3.1.1. Комп'ютерна навчальна система - основа нових інформаційних технологій навчання

За сорок років використання комп'ютера як засобу навчання значною мірою змінилися його функції, дидактичні можливості, підвищилися психолого-педагогічні вимоги. Принципових змін зазнали і наші уявлення про комп'ютерну навчальну систему, її сутність, функції, можливості.

На початковому етапі, коли комп'ютер розглядали лише як технічний засіб програмованого навчання, під комп'ютерною навчальною системою мали на увазі навчальну програму плюс відповідне програмне забезпечення. З ускладненням програм, за допомогою яких відбувалося управління учбовою діяльністю, з'явилися поняття педагогічний програмний засіб, пакет прикладних програм навчального призначення, навчальне забезпечення і т. ін., які інколи вживали як синоніми поняття комп'ютерна навчальна система, а інколи у вузькому значенні. Це, в свою чергу, призвело до певної плутанини, яка ще більше зросла, коли комп'ютерна навчальна система інтегрувала спеціальні програми інтерфейсу користувача, керування базами даних, експертну систему. За цих умов навчальна система виступала як надбудова над іншими програмами.

Сучасна система комп'ютерного навчання включає не всі програми, за допомогою яких вона функціонує, а лише такі, які безпосередньо управляють учбовою діяльністю, плюс, звичайно, комп'ютер[10].

3.2. Комп’ютерні навчальні системи

3.2.1. Дві генерації і типи комп'ютерних навчальних систем

Можна виділити дві генерації комп'ютерних навчальних систем: традиційні і інтелектуальні. Розглянемо спочатку системи першої генерації. Для них характерна наявність однієї навчальної програми, що управляє учбовою діяльністю, до якої інколи додавалися програми адаптації та програми, що реалізували взаємодію студента з комп'ютером [9].

Щодо типу такої взаємодії, можна виділити два типи комп'ютерних систем навчання. Перший характеризується безпосередньою взаємодією студента з комп'ютером, коли останній визначає те завдання, яке пред'являється студенту, оцінює правильність відповіді і, в разі потреби, надає необхідну допомогу. За цих умов навчання відбувається, як правило, без педагога. Його допомога потрібна лише тоді, коли виникає не передбачена ситуація, з якою комп'ютер не може впоратися через недосконалість навчальної програми.

Другий тип характеризується тим, що з комп'ютером взаємодіє не студент, а педагог. Комп'ютер допомагає педагогу здійснювати навчальний процес. Наприклад, видає результати контрольних завдань з урахуванням помилок, витраченого часу. Ці результати можуть накопичуватися та оброблятися. Комп'ютер може порівнювати показники різних учнів за певними критеріями, видавати рекомендації про доцільність використання тих чи інших учбових задач, підказки тощо.

Навчальні системи, які реалізують другий тип навчання, відносять до допоміжних. Вони використовуються звичайно протягом невеликого часу, 15-20 хвилин, для ілюстрації з наступним обговоренням в рамках традиційних форм навчання. Комп'ютер забезпечує унаочнення навчального процесу, сприяє активному включенню учнів у навчальний процес, активізації їхньої уваги, підготовці учнів до сприйняття нового матеріалу. Застосування мнемічних засобів сприяє стійкому запам'ятовуванню, крім того вчитель заощаджує час при підготовці та проведенні занять.

В англомовній літературі ці типи комп'ютерних систем навчання називаються по-різному. Системи першого типу називають computer-aided instruction (САІ), computer-assisted learning (CAL), computer-assisted (САІ), computer-based instruction (СВІ), другого - computer-managed instruction (СМІ). У вітчизняній науковій літературі немає чіткого розмежування у назвах цих типів систем, вони позначаються як комп'ютерна навчальна система (КНС), як система комп'ютерного навчання (СКН), як автоматизована навчальна система (АНС). Інколи у тому ж значенні вживають терміни навчальна система, навчальна програма.

Найбільш відомі системи комп'ютерного навчання, в яких комп'ютер використовується як допоміжний засіб навчання, - це системи РАТКІ5 та PATRIS та Falling Stars («Зірки, що падають»). Перша з них аналізує розв'язування хімічних задач, дає, з урахуванням історії навчання, рекомендації щодо способу викладення навчального матеріалу, вибору учбових задач. Друга забезпечує ілюстрацію статистичних понять, дозволяє визначити середнє значення, стандартне відхилення та розмір вибірки для демонстрації зміни характеристик варіаційного ряду при різних об'єктах вибірки, випадково генерує величини [10].

Такі системи виконують також функції накопичення та обробки інформації: