- •Перевидання конспекту лекцій присвячується
- •Андрій Петрович осітнянко
- •Основні праці професора Андрія Петровича осітнянка.
- •Розділ 1. Методи аналізу й прогнозування економічного розвитку міста
- •1.1. Концепції аналізу економіки міста й регіону
- •1.2. Теорія економічних циклів.
- •1.3. Контрольні питання
- •Розділ 2. Теорія економічної бази
- •2.1 Концепції Економічної бази
- •2.1.1 Історія
- •2.1.2 Сучасні походження
- •2.2 Структура макроекономічних моделей
- •2.3. Експортно – базова модель
- •2.4 Типова модель економічної бази
- •2.5 Методи для обчислення значень множника
- •2.5.1 Порівняння відносин планувальника й моделі економіста
- •2.5.2 Метод звіту
- •2.5.3 Спеціальний підхід припущення
- •2.5.4 Коефіцієнти місцевості
- •2.5.5 Мінімальні потреби
- •2.5.6 “Диференціальні” множники: багаторазовий аналіз регресу
- •2.6. Модель зрушень і часток
- •2.7. Критичний аналіз: переваги, незручності, похвала, критика
- •2.8. Контрольні питання
- •Дані й обчислення
- •Розділ 3. Таблиці витрати — випуск і регіональні рахунки доходу
- •3.1. Вступ
- •3.2 Міська таблиця трансакцій
- •3.3 Доходи і рахунки виробництва
- •3.4 Резюме
- •3.5 Контрольні питання
- •3.6. Виміри регіонального добробуту
- •3.6.1 Проблема з оцінками впр
- •3.7.2 Використання персональних оцінок доходу
- •Розділ 4. Логіка моделей “витрати — випуск”
- •4.1 Вступ
- •4.2 Пояснення моделі: аналіз через опис
- •4.3 Підготовка таблиці трансакцій: економіка закрита щодо домашніх господарств
- •4.4 Економічна модель
- •4.4.1 Тотожності: таблиця трансакцій
- •4.4.2 Технічні умови: таблиця безпосередніх потреб
- •4.4.3 Умова рівноваги: пропозиція дорівнює попиту
- •4.4.4 Рішення системи: таблиця повних потреб
- •4.5. Економічні зміни в моделях “витрати-випуск”
- •4.5.1. Причини і наслідки змін
- •4.5.2. Структурні зміни
- •4.5.3. Зміни в кінцевому попиті
- •4.6. Контрольні питання
- •Розділ 5. Регіональні множники “витрати-випуск”
- •5.1 Вступ
- •5.2. Концепція множника
- •5.2.1. Інтуїтивне пояснення
- •5.2.2. Ітеративний підхід
- •5.3. Перетворення Множника
- •5.3.1. Множники Випусків
- •5.3.2. Множники Зайнятості
- •5.3.3. Множники Доходів
- •5.3.4. Множники урядових доходів
- •5.4. Контрольні Питання
- •Маніпуляції з моделлю “витрати-випуск”. Розробка й рішення
- •Літературадо конспекту лекцій.
- •1.1. Концепції аналізу економіки міста й регіону 13
- •Навчально-методичне видання
- •03151, М.Київ-151, вул. Волинська, 60
4.4 Економічна модель
Як ми вже ознайомилися, модель рівноваги заснована на трьох наборах відносин: (1) визначення, чи тотожності, (2) технічні, чи поведінкові умови, (3) умови рівноваги.
Модель, таким чином, використовує набір припущень для розширення опису економіки так, щоб можна було її використовувати для виявлення результатів дії неврівноважених сил. У цьому випадку, кожен набір відносин може бути легко ідентифікований.
