Дані й обчислення

	Зайнятість		Зайнятість відносна		Коефіцієнт місцевості	Базова зайнятість
Промисловість	Місцева	Національна	Місцева	Національна
Рік 1
1	10	80
2	4	20
3	2	60
Загальна кількість	16	160	1.00	1.00
Рік 2
1	16	100
2	6	25
3	2	75
Загальна кількість	24	200	1.00	1.00

Множники

Концепція	У словах	У числах	Значення
Середній Множник, рік 2=	_______________=	__________=	__________
Граничний множник, роки 1-2=	_______________=	__________=	__________

Зрушення

Концепція	У словах	У числах	Значення
Пропорційне	_______________=	__________=	__________
Диференційне	_______________=	__________=	__________

Розділ 3. Таблиці витрати — випуск і регіональні рахунки доходу

3.1. Вступ

Цей розділ представляє таблицю “витрати-випуск” як систему обліку для економіки. Спочатку ми подивимося на таблицю в цілому; після ми будемо досліджувати більш докладно квадрант таблиці, що пояснює звітну документацію доходу й випуску для міської економіки.

3.2 Міська таблиця трансакцій

Міська модель “витрати-випуск” простежує взаємодії місцевих галузей промисловості між собою, із галузями промисловості поза містом (регіоном) і із секторами кінцевого попиту. Центральний елемент у цій моделі – міська (регіональна) таблиця трансакцій типу, що показаний у Таблиці 3.1. Ця таблиця виставляє рахунки трансакцій між п'ятьма широкими галузями виробництва, трьома секторами кінцевих (остаточних) платежів і трьома секторами кінцевого попиту.

Кожен ряд у цій таблиці фіксує продажі промисловістю, що названа у лівому стовпці, до галузей промисловості, що ідентифіковані у заголовку таблиці, і заключним споживачам, що внесені у список у правому стовпці таблиці. Напівфабрикати продані місцевим галузям промисловості для використання в створенні інших продуктів, у той час як готові вироби продані кінцевим споживачам. Товари, експортовані з регіону іншим регіонам країни й світу, внесені в список експорту в розділі кінцевого попиту, незалежно від їхньої стадії виробництва. Сума ряду — загальний випуск чи повні продажі (витрати) виробництва.

Таблиця 3.1 Гіпотетичні міжгалузеві трансакції

Закупівля промисловості	Видобуток (1)	Будівництво (2)	Промисловість (3)	Торгівля (4)	Послуги (5)	Повний виробничий попит (6)	Домашні витрати (7)	Інший місцевий кінцевий попит (8)	Експорт (9)	Повний кінцевий попит (10)	Повний попит (11)
Продаж промисловістю
Видобуток (1)	183	31	599	6	73	892	99	88	596	783	1675
Будівництво (2)	14	1	43	14	293	365	0	1803	353	2156	2521
Промисловість (3)	142	414	1390	110	356	2412	1275	1 130	9344	11749	14161
Торгівля (4)	52	224	520	72	257	1125	2563	161	970	3694	4819
Послуги (5)	102	221	862	558	1990	3733	4262	523	2828	7613	11346
Повні місцеві витрати (6)	493	891	3414	760	2969	8527	8199	3705	14091	25995	34522
Домашні господарства (7)	595	665	3696	2385	4603	11944	100	2524	0	2624	14568
Інші платежі (8)	261	191	1624	1365	2402	5843	(3789.2)	(943.2)	(1097.5)	0	5843
Імпорт (9)	325	773	5428	311	1372	8209	3778	1057	-12994	-8209	0
Повні остаточні платежі (10)	1181	1629	10748	4061	8377	25996	3878	3581	-12994	-5585	20459
Повні витрати (11)	1675	2521	14161	4819	11346	34522	12077	7286	1097	20410	54981

Таким чином, продажі видобувною промисловістю (комбінація сільського господарства, лісівництва, лову риби, галузей гірської промисловості) показуються послідовно в першому ряді Таблиці 3.1. Із загального випуску, що складає 1,674 мільйонів грн., більш ніж 35 відсотків продано, щоб використовувати у виробництві, що обробляє це для подальшого продажу. Більш ніж 35 відсотків продано поза містом. Продажі, що залишаються, зроблені безпосередньо іншим галузям промисловості в межах широкої видобувної галузі промисловості..

Кожен стовпець у Таблиці 3.1 — це закупівлі чи входи промисловості, ідентифікованої у заголовку стовпця від галузей промисловості, що названі у лівому стовпці. Платежі промисловістю службовцям, власникам капіталу, і уряду містяться в перших двох рядах розділу кінцевих платежів таблиці. Дані наступного ряду складають “додану вартість” розглянутої промисловості. Закупівлі від галузей промисловості поза регіоном ідентифіковані в останньому ряді кінцевих платежів і називаються “імпортом”. Цей імпорт може бути чи товаром, не зробленим узагалі в регіоні чи товаром, зробленому в кількостях, недостатніх, щоб задовольнити місцеві потреби. Сума витрат у кожнім стовпці представляє повні закупівлі розглянутої промисловості. Починаючи з прибутку, утрати, амортизація, податки, і т. д., зареєстровані в таблиці як остаточні платежі. Повні закупівлі й платежі повинні дорівнювати повним продажам. Входи дорівнюють випускам; відкіля і з`явився термін “витрати — випуск”.

Розподіл	Виробництво	Кінцеві попити	Загальні випуски
	II Міжгалузева структура	I Споживання стандартне
Кінцеві платежі	III Доходи	IV Неринкові передачі (трансфери)
	Повні Витрати

Рис. 3.1 Таблиця трансакції як картина економіки

Наприклад, закупівлі й платежі видобувної галузі промисловості показуються в стовпці 1 Таблиці 3.1. Тому що ця промисловість — майже на 90 відсотків складається із сільського господарства і первинної обробки сільськогосподарських продуктів, стовпець відбиває великі внутрішньопромислові трансакції (закупівлі запасів корму, курчат, зерна, і т. д.), істотні закупівлі від промисловості (корм), і велика оплата домашнім господарствам у виді доходів власників і робочої сили. Зверніть увагу, що повні входи — такі ж як загальні випуски, що ідентифіковані в ряді 1.

Тепер, після короткого вступу до міської таблиці трансакцій, дозвольте подивитися на таблицю як на систему обліку для економіки. Рис. 3.1 показує таблицю витрати — випуск у кістяковій формі, яка розділена на чотири квадранти. Квадрант 1 описує поводження споживача, фіксуючи моделі споживання домашніх господарств і таких інших місцевих кінцевих користувачів товарів, як приватні інвестори й уряди різних рівнів. Інша важлива частина квадранта 1 — експортний стовпець, що показує продажі іншим галузям промисловості й споживачам поза міської економіки. Тому що ці товари не з'явилися б знову в регіоні в тій же самій формі, ці продажі розцінені як кінцеві. Відповідно до теорії економічної бази, у якій кінцевий попит є силою мотивації в економіці, ми розглянемо в цьому квадранті сили виробляючих діяльностей і будемо досліджувати урядовий сектор і сектор експорту.

Квадрант II зображує відносини виробництва в економіці, показуючи шляхи, по яких сировина й напівфабрикати поєднуються, щоб зробити випуски для продажу іншим галузям промисловості і кінцевим споживачам. Це — найбільш важливий квадрант у таблиці “витрати-випуск”. Для міст або регіонів ця таблиця має розміри від 30 до 500 галузей виробництва. Квадрант II — основа для моделі “витрати-випуск”.

Квадрант III показує доходи первинних одиниць економіки, включаючи доходи домашніх господарств, амортизацію і чистий прибуток галузей виробництва, податки, що оплачені різним рівням уряду. Ці платежі також називаються доданою вартістю, тому що їх настільки важко виділити індивідуально, що ці доходи часто протоколюються як один ряд доданої вартості. Квадрант також включає платежі галузям виробництва поза економікою міста за матеріали й напівфабрикати, що імпортовані в місто. Тому що всі ці платежі власникам ресурсів і стороннім виробникам залишають виробничу систему міста, вони називаються “кінцеві платежі”.

Квадрант IV пізнає насамперед неринкові передачі між секторами економіки і міг би бути позначений як квадрант “соціальні передачі”. Тут ми бачимо подарунки, заощадження і податки домашніх господарств; ми бачимо надлишки і дефіцити урядів і їхні платежі домашнім господарствам і міжурядові передачі. Квадрант також включає закупівлі секторами кінцевого попиту від галузей виробництва поза містом.

Тепер, щоб обговорити відносну небезпеку агрегування, давайте дивитися на таблицю, спочатку представлену, як картина економіки гіпотетичного міста. Із загального випуску більш ніж 34 мільйонів грн., виробничий випуск був оцінений більш ніж у 14 мільйонів грн. і випуск послуг більш ніж у 11 мільйонів грн., і це вказує, що економіка міста була під владою галузей промисловості й виробництва послуг.

Але це спостереження також показує, що “важливість” промисловості цілком залежить від визначень і моделей агрегування, що використовуються при будівництві таблиці. Збільшуючи таблицю і, змінюючи визначення сектора, ми могли змінювати й очевидну важливість галузей промисловості. Наприклад, поєднуючи сільськогосподарські галузі виробництва з харчовою промисловістю, що переробляє продовольство (що звично у виробництві), ми могли робити “сільськогосподарсько засноване” виробництво більшим чим кожний з компонентів “торгівлі” чи “послуг” галузей виробництва.

Другий цікавий пункт у Таблиці 3.1 — валова продукція міста. Аналогічно, щодо концепції до валового національного продукту, валовий регіональний продукт (ВРП) може бути визначений як повне виробництво без повторення, чи як економічний продукт усіх засобів виробництва, що мешкають у регіоні. Це може також бути відзначено, як повні остаточні платежі (відрегульовані для імпорту) у місті, 20,459 мільйонів грн. Альтернативно, це — також повний кінцевий попит кінцевих споживачів продуктів міста.

У резюме, таблиця “витрати-випуск” розшукує шляхи, якими доходи течуть через економіку. Квадрант 1- це місце, де цикл витрат починається, і, де готові вироби йдуть задовольняти потреби кінцевих споживачів. Квадрант III — це місце, де запускається цикл виробництва, а домашні господарства й інші власники ресурсів, включаючи уряди, приймаючи для себе платежі, вкладають ресурси в процес виробництва. Квадрант П відслідковує відносини при виробництві, описуючи технологію виробництва в економіці. Усе це виділяє ринковий сектор економіки. Квадрант IV фіксує неринкові потоки грошей, показує закупівлі трудових ресурсів урядами, податки, оплачені домашніми господарствами, надлишки й дефіцити урядів, трансфери між урядами й іншими урядами й людьми.