таблиці агрегування (Таблиця 4.1).
Таблиця 4.1. Гіпотетичні міжгалузеві трансакції з ендогенним сектором домашнього господарства
Сектор покупок Сектор продажів |
Видобуток (1) |
Будівництво (2) |
Промисловість (3) |
Торгівля (4) |
Послуги (5) |
Витрати Домашнього господарства (7) |
Повний виробничий попит (6) |
Інший місцевий кінцевий попит (8) |
Експорт (9) |
Повний кінцевий попит (10) |
Повний попит (11) |
Видобуток (1) |
183 |
31 |
599 |
6 |
73 |
99 |
991 |
88 |
596 |
684 |
1674 |
Будівництво (2) |
1 4 |
1 |
43 |
14 |
293 |
0 |
364 |
1803 |
353 |
2155 |
2520 |
Промисловість (3) |
142 |
414 |
1390 |
110 |
356 |
1275 |
3687 |
1 130 |
9344 |
10474 |
14162 |
Торгівля (4) |
52 |
224 |
520 |
72 |
257 |
2563 |
3689 |
1 61 |
970 |
1131 |
4820 |
Послуги (5) |
102 |
221 |
862 |
558 |
1990 |
4262 |
7996 |
523 |
2828 |
3351 |
11347 |
Домашні господарства (7) |
595 |
665 |
3696 |
2385 |
4603 |
100 |
12043 |
2524 |
0 |
2524 |
14567 |
Повні місцеві витрати (6) |
1088 |
1556 |
7110 |
3145 |
7572 |
8299 |
28770 |
6228 |
14091 |
20319 |
49090 |
Інші платежі (8) |
261 |
191 |
1624 |
1365 |
2402 |
3789 |
9632 |
(943.2) |
(1097.5) |
0 |
5842 |
Імпорт (9) |
325 |
773 |
5428 |
31 1 |
1372 |
3778 |
1 1987 |
1057 |
-12994 |
-11937 |
50 |
Повні остаточні платежі (10) |
586 |
964 |
7051 |
1675 |
3775 |
7567 |
21619 |
3581 |
-12994 |
-9413 |
20459 |
Повні витрати (11) |
1674 |
2520 |
14162 |
4820 |
11347 |
15866 |
50389 |
7285 |
1097 |
20459 |
54982 |
Регіональні влади і місцевий орган влади (вони включені в “інший кінцевий попит” і “інші остаточні платежі” в агрегованій таблиці) також важко сортувати. Зараз, насамперед для простоти, залишаємо їх у позасистемній частині таблиці, хоча вони іноді включаються в ендогенну частину таблиці в детальних моделях прогнозу.