Тема 3 Аналіз трудових ресурсів і ефективність їх використання

3.1 Значення, завдання та джерела інформації щодо показників праці.

3.2 Аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами.

3.3 Аналіз використання трудових ресурсів.

3.4 Аналіз продуктивності праці.

3.5 Аналіз трудомісткості праці.

3.6 Аналіз фонду заробітної плати.

3.1 Значення, завдання та джерела інформації щодо показників праці

До трудових ресурсів належить та частина населення, яка має необхідні фізичні дані, знання й навики праці у відповідній галузі.

Достатня забезпеченість підприємства потрібними трудовими ресурсами, їх раціональне використання, високий рівень продуктивності праці має велике значення для підвищення обсягів випуску продукції та ефективності виробництва.

Завдання аналізу трудових ресурсів :

а) вивчення й оцінювання забезпеченості підприємства та його структурних підрозділів трудовими ресурсами в цілому, а також за категоріями і професіями;

б) визначення та вивчення показників плинності кадрів;

в) виявлення резервів трудових ресурсів, більш повного й ефективного їх використання.

Джерела інформації:

1) план економічного і соціального розвитку підприємства;

2) статистична звітність: форма № 1ПВ «Звіт із праці» (місячна; квартальна), форма № 6ПВ «Звіт про кількість працівників, їхній якісний склад та професійне навчання»;

3) дані табельного обліку відділу кадрів.

3.2 Аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами

Забезпеченість підприємства трудовими ресурсами визначається порівнянням фактичної кількості робітників за категоріями та професіями з плановою потребою.

Також необхідно аналізувати якісний склад трудових ресурсів за кваліфікацією.

Для оцінювання відповідності кваліфікацій робітників складності виконуваній роботі порівнюються середні тарифні розряди робіт та робітників за середньозваженою арифметикою

; ,

де Тр ‑ тарифний розряд;

Чр_і ‑ чисельність робітників, що виконують і-ий обсяг робіт;

V_і ‑ обсяг робіт і-ого виду.

Якщо фактичний середній тарифний розряд робітників нижчий від планового і нижчий середньотарифного розряду робіт, то це може призвести до випуску менш якісної продукції. Якщо середній розряд робітників вищий за середній розряд робіт, то робітникам необхідно доплачувати за використання їх на менш кваліфікованих роботах.

Адміністративно-управлінський персонал слід перевірити на відповідність фактичного рівня освіти кожного спеціаліста займаній посаді.

Для аналізу руху робочої сили використовується статистична звітність з праці і складається таблиця 3.1.

Таблиця 3.1

Аналіз руху робочої сили підприємства за звітний рік

Показники	Методика розрахунку	Минулий рік	Звітний рік	Відхилення	У відсотках до минулого року
1	2	3	4	5	6
1. Середньоспискова чисельність працівників
2. Кількість прийнятих працівників за рік
3. Кількість працівників, які вибули, за рік,
у т.ч. а) у зв’язку з навчанням, призивом в армію
б) вихід на пенсію
в) за власним бажанням
г) звільнені за прогули
4. Кількість працівників, які знаходяться в списковому складі постійно
5. Коефіцієнт обороту прийому працівників	п. 2 / п. 1
6. Коефіцієнт обороту вибуття працівників	п.3 / п.1
7. Коефіцієнт загального обороту робочої сили	(п.2 +п.3) / п.1
8. Коефіцієнт плинності кадрів	(п.3в+п.3г) / п.1
9. Коефіцієнт змінюваності	мin (п.5; п.6)
10. Коефіцієнт постійності персоналу	п.4 / п.1
11. Коефіцієнт необхідного обороту працівників	(п.3а+п.3б) / п.3

Плинність кадрів може бути викликана різними причинами :

• недоліками в організації виробництва, праці;

• незадоволеність робітників заробітною платою, режимом роботи;

• незадовільна постановка роботи з кадрами.

Аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами слід проводити в тісному зв’язку з вивченням виконання плану соціального розвитку підприємства та будівництвом житла для робітників, дитсадків, санаторіїв і т.д.

У процесі аналізу можуть бути виявлені резерви, що дозволять скоротити потребу в трудових ресурсах за рахунок таких заходів: зростання продуктивності праці, інтенсифікації виробництва, номенклатурної механізації, автоматизації процесів, упровадження нової техніки тощо.

Резерв підвищення виробленої продукції () за рахунок створення додаткових робочих місць визначається наступним чином:

,

де ‑ резерв підвищення кількості робочих місць;

‑ фактична середньорічна продуктивність праці 1-ого робітника.