4.4.1 Тотожності: таблиця трансакцій
Регіональна таблиця трансакцій, як було показано вище, забезпечує набір тотожностей: це визначає стан економіки протягом базисного року. Тепер давайте виражати ці відносини, використовуючи просту алгебру. Дозвольте xij бути значенням обсягу продажу виробництвомiвиробництвуj;yi— продажі промисловостіiкінцевому попиту (кінцевим споживачам),zi— повні продажі виробництва, чи повний попит на випуск виробництваi. Тоді ми можемо визначати продажі галузей промисловості міста чи регіону в термінах наступних рівнянь:
x11+ x12 + x13+ x14 + x15 + x16+ y1 =z1
x21 + x22 + x23+ x24 + x25 + x26+ y2 =z2
x31 + x32 + x33+ x34 + x35 + x36+ y3 =z3
x41 + x42 + x43+ x44 + x45 + x46+ y4 =z4
x51 + x52 + x53+ x54 + x55 + x56+ y5 =z5
x61 + x62 + x63+ x64 + x65 + x66+ y6 =z6
Сектора закупівлі
Сектора продажу
|
Видобуток (1)
|
Будівництво (2)
|
Виробництво (3)
|
Торгівля (4)
|
Послуги (5)
|
Домашні господарства (6)
|
Повний кінцевий попит і експорт (7)
|
Повний попит (8)
|
Видобуток (1) |
x11 |
x12 |
x13 |
x14 |
x15 |
x16 |
e1 |
z1 |
Будівництво (2) |
x21 |
x22 |
x23 |
x24 |
x25 |
x26 |
e2 |
z2 |
Виробництво (3) |
x31 |
x32 |
x33 |
x34 |
x35 |
x36 |
e3 |
z3 |
Торгівля (4) |
x41 |
x42 |
x43 |
x44 |
x45 |
x46 |
e4 |
z4 |
Послуги (5) |
x51 |
x52 |
x53 |
x54 |
x55 |
x56 |
e5 |
z5 |
Домашні господарства (6) |
x61 |
x62 |
x63 |
x64 |
x65 |
x66 |
e6 |
z6 |
Кінцеві платежі (7) |
v1 |
v2 |
v3 |
v4 |
v5 |
v6 |
|
|
Імпорт (8) |
m1 |
m2 |
m3 |
m4 |
m5 |
m6 |
|
|
Повні витрати (9) |
q1 |
q2 |
q3 |
q4 |
q5 |
q6 |
|
|
Рис.
4.1. Алгебраїчна таблиця трансакцій
де оператор jпідсумовує продажі виробництваiпо всіхj галузях виробництва.
Як може бути помічено, рис. 4.1 і вищенаведена система рівнянь відрізняється тільки по двох ознаках: (1) арифметичні оператори маються на увазі в таблиці; (2) таблиця включає значення за інші остаточні платежі (vj) і імпорт (mj), що і комплектує структуру обліку.
У той час, як вищенаведена система рівнянь (тотожності) — наше базисне положення, другий набір може показати проникнення в нашу задачу принципу рівноваги. Для економіки, що знаходиться в рівновазі, підсумкові значення рядів і стовпців повинні дорівнювати один одному. Простий факт подвійного обліку. Ми можемо тепер визначати загальний випуск, чи пропозицію, для виробництва j якqj, що є сума всіх проміжних закупівель, місцеві платежі засобам виробництва й імпорт:
qj =ixij + vj + mj,
де iсума закупівлі виробництвомjпо всіхiгалузях виробництва.
Таблиця 4.2. Гіпотетична таблиця безпосередніх потреб
Виробництво |
Видобуток (1) |
Будівництво (2) |
Промисловість (3) |
Торгівля (4) |
Послуги (5) |
Витрати Домашнього господарства (6) |
Видобуток (1) |
10.9 |
1.2 |
4.2 |
0.1 |
0.6 |
0.6 |
Будівництво (2) |
0.8 |
0 |
0.3 |
0.3 |
2.6 |
0 |
Промисловість (3) |
8.5 |
16.4 |
9.8 |
2.3 |
3.1 |
8.0 |
Торгівля (4) |
3.1 |
8.9 |
3.7 |
1.5 |
2.3 |
16.2 |
Послуги (5) |
6.1 |
8.8 |
6.1 |
11.6 |
17.5 |
26.9 |
Домашні господарства (6) |
35.5 |
26.4 |
26.1 |
49.5 |
40.6 |
0.6 |
Повні місцеві закупівлі |
65.0 |
61.7 |
50.2 |
65.2 |
66.7 |
52.3 |
Інші платежі |
15.6 |
7.6 |
11.5 |
28.3 |
21.2 |
23.9 |
Імпорт |
19.4 |
30.7 |
38.3 |
6.4 |
12.1 |
23.8 |
Повні остаточні платежі |
35.0 |
38.3 |
49.8 |
34.8 |
33.3 |
47.7 |
Повні витрати |
100.0 |
100.0 |
100.0 |
100.0 |
100.0 |
100.0 |