4.4 Аналіз використання обладнання і виробничої потужності підприємства

Під виробничою потужністю підприємства розуміють максимально можливий випуск продукції при досягнутому або можливому рівні техніки, технології та організації виробництва.

С

Фактичний або плановий обсяг виробництва продукції

Середньорічна виробнича потужність підприємства

тупінь використання виробничих потужностей характеризується такими коефіцієнтами:

1. Загальний коефіцієнт = –––––––––––––––––––––––––––––––––––––

Середньодобовий випуск продукції

Середньодобова виробнича потужність

2. Інтенсивний коефіцієнт = –––––––––––––––––––––––––––––––––

3

Фактичний або плановий фонд робочого часу

Розрахунковий фонд робочого часу, прийнятий при визначенні виробничої потужності

. Екстенсивний коефіцієнт = –––––––––––––––––––––––––––––––––

Вивчається динаміка цих показників, виконання плану за їх рівнем і причини їх змін, такі, як уведення в дію нових та реконструйованих підприємств, технічне переобладнання виробництва, скорочення виробничих потужностей.

Аналізується рівень використання виробничої площі підприємства: виготовленої продукції на 1 м² виробничої площі.

Аналіз роботи обладнання базується на системі показників, які характеризують використання їх кількості, часу роботи, потужності.

Для характеристики ступеня залучення обладнання у виробництво розраховуються такі показники:

1. К

   Кількість обладнання, що використовується (Nв)

   Кількість наявного обладнання (Nн)

   оефіцієнт використання парку

наявного обладнання (К_н) = ––––––––––––––––––––––––––––

2. Коефіцієнт використання парку

Кількість обладнання, яке використовується

Кількість установленого обладнання (Nустан.)

встановленого обладнання

(здане в експлуатацію) (К_устан) = ––––––––––––––––––––––––––––

(N_н – N_вст)*ПП^р_{од.облад.пл.} = РВП за рахунок підвищення потенціальної кількості діючого обладнання.

Для характеристики ступеня екстенсивного завантаження обладнання вивчається баланс часу його роботи, що включає:

‑ календарний фонд часу – максимально можливий час роботи обладнання (Пкал.дн.*24 год.*N_од.обл.);

‑ режимний фонд часу – N_од.обл.*Т_{роб.дн.звіт.пер.}*Т_годин щоденної роботи з урахуванням К_змін.;

‑ плановий фонд – час роботи обладнання за планом; відмінний від режимного часом знаходження обладнання в плановому ремонті та на модернізації.

Порівняння фактичного і планового календарних фондів часу дозволяє встановити ступінь виконання плану з уведення обладнання в експлуатацію за кількістю та терміном; календарного й режимного – можливості кращого використання обладнання за рахунок підвищення коефіцієнта змінності; режимного та планового – часу за рахунок скорочення витрат часу на ремонт.

Для характеристики використання часу роботи обладнання застосовуються такі коефіцієнти:

– календарного фонду часу Кк.ф = Тф/Тк;

– режимного фонду часу Кр.ф = Тф/Тр;

– планового фонду часу Кп.ф = Тф/Тп;

– питома вага простоїв у календарному фонді ПВпр =ПР/Тк ,

де Тф, Тп, Тр, Тк – відповідно фактичний, плановий, режимний і календарний фонди робочого часу обладнання;

ПР – простої обладнання.

П

ПП^фгод

ПП^плгод.

ід інтенсивним завантаженням обладнання розуміють випуск продукції за одиницю часу в середньому на одну машину (машино-годину).

Коефіцієнт інтенсивного завантаження обладнання: (Кінт) = –––––––.

Узагальнений показник, який комплексно характеризує використання обладнання .

Коефіцієнт інтегрального навантаження: (Кj) = Кн.ф * Кінт,

де Кн.ф – коефіцієнт екстенсивного навантаження.

У процесі аналізу вивчається динаміка цих показників, виконання плану і причини їх зміни.

За групами однорідного обладнання розраховується зміна обсягу виробництва продукції за рахунок його кількості, екстенсивного й інтенсивного використання.

Модель: ВПі = Кі Ді Кзмі * Ті * ППі,

де Кі – кількість і-ого обладнання;

Ді – кількість відпрацьованих днів одного обладнання;

Кзм і – коефіцієнт змінності роботи і-ої групи обладнання;

Ті – середня тривалість зміни;

ППі – виробіток продукції на 1машино-годину на 1-ому обладнанні.

Розрахунок впливу цих факторів проводиться способами ланцюгових підстановок, абсолютних та відносних різниць.

Методика розрахунку способом абсолютних різниць:

ВПк = (Кф – Кпл)*Дпл * Кзм.пл * Ппл * ППпл.=

=(66 – 64)*250*2*7,5*0,4 =+3000 тис. грн.

 ВПд =Кф*(Дф - Дпл)*Кзм.пл * Ппл *ППпл. =

=66*(245 – 250)*2*7,5*0,4 = -1980 тис. грн.

ВПкзм = Кф*Дф*(Кзм.ф - Кзм.пл)*Ппл*ППпл. =

=66*245*(1,92 – 2)7,5*0,4 = -3881 тис.грн.

 ВПп = Кф*Дф*Кзм.ф*(Пф - Ппл)*ППпл. =

=66*245*1,92*(7,3 –7,5)*0,4 = -2484 тис.грн.

 ВПпп. = Кф*Дф*Кзм.ф*Пф*(ППф - ППпл.) =

=66*245*1,92*7,3*(0,445 – 0,4) = +10145 тис.грн.

Результати факторного аналізу показують, що план із випуску продукції перевиконаний за рахунок підвищення кількості обладнання і виробітку продукції за 1 машино-годину. Понадпланові цілоденні простої обладнання та зниження коефіцієнта змінності викликали підвищення обсягу виробництва на 8345 тис. грн., або на 8,7%, відносно плану. Більш повне використання обладнання на цьому підприємстві можна розглядати як можливий резерв підвищення рівня виробництва продукції.