- •Інструментальні компетенції
- •Міжособистісні комунікації
- •Системні компетенції
- •Спеціальні компетенції
- •1. Програма навчальної дисципліни
- •Тема 1. Міжнародне ділове середовище
- •Тема 2. Міжнародний стратегічний менеджмент
- •Тема 3. Міжнародний маркетинг
- •Тема 4. Міжнародний операційний менеджмент
- •Тема 5. Міжнародний фінансовий менеджмент
- •Тема 6. Міжнародний фінансовий облік та оподаткування
- •Тема 7. Міжнародне управління людськими ресурсами та трудовими відносинами
- •2. Розподіл балів, що присвоюються студентам
- •3. Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Тема 1. Міжнародне ділове середовище
- •Загальна характеристика міжнародного ділового середовища
- •Основні концепції міжнародної торгівлі і міжнародних інвестицій
- •Міжнародна валютна система і платіжний баланс
- •Міжнародні валютні і фінансові ринки
- •Формування національної торговельної політики
- •Міжнародна співпраця
- •Тема 2. Міжнародний стратегічний менеджмент
- •2.1. Задачі міжнародного стратегічного менеджменту
- •2.2. Аналіз зарубіжних ринків та стратегії проникнення
- •2.3. Міжнародні стратегічні альянси
- •2.4. Міжнародні організаційні структури та контроль
- •2.5. Лідерство та поведінка персоналу у міжнародних компаніях
- •Тема 3. Міжнародний маркетинг
- •3.1. Міжнародне управління маркетингом
- •3.2. Продуктова і цінова політика
- •3.3. Просування і дистрибуція товару
- •Тема 4. Міжнародний операційний менеджмент
- •4.1. Природа міжнародного операційного менеджменту
- •4.2 Виробничий менеджмент
- •4.3. Міжнародні операції з надання послуг
- •4.4. Управління ефективністю на міжнародних підприємствах
- •Тема 5. Міжнародний фінансовий менеджмент
- •Фінансові аспекти міжнародної торгівлі
- •Управління валютними ризиками
- •Управління оборотним капіталом
- •Оцінка зарубіжних капіталовкладень
- •Міжнародні джерела фінансування капіталу
- •Тема 6. Міжнародний фінансовий облік та оподаткування
- •Фінансовий облік міжнародних ділових операцій
- •Міжнародне оподаткування
- •Тема 7. Міжнародне управління людськими ресурсами
- •Природа міжнародного управління ресурсами
- •Міжнародне управління людським ресурсами та трудовими відносинами
- •4. Методичні рекомендації до виконання
- •Ситуації для аналізу
- •1. Етика глобального маркетингу тютюнових виробів.
- •2. Криза лідерства в компанії Firestone.
- •3. Pillsbury починає випуск борошна в Індії
- •4. Створення глобального ринку автомобільних компонентів
- •5. Компанія Belgian Lace Products (blp)
- •6. Як маленька фірма пливе по хвилях валютного ринку
- •7. Перевага Aramco
- •8. «Ви, американці, занадто багато працюєте».
- •5. Методичні рекомендації і завдання до виконання домашньої контрольної роботи
- •Завдання для домашньої контрольної роботи
- •6. Підсумковий контроль
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Міністерство фінансів України
4. Створення глобального ринку автомобільних компонентів
Ринок - це механізм обміну товарами або послугами між продавцями й покупцями. У минулому ринок у буквальному значенні слова був ринком - місцем, де збиралися продавці й покупці. Подібна організація торгівлі подекуди зустрічається й донині - на ринках торгують рибою, фруктами й овочами, антикваріатом і предметами колекціонування. Проте багато сучасних ринків у принципі відрізняються від колишніх тим, що покупці й продавці не перебувають у тому самому місці, а здійснюють обмін за допомогою поштових замовлень, телефонів, факсів і т.д. З розвитком Інтернету й «Всесвітньої павутини» вилучені транзакції між покупцями й продавцями на деяких ринках стають ще простіше.
Як гарний приклад цієї тенденції можна привести партнерство між деякими з найбільших автомобільних виробників у світі. Усе почалося з того, що окремі автовиробники стали створювати власні комерційні web-сайти. Компанія Ford, наприклад, активно зайнялася створенням такого сайту за назвою Auto-Xchange. На ньому компанія мала намір розміщати всі свої глобальні замовлення й запропонувала постачальникам повідомляти, які компоненти вони можуть запропонувати й за якою ціною. Можна сказати, що компанія розглядала цей сайт як фокальну крапку всього керування своїм ланцюжком поставок.
Однак незабаром стало ясно, що й інші автомобільні компанії планують робити те ж саме. У той же час великі постачальники автомобільних комплектуючих зрозуміли, що незабаром вони можуть зштовхнутися з безліччю окремих web-сайтів, кожний для своєї компанії, через що їхні витрати потенційно можуть зрости. У цьому зв'язку група найбільш великих постачальників зробила Ford й General Motors зустрічну пропозицію: чому б не об'єднати зусилля й не створити один сайт, загальний для обох компаній?
Керівники Ford й GM швидко усвідомили вигідність цієї ідеї й переконали DaimlerChrysler приєднатися до проекту. Планувалося створити один web-сайт, що стане ринком для всіх зацікавлених виробників автомобілів, постачальників і дилерів: по суті, мова йшла про створення глобального віртуального ринку для всіх фірм у галузі. До альянсу відразу приєдналися французький Renault й японський Nissan, а також Oracle ( що взяла на себе питання програмного забезпечення) і Commerce One (фінансування). Наприкінці 2001 р. в альянс увійшов французький концерн PSA Peugeot Citroen. Крім того, і Ford, і GM обіцяли залучити до співробітництва свої закордонні дочірні компанії й стратегічні партнери, як тільки це стане можливим.
Коли проект почав здобувати форму, партнери зрозуміли, що краще буде оформити його як самостійне підприємство. Утворена у 2002 р. і получивша назву Covisint, нова структура відкрила свій офіс у Саутфилде, штат Мічиган, і філії в Амстердамі й Токіо. У цей час Covisint працює над розширенням своєї присутності у Франції й у Німеччині, а також уважно вивчає ринки Східної Європи й Росії: ті поступово стають дешевими постачальниками світової автопромисловості. Недавно Covisint оголосила про те, що досягнуто згоду на забезпечення взаємодії між індійськими автомобільними компаніями й постачальниками. Початок даного проекту було намічено на 2004 р.
Вплив цього глобального електронного ринку вже відчувається. Наприклад, до створення Covisint CM витрачала на одне замовлення деталей і комплектуючих вузлів - традиційним способом, за допомогою паперових документів або по телефону - біля $100. Зараз вартість замовлення, за оцінками фірми, становить менш $10. Значна вигода для автовиробників у наявності. Постачальники теж не залишаються у накладі. Крім обсягу, що збільшився, інформації про