- •Міністерство освіти і науки України
- •Теоретична частина 1
- •1.2 Завдання економічного аналізу
- •1.4 Зв’язок економічного аналізу з іншими науками
- •Тема 2 Види економічного аналізу і їх роль в управлінні
- •2.1 Види економічного аналізу, їх класифікація.
- •2.2 Роль економічного аналізу в управлінні виробництвом.
- •2.1 Види економічного аналізу, їх класифікація
- •2.2 Роль економічного аналізу в управлінні виробництвом
- •Тема 3 Метод економічного аналізу та його особливості
- •3.2 Розроблення системи аналітичних показників
- •3.3 Фактори, що визначають результати діяльності підприємства, їх класифікація. Поняття та типи факторного аналізу
- •Тема 4 Способи і прийоми, що використовуються в економічному аналізі
- •4.2 Способи визначення впливу факторів у детермінованому аналізі:
- •4.2.1 Способи елімінування
- •4.2.3 Спосіб логарифмування
- •4.2.4 Способи часткової участі та пропорційного ділення
- •Питання і завдання для самоперевірки
- •Тема 5 Моделювання господарсько-фінансової діяльності підприємства та застосування економіко-математичних методів
- •5.1 Детерміноване моделювання та перетворення факторних систем.
- •5.2 Стохастичне моделювання і методи стохастичного аналізу.
- •5.1 Детерміноване моделювання та перетворення факторних систем
- •5.2 Стохастичне моделювання і методи стохастичного аналізу
- •Питання і завдання для самоперевірки
- •6.2. Принципи організації пошуку та підрахунку резервів
- •6.3 Методики підрахунку величини резервів
- •Питання і завдання для самоперевірки
- •Тема 7 Організація аналізу та його інформаційна база
- •7.2 Джерела інформації для економічного аналізу
- •7.3 Систематизація, узагальнення й оформлення результатів аналізу
- •Теоретична частина 2 «Аналіз господарської діяльності підприємства»
- •Тема 1 Аналіз організаційно-технічного рівня виробництва
- •1.1 Аналіз технічного рівня виробництва
- •1.2 Аналіз організації виробництва
- •1.3 Аналіз управління підприємством
- •1.4 Оцінювання зростання організаційно-технічного рівня виробництва
- •Тема 2 Аналіз виконання виробничої програми підприємства
- •2.1 Значення, завдання та джерела інформації щодо аналізу виконання виробничої програми
- •2.2 Аналіз обсягу й асортименту продукції
- •2.3 Аналіз структури продукції
- •2.4 Оцінка технічного рівня і якості продукції
- •2.5 Аналіз ритмічності виробництва
- •2.6 Аналіз резервів зростання обсягу і реалізації продукції
- •Тема 3 Аналіз трудових ресурсів і ефективність їх використання
- •3.2 Аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами
- •3.3 Аналіз використання трудових ресурсів
- •3.4. Аналіз продуктивності праці
- •3.5 Аналіз трудомісткості продукції
- •3.6 Аналіз фонду заробітної плати
- •Тема 4 Аналіз основних засобів і ефективності їх використання
- •4.2 Аналіз технічного рівня розвитку підприємства
- •4.3 Аналіз ефективності застосування основних фондів
- •4.4 Аналіз використання обладнання і виробничої потужності підприємства
- •4.5 Визначення резервів підвищення обсягу випуску продукції та фондовіддачі
- •Тема 5 Аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів
- •5.2 Аналіз забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами
- •5.3 Аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів
- •Тема 6 Аналіз витрат на виробництво та собівартість продукції
- •6.2. Показники собівартості продукції
- •6.3 Оцінювання обґрунтованості планового рівня собівартості товарної продукції
- •6.4 Аналіз загальної суми собівартості товарної продукції
- •6.5 Аналіз собівартості одиниці продукції
- •6.6 Аналіз динаміки зміни собівартості порівнянної продукції
- •6.7 Аналіз витрат на одну гривню товарної продукції
- •6.8 Аналіз витрат за економічними елементами
- •6.9 Аналіз собівартості продукції за статтями калькуляції
- •6.10 Аналіз прямих матеріальних витрат
- •6.11 Оцінювання витрат на пряму заробітну плату
- •6.12 Аналіз витрат на обслуговування виробництва
- •6.13 Аналіз інших комплексних витрат
- •6.14 Зведений підрахунок резервів зниження собівартості продукції
7.2 Джерела інформації для економічного аналізу
Економічний аналіз базується на системі економічної інформації, що багато в чому визначає оптимальність управлінських рішень. Оптимальний інформаційний потік має низку принципів:
об’єктивність (повинні бути відображені процеси виробництва, обороту, розподілу і споживання ресурсів);
єдність;
раціональність системи інформації;
корисність інформації.
Необхідна для аналізу інформація являє собою сукупність відомостей, що характеризують досліджуваний об’єкт. Вона повинна бути накопичена, збережена, передана, систематизована й оброблена.
Для різних видів аналізу використовуються різні джерела інформації. Вони розподіляються на облікові й позаоблікові.
До облікових джерел інформації належать:
бухгалтерський облік та звітність;
статистичний облік та звітність;
оперативний облік та звітність;
вибіркові облікові дані.
У бухгалтерському облікові найбільш повно відбиваються й узагальнюються господарські засоби й господарські операції. В статистичному обліку відображають сукупність масових явищ і процесів. Оперативний облік проводиться за короткий проміжок часу, що дає можливість швидко втручатися в хід виробничого процесу. Вибіркові облікові дані дозволяють деталізувати інформацію.
Так, фінансово-економічний аналіз базується на використанні місячної, квартальної й річної бухгалтерської (Ф.1 «Баланс підприємства», Ф.2 «Звіт про фінансові результати», Ф.3 Звіт про рух грошових коштів», Ф.4 «Звіт про власний капітал» тощо) та статистичної звітності, а також оперативної звітності і вибіркових облікових даних. Поряд із типовими формами використовуються розшифрування звітних показників примітки до фінансових звітів.
Техніко-економічний аналіз базується на бухгалтерській і статистичній звітності (про виробництво, основні фонди, матеріальні ресурси й ін.), а також на техніко-виробничих та економічних показниках (характеризують склад, стан і використання устаткування, виробничих потужностей, технічний рівень продукції, що випускається тощо); ці показники надходять в основному від технічних служб та виробничих підрозділів підприємства.
Позаобліковими джерелами інформації є:
матеріали ревізій, зовнішнього і внутрішнього аудиту;
матеріали перевірок, проведених податковою службою;
матеріали зборів і нарад, проведених у трудовому колективі;
матеріали засобів масової інформації;
відомості покупців, постачальників, кредитних органів та інших організацій;
матеріали лабораторних досліджень тощо.
Доброякісність аналізу багато в чому залежить від якості звітних матеріалів. Тому перед тим, як користуватися інформацією, варто переконатися в її достовірності. При перевірці якості звітності варто керуватися «Практичним посібником по перевірці погодженості показників типових форм звітності підприємства». Метою перевірки звітних даних є встановлення: правильності оформлення звітів, повноти звітних матеріалів, правильності підрахунків і обчислень; повноти, якості та термінів проведення інвентаризації, правильності віддзеркалення її результатів в обліку; правильності показників звітності про платежі до бюджету.
Перевірка на достовірність здійснюється за такими напрямами:
перевірка планово-розрахункових показників із погляду їх ув’язування і взаємної погодженості в різних формах планів;
перевірка звітності шляхом:
а) перевірки дотримання правил укладання звітності;
б) перевірки погодженості показників різних форм звітності в результаті зіставлення їх і застосування таблиць ув’язувань річного звіту за формами, розроблюваними Мінфіном;
в) логічного контролю достовірності та реальності аналізованих показників;
порівняння показників аналізованого підприємства з показниками інших підприємств, що знаходяться в господарських зв’язках із ним;
перевірка стану обліку шляхом проведення документальних ревізій.