Використання суржику у художній мові

У художній мові суржик використовувався здебільшого як стилістичний засіб типізації та індивідуалізації персонажів, створення комічного, іронічного ефекту. Наприклад, у п'єсі-опері Івана Котляревського «Наталка-Полтавка» (1819) Возний вживає комічно-"макаронічну" суміш української мови зі старослов'янською і російською, демонструючи цим свою вищість над простими селянами, які розмовляють полтавським діалектом. Суржик або макаронічна мова використовувалися як засіб гумору й сатири також у творах Г. Квітки-Основ'яненка, М. Старицького, Остапа Вишні, С. Олійника, О. Чорногуза,П. Глазового та ін. У двомовному дуеті популярних естрадних гумористів ТарапунькиіШтепселя, Штепсель у більшості ситуацій грав допоміжну роль подавача цілком банальних реплік «міською» російською мовою, на які Тарапунька мав відповідати дотепним «народним» суржиком. Серед сучасних українських письменників, суржик займає помітне місце у творах Богдана Жолдака (серія оповідань «Прощавай, суржику!»). Суржик і ненормативна лексика є також органічними компонентами популярних п'єс Леся Подерв'янського. У сучасній українській літературі суржик або російськомовні вставки часто використовуються також для реалістичнішої передачі мовлення персонажів (наприклад, у творах Ірени Карпи): якщо, на думку автора, у реальній ситуації такі персонажі розмовляли би суржиком, російською або перескакували з однієї мови на іншу, їх мовлення не перекладається нормативною українською мовою, а передається у вигляді, близькому до оригінального.

Суржик у сучасному мережевому жаргоні. У багатьох україномовних інтернетівських форумах і блоґахвживаються різноманітні форми суржику, що містять значну кількістьрусизмів, а також російськомовні вставки, записані українськими літерами, нецензурна лексика і інші елементи ігор з мовою та орфографією. Крім традиції використання суржику у сучасній українській літературі, у таких випадках варто враховувати і можливий вплив форм сучасного російського мережевого жаргону, де використовується навмисно спотворена орфографія і специфічна лексика. В українському тексті слова, спотворені на «падонківський» манер, можуть виглядати схожими на русизми чи елементи суржику.

Навмисно-демонстративне вживання суржику, специфічного жаргону і нехтування офіційними нормами правопису (свого роду «штучна диглосія ») підкреслює особливий неформальний характер віртуального мережевого спілкування, норми та звичаї якого є значно більш вільними та ексцентричними порівняно з листуванням чи спілкуванням у реальному житті, в умовах складних бюрократичних систем сучасних держав, а також позначає дистанцію між реальною та віртуальною особистістю автора. Водночас, модифіковане написання нецензурних слів та виразів може певною мірою пом'якшувати шоковий ефект від використання табуйованої лексики та епатажного стилю поведінки.

Подібне явище існує в білоруській мові та має назву «трасянка». У канадському варіанті французької мови - жуаль (joual), поширений у провінції Квебек, з численними відхиленнями від франко-канадських фонетичних і граматичних норм та запозиченнями з англійської мови.

НЕПРАВИЛЬНО (Суржик)		ПРАВИЛЬНО (Український відповідник)
	вилка		виделка
	шарік		кулька
	мусорнік		смітник
	мусор		сміття
	рибалка (процес)		риболовля
	рибак (особа)		риболов, рибалка
	бутилка		пляшка
	пробка (матеріал)		корок
	пробка (автомобільна)		затор, тягнучка
	остановка		зупинка
	сігарєта		цигарка, сигарета
	шахмати		шахи
	стройка		будівництво
	тормозити		гальмувати
	канєшна		звісно
	дворнік		двірник
	ножниці		ножиці
	парік		перука
	пилєсос		пилосос/пилосмок/порохотяг
	дєньгі		гроші
	водка		горілка
	посуда		посуд
	адрес (місце перебування)		адреса
	сільодка		оселедець
	утюг		праска
	(пристрій для вирівнювання білизни)
	гладити (білизну)			прасувати
	костилі			милиці
	носілкі			ноші
	спорити			сперечатись
	спорити (в знач. парі)			битись об заклад
	трубка (телефона)			слухавка
	трубка (для куріння)			люлька
	пожарнік / пожар			пожежник / пожежа
	резина			гума
	рельси			рейки
	бувший			колишній
	відмінити			скасувати
	впереді			попереду
	взятка			хабар
	дивитися			виглядати, пасувати
	(різні приклади вживання в різних значеннях див нижче *)
	багаточисельний			численний
	багатократний			багаторазовий
	рахувати (мати думку)			вважати
	капля			крапля
	мішати (перешкоджати)			заважати
	срок			термін
	просрочений			протермінований
	відстрочка			відтермінування
	завідуючий			завідувач
	виконуючий			виконувач
	карман			кишеня
	прикарманити			привласнити
	одіяло			ковдра
	підодіяльник			підковдра
	простиня			простирадло
	чемодан			валіза
	повід			привід
	прівідєніє, прізрак			привид
	оптом			гуртом
	пересікатись			перетинатись
	опасно			небезпечно
	круглодобово			цілодобово

Ти гарно дивишся Ти гарно виглядаєш

Ти гарно дивишся в цій сукні Тобі пасує ця скуня

Ви гарно дивитесь разом Ви гарна пара

N.B. Терміни! Величезну кількість термінів, слів та висловів науково-технічного спрямування ми вживаємо невірно:

	зварка		зварювання
	прєдохранітєль		запобіжник
	дворнікі (лобового скла)		двірники
	спіци (в колесі)		шприхи
	включатєль / виключатєль		вмикач / вимикач
	удлінітєль		подовжувач
	атвьортка		викрутка
	гвоздь		цвях
	сверло		свердло
	стєклорєз		склоріз

Тут же подаємо список слів, з якими часто виникають помилки – людям важко підібрати український еквівалент:

Проблематичне слово російською		Правильний український переклад
	упасть в обморок, потерять сознание		знепритомніти, втратити свідомість
	очнуться		прийти до тями/ отямитись/ опритомніти
	показания		свідчення
	заметить		помітити
	носки		шкарпетки
	перчатки		рукавиці
	полотенце		рушник
	понятно		зрозуміло
	вдруг		раптом, раптово
	зря		дарма, даремно
	ужас		Жах

І така сама ситуація з шаблонними висловами:

	приймати участь		брати участь
	на сьогоднішній день		на сьогодні
	все рівно		все одно / байдуже
	по поводу		з приводу

Сленги, як віруси, поширюються миттєво:

- Класно базариш, чувак.

- Не харь мене!

- Ти що, обалдів?

- Вали звідси!

- Братело, ти задовбав!

- Прикинь, яка тьола!

- Вопше. Я так ржалась.

- Тіпа ти не знаєш?

- Галімо. Повний атстой.

- Не гони понти.

- Вав, зашибись!

- Живу в кайф.

- Кльово! Хавчик!

- Кароче, купи хавчик.

- Маєш бабки?

- Супертусовка.

- Твої предки вдома?

- Я пішов на хату.

- Мене харить.

- Я шибу?

- Вроді знаю.

- Офігенно дрейфиш...

Українська мова, згідно з класифікацією ЮНЕСКО, за влучністю передачі образу, дії, за милозвучністю посідає третє місце після французької та іспанської. Якщо нашу мову так високо оцінено у світі, то чи не повинна вона бути у нас найпершою?

Мова – це святість народу. А ми цю святість не повинні осквернювати. То чи варто вимовляти вульгарні слова, культивувати погані думки і бажання, якщо цим ми шкодимо собі та іншим?