Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МВВШ_Заочний / Методичні рекомендації / Активн_ методи навчання.doc
Скачиваний:
29
Добавлен:
04.03.2016
Размер:
516.61 Кб
Скачать

3.5. Організаційні форми навчальної роботи студентів з комп'ютером

Всі навчальні системи можна розподілити на дві групи залежно від того, як відбувається взаємодія студента з комп'ютером: безпосередньо чи опосередковано. Нині найбільшого поширення набули системи першого типу, де студент безпосередньо, тобто без допомоги педагога, взаємодіє з комп'ютером - один на один. Проте вже нагромаджено певний досвід в організації групових форм навчання.

Можна виділити кілька варіантів групового навчання. Перший передбачає опосередковану взаємодію студентів з комп'ютером: фактично з ним працює педагог. Найчастіше тут використовуються демонстраційні програми, які забезпечують хорошу статичну і динамічну наочність за рахунок використання графічних і кольорових можливостей дисплеїв.

Другий варіант групової роботи передбачає, що з комп'ютером працює певна група студентів (2 - 4 студента). Студенти спільно розв'язують учбові задачі і перед введенням своїх відповідей обговорюють їх. Якщо є кілька варіантів відповіді, кожен з цих варіантів обговорюється, з'ясовуються всі за і проти. У разі згоди всіх учнів відповідь вводять до комп'ютера. Якщо хтось із членів групи не погоджується, то послідовно апробуються всі варіанти відповідей, далі аналізується реакція комп'ютера на ці відповіді і оцінюється кожна відповідь і міркування. Отже, навчання відбувається в ситуації двох типів спілкування: студентів між собою і з комп'ютером.

Завдяки цьому тут зберігаються всі переваги спільної діяльності, адже студенти мають змогу спостерігати за ходом міркувань кожного члена групи, аналізувати, обґрунтовувати, аргументувати і відстоювати власні думки (точку зору) і т.д. До того ж - і це аж ніяк не можна недооцінювати - в групі студенти привчаються до колективної роботи, починаючи дбати не лише про свої особисті досягнення, а й про досягнення групи в цілому. Як свідчить досвід, така форма організації навчальної роботи має значний позитивний вплив на мотивацію пізнавальної діяльності студентів [9].

Розподіл учнів на окремі групи сам по собі ще не забезпечує належного педагогічного ефекту. Він досягається за наявності таких основних факторів:

1) зміни ролей кожного студента (існує небезпека надмірної пасивності деяких студентів);

2) дотримання принципу єдності у рішеннях (це не означає, що всі мають погоджуватися на одну відповідь, але всі рішення мають прийматися одностайно);

3) надання кожному членові групи, в разі потреби, певної допомоги з боку інших членів, причому студент має бути впевненим в тому, що одержить її;

4) колективне обговорення результату в кінці кожного заняття: кожен студент має розповісти іншим членам групи, що саме він засвоїв у навчального матеріалу;

5) ознайомлення студентів з особливостями колективної роботи, необхідність справедливої оцінки діяльності кожного.

Досягнення в галузі комп'ютерних технологій викликали до життя нову форму організації навчання - комп'ютерні конференції. Завдяки технології комп'ютерної мережі учасники конференції спілкуються між собою без обмежень - як географічних, так і часових. Кожний учасник конференції може надсилати своє повідомлення у зручний для нього час, причому воно може бути адресоване всім учасникам дискусії або тільки деяким з них. Комп'ютерну конференцію можна розглядати як уявне, віртуальне місце для зустрічей, де учасники конференції можуть «збиратися» для обговорювання, незалежно від свого місцеперебування. Як практичний досвід, так і спеціальні дослідження, свідчать, що, надаючи цій формі роботи педагогічної спрямованості, можна отримати значний педагогічний ефект. Для цього необхідно додержуватися певних умов. Зрозуміло, що передусім необхідна певна технічна база (комп'ютер, модем, відповідне програмне забезпечення, мережа зв'язку). Виділимо основні педагогічні фактори, що мають значення для ефективності комп'ютерних конференцій:

1) вибір теми;

2) вибір учасників;

3) навчання учасників роботі з комп'ютерною системою, а також дотримання певних вимог, передусім у спілкуванні між собою;

4) забезпечення своєчасного зворотного зв'язку (наприклад, відповідь має надсилатися протягом 24 годин з моменту одержання відповідного повідомлення);

5) певна кількість учасників конференції для забезпечення успішного обговорювання теми (не менше 20);

6) наявність організатора (педагога), який спрямовує хід дискусії, висуваючи конкретні проблеми для обговорювання, спонукує членів конференції до висловлювання власних думок і критичного аналізу повідомлень опонентів, підводить певні підсумки [10].

Комп'ютерні конференції як форму роботи не можна беззастережно віднести до інформаційних технологій навчання, оскільки комп'ютер виступає тут лише як засіб комунікації, а управління конференцією здійснюють люди. Проте слід мати на увазі, що, по-перше, дискусія (конференція) є однією з форм навчальної роботи, яка має значний дидактичний потенціал, по-друге, конференція спирається на досягнення інформаційних технологій.

Це ж саме можна сказати і про іншу форму навчальної роботи, яка значною мірою відрізняється від традиційних форм роботи. Йдеться про використання електронної пошти для оволодіння учнями писемною мовою - як рідною, так і іноземною.

Досвід застосування електронної пошти свідчить про її високу ефективність і актуальність. По-перше, електронна пошта значною мірою спонукує учнів до писемного мовлення, а також сприяє оволодінню граматикою, формуванню вмінь чітко висловлювати основні думки, послідовно їх викладати тощо; по-друге, сприяє формуванню вмінь спілкування; по-третє, в умовах зростаючих міжнародних контактів сприяє оволодінню іноземними мовами, а також культурною спадщиною і культурними досягненнями в цілому; по-четверте, сприяє взаєморозумінню між дітьми різних країн і націй (не беручи до уваги їхнього походження), і, що найважливіше, залучає їх до загальнолюдських цінностей.