6.6 Аналіз динаміки зміни собівартості порівнянної продукції

Підприємства, на яких переважає питома вага раніше освоєних виробів, планують і обліковують зниження собівартості порівнянної продукції у відсотках до минулорічної. До порівнянної продукції відносять усі вироби, що їх виготовляли на підприємстві в минулому звітному періоді, за винятком виробів, виготовлених у дослідному варіанті, та тих, які були на стадії впровадження у виробництво.

Для аналізу фактичний випуск продукції визначають за плановою вартістю, а порівнянну продукцію обчислюють також і за минулорічною собівартістю.

Порівнюючи фактичну собівартість із собівартістю, обчисленою за рівнем плану й минулого року, визначають економію чи перевитрату.

Для оцінювання зниження собівартості всієї продукції, в т.ч. порівнянної та непорівнянної, на підставі даних плану й облікової інформації складають відповідний розрахунок (табл.6.7).

Наведені в таблиці 6.7 дані показують, що за загального зростання собівартості фактично випущеної продукції проти плану на 281 тис. грн., або 4,09%, собівартість порівнянної продукції збільшилась на 298 тис. грн., або на 4,65%, а непорівнянної – знизилась на 17 тис. грн., або на 3,75%.

Різницю в рівнях зміни собівартості фактично випущеної порівнянної та непорівнянної продукції можна пояснити недоліками в плануванні, а передовсім використанням у плануванні собівартості непорівнянної продукції технічно не обґрунтованих дослідно-статистичних норм витрат ресурсів. Абсолютна економія від виробництва непорівнянних виробів становить +17 тис. грн., а їх питома вага в плановому товарному випуску – 6,6% (453 : 6864 * 100). Необхідно перевірити, чи не спричиняють цю економію завищені норми витрат відповідних планових калькуляцій. Потрібно мати на увазі, що в складі непорівнянної продукції разом із виробами є запасні частини, капітальний ремонт обладнання та разові замовлення. Ці замовлення викону­ються за договірними цінами й часто дають високу рентабельність. Що вищою є собівартість, то вищими будуть ціни, прибуток і рівень перевиконання норм виробітку. Отже, виконання разових замовлень є вигідним.

Таблиця 6.7

Собівартість продукції

Показник	Фактичний випуск товарної продукції			Відхилення
	За серед-ньорічною собівар-тістю	За плановою собівартістю	За фактичною собівар-тістю	плану від минулого року, %	фактично
					від мину-лого року,%	від плану
						сума	%
Уся товарна продукція	-	6864	7145	-	-	+281	+4,09
У тому числі: а) порівнянна	6673	6411	6709	-3,73	+0,54	+298	+4,65
б) непорівнянна	-	453	436	-	-	-17	-3,75

Підприємство у звітному році планувало зниження собівартості продукції на 262 тис. грн. (6673 – 6411), або на 3,93%, у тому числі за рахунок структури та асортименту – на 0,2%. Фактично собівартість продукції проти плану зросла на 298 тис. грн. (6709 – 6411), або на 4,65%, тобто завдання зі зниження собівартості не було виконане. Допущено зростання собівартості проти минулорічної на 36 тис. грн. (-262 + 298), що становить 0,54% (36: 6673 – 100).

Надпланове підвищення собівартості фактично випущеної порівнянної продукції на суму 298 тис. грн., або на 4,65%, склалося під впливом двох факторів: зміни рівня витрат на виробництво одиниці продукції та зміни оптових цін і тарифів. На підставі облікових даних виявлено, що у звітному році відбулось непередбачене планом підвищення оптових цін на спожиті матеріали, паливо, енергію та тарифи на 270 тис. грн., причому збільшення витрат на обсяг порівнянної продукції становило 28 тис. грн. (298 – 270).

Отже, зростання собівартості продукції проти минулорічної на 36 тис. грн. (6709 – 6673) сталося за рахунок впливу факторів, зазначених у таблиці 6.8.

Таблиця 6.8

Вплив факторів на зміну собівартості порівнянної продукції

№ з/п	Фактори	Розмір впливу на зростання собівартості
		Тис. грн.	%
1	Зміна обсягу випуску [6673 (3,93 – 0,2) : 100]	-249	- 3,73
2	Зміна структури випуску (6673 * 0,2 : 100)	-13	-0,2
3	Зміна собівартості виробів	+28	+0,44
4	Зміна оптових цін і тарифів	+270	+4,21
	Усього	+36	+0,54

Найбільш важливим фактором зниження собівартості порівнянної продукції є застосування прогресивніших норм витрат матеріальних ресурсів і трудових нормативів, що, у свою чергу, залежить від вчасності й повноти проведення організаційно-технічних заходів, запровадження нової техніки та технології, механізації та автоматизації виробничих процесів, удосконалення організації виробництва і праці. Необхідно оцінити виконання плану організаційно-технічних заходів за кількістю впроваджених новинок, обсягом виробничих витрат та фактично отриманим економічним ефектом.

Наведені дані показують, що за факторами, які залежать від самого підприємства, собівартість зросла на 28 тис. грн., а за тими, що не залежать, − на 270 тис. грн.