2.3. Експортно – базова модель

Звичайно, в економічній теорії створюють “економічну людину”, що пряма і передбачена в поведінці. Ніде ця практика більш звична ніж у регіональній і містобудівній літературі. Експортно — базова модель, у якій єдиний детермінант економічного росту є експортом, часто будується, щоб представити пояснення планувальників. Однак, Ви можете рідко знаходити “експортно-базового” теоретика, хто не є теоретиком “економічної бази”, хто визнає багато інших детермінантів росту ніж один експорт.

Тепер дозвольте нам будувати “економічну людину” і бачити, які недоліки має чиста експортно-базова позиція. Ми рухаємося у відкриту економіку і робимо експорт як єдиний позасистемний фактор. Якщо автономні витрати включені (найлегший спосіб — для споживання), тоді міський або регіональний доход можуть існувати навіть тоді, коли експорт дорівнює нулю.

Модель відрізняється тільки злегка від простої Кейнсіанської моделі. У Кейнса — ключовий витік був збереження. Він пояснив неповну зайнятість пригнобленої економіки як результат, коли запланована інвестиція використовувалася нижче рівноваги з повною зайнятістю, вирівнюється через нестачу довіри на інвестиційних ринках. Його ендогенна перемінна було споживання, через яке більшість потоків доходу об`єднувались. Потоки стали роз'єднаними в процесі перетворення: заощадження – інвестиції.

В експортно-базовій моделі, ендогенний потік залишається споживанням, що переглянутий тепер як “ внутрішні витрати”. Ми цілком ігноруємо заощадження і ховаємо інвестиційні витрати в межах внутрішніх витрат (ми зацікавлені не щодо пояснення депресії у цілій економіці, а щодо пояснення змін у міському доході). Функція заощаджень у створенні витоку від економіки тепер прийнята імпортом, який визначений як функція доходу. Функція інвестиції тепер прийнята експортом, експортно-заснованої економіки.

Ілюстрація 2.2. Чиста експортно-базова модель

Визначення тотожності:

Повні витрати = внутрішнє виробництво (продукт) + експорт (притоки)

(1) E = D + X

Доход = Внутрішні витрати + Імпорт

(2) Y = D + М, чи D = Y — М.

Поведінкові чи технічні припущення:

Імпорт = лінійна функція доходу

(3) М = mY (m < 1,гранична схильність до імпорту)

Експорт = позасистемне (зовнішня область) визначене значення

(4) X = X'

Умова рівноваги:

Доход = Повні витрати

(5a) Y = E

Або

Витрати на експорт = Приріст основного капіталу

(5b) М = X

Y = Y — М + XЗамінити (1) і (2) у (5a)

Y = Y — mY + X' Замінити (3), і (4)

Y — Y + mY = X'нагромадженняY, або доход в термінах кредитування

mY = X' Виносимо загальний множникY за дужки

Y = (1/m) *X' ІзолюємоY.

Експортно — базовий множник (мультиплікатор):

dY / dX = 1/m

Ця модель очевидно підкреслює відкритість і залежність міста або регіону на події поза їх досяжністю.

2.4 Типова модель економічної бази

Робимо модель більш реалістичною (або, скоріше, менш спрощеною), заощадження й інвестиція, що визначена поза системою, можуть бути додані назад у систему. Ілюстрація 2.3 включає їх, щоб організуватися майже типову модель економічної бази. Тільки вимагаються незначні інтерпретуючі коментарі.

Ілюстрація 2.3. Чиста модель економічної бази

Визначення тотожності:

Повні витрати = Внутрішнє виробництво + Експорт + Інвестиція

(1) E =D + X + I

Доход = Споживання + Заощадження

(2) Y = C + S

Споживання = Внутрішні витрати (витрати на внутрішні товари) + Імпорт

(3) C = D + М, чи D = C — М.

Поведінкові чи технічні припущення:

Споживання = лінійна функція доходу

(4) C = cY (c =гранична схильність до споживання)

Імпорт = лінійна функція доходу

(5) М = m Y (m = гранична схильність до імпорту)

Експорт = позасистемне (зовнішня область) визначене значення

(6) X = X '

Інвестиція = позасистемне (зовнішня система) визначене значення

(7) I = I '

Умови рівноваги:

Доход = Повні витрати

(8a) Y = E

Чи

Витрати = Приріст основного капіталу

(8b) М + S = X + I

Рішення заміною:

Y = C — М + X + I Замістити (1) і (3) у (8a)

Y = cY- mY+ X ' + I ' Замістити (4), (5), (6) і (7)

Y – cY + mY= X ' + I 'нагромадженняY

(1 — c + m) Y = X ' + I ' Виносимо загальний множникYза дужки

Y = {1 / [1 — (c — m)]} * (X ' + I ')ІзолюємоYчерез відділення

Мультиплікатор економічної бази й інвестиційний мультиплікатор:

dY/dX = 1 / [1 — (c — m)], і dY/dI = 1 / [1 — (c — m)]

Відсутній елемент — автономне споживання (який з'явився в простій Кейнсіанській моделі). Чи дійсно це включати, мені здається, питання персональної переваги. З одного боку, для більшої точності треба включити автономне споживання. Крім того, це служить, щоб попередити нас, що функція споживання ймовірно криволінійна, що відбувається органічно і підвищується при зменшенні норми доходу. Гранична схильність до споживання в діапазоні доходів, при яких ми могли б працювати — менша ніж середня схильність споживання. Позитивне автономне споживання дозволяє нам моделювати цей випадок.

З іншого боку, ми вже маємо ту, позасистемно визначену, перемінну неекспорту — інвестиції. Інвестиційний мультиплікатор, ідентичний тому, що був би розрахований для автономного споживання — ми маємо результати без занепокоєння. У той час, як це є логіка, що могла б поліпшити модель, якщо переслідувати занадто строгий висновок, але я залишив автономне споживання поза цією ілюстрацією.