10. Бюджетний контроль та аналіз відхилень .

Бюджетний контроль — це порівняння фактичних показників фінансово-господарської діяльності з плановими (бюджетними) на предмет перевірки їх узгодженості за величиною і термінами, а також аналіз причин відхилень з метою вироблення пропозицій щодо коригування бюджетів чи фінансово-господарської діяльності підприємства. Бюджетний контроль є дійовим інструментом стимулювання підвищення фінансової відповідальності та продуктивності як окремих працівників, центрів прибутковості, структурних підрозділів, так і підприємства в цілому.

Для здійснення контролю за виконанням бюджетів, як правило, використовують дворівневу систему контролю. Нижній рівень — це контроль за виконанням часткових (функціональних) бюджетів структурних підрозділів підприємства, безпосередньо здійснюваний економічними службами цих підрозділів; при цьому контролюються як окремі показники зведеного бюджету, так і його складових, тобто функціональних бюджетів. Верхній рівень — контроль за виконанням бюджетів усіх структурних підрозділів, центрів відповідальності та зведених бюджетів по підприємству в цілому, здійснюваний безпосередньо службами контролінгу.

За загальним правилом у процесі аналізу відхилень показники інтерпретуються в контексті їх впливу на фінансові результати та ліквідність (платоспроможність) підприємства. Здебільшого на практиці проводиться факторний аналіз відхилень фактичних фінансових результатів від бюджетних. Метою аналізу є визначення та оцінка всіх факторів, що зумовили відхилення та вироблення на цій основі висновків і пропозицій щодо подолання виявле­них негативних факторів і слабких місць, використання можливих резервів і відповідної корекції планів. Особлива увага при цьому звертається на аналіз прибутків від операційної діяльності та затрат, що може здійснюватися в розрізі окремих структурних підрозділів, видів продукції, центрів затрат тощо.

Аналіз відхилень фактичного прибутку від бюджетних показників здійснюється, як правило, за такими факторами:вплив зміни обсягів реалізації;вплив зміни цін;вплив зміни асортименту реалізованої продукції;вплив зміни величини затрат.

Вплив останнього фактору в процесі аналізу «розщеплюють» на окремі компоненти (групи чи статті затрат): постійні/змінні затрати, затрати на сировину та матеріали, затрати на персонал тощо.

Аналіз відхилень фактичних показників від бюджетних вважається основним інструментом оцінки діяльності центрів відповідальності чи затрат (прибутковості). Однак він характеризується двома основними недоліками:

1. Враховуються лише внутрішні співвідношення між плановими і фактичними показниками, оскільки базою для порівняння є результати діяльності одного підприємства; відсутність порівняння з показниками діяльності інших підприємств зумовлює небезпеку суб’єктивного трактування результатів аналізу та помилкових висновків.

2. Незбіг періоду, в якому виникли відхилення, з періодами, в яких проводиться аналіз та здійснюється відповідна реакція на відхилення.

11. Бюджетуванння на підприємстві: проблеми та шляхи їх вирішення .

Бюджетування відіграє найважливішу роль в розвитку підприємства та в отриманні високого прибутку.

В свою чергу, в процесі бюджетування виникають такі проблеми:

1. Нереальність формування фінансових бюджетів. Реальне та ефективне управління підприємством можливо при наявності обґрунтованого плану на тривалий період. Необґрунтовані планові данні по збуту, завищені потреби у фінансуванні та інші показники викликають нереальність планів. Причина – функціональна роз’єднаність підрозділів, що складають бюджети.

2. Неоперативність складання бюджету. Добре пророблений план стає непотрібним, якщо не формується до заданого часу. Причини – відсутність чіткої системи підготовки і передачі інформації з відділу у відділ, необхідність довгих процедур узгодження планів, недостовірність інформації.

3. Непрозорість бюджету для керівництва. Відсутність послідовності операцій, мета яких задовольнити потреби керівництва в інструменті управління, призводить до відриву довгострокових фінансових планів від короткострокових.

4. Некомплексність бюджетів та їх безвідповідальне виконання. Бюджетування не може використовуватися без забезпечення необхідними фінансовими і матеріальними ресурсами, та з наявністю дефіцитів.

5. Довготривале узгодження бюджетів. Відсутність інструментів і довгий термін проходження документів між верхніми та нижніми рівнями призводить до того, що не залишається часу на остаточне узгодження бюджетів.

6. Неефективність обміну даними між відділами, підприємствами, програмними продуктами. Причина цієї проблеми обумовлюється відсутністю на підприємстві достатньої кількості мереж і комп’ютерів, велика кількість недоліків інформаційних систем.

7. Неукладання складених оперативних бюджетів в стратегічний план підприємства, відрізнення планових і фактичних даних. Причина – відірваність бюджетування від інших видів діяльності підприємства.

Для повноцінного застосування бюджетування в Україні потрібні системні зміни. Оскільки існує багато проблем, є необхідність розробки заходів їх усунення, наприклад: модернізація всієї системи стратегічного планування і програмування державної політики; вдосконалення методики бюджетування з огляду на світовий досвід; системне поступове і професійне навчання сучасним методикам бюджетування фахівців, що працюють у сфері державних фінансів; впровадження електронних таблиць і перехід до повної автоматизації даного процесу тощо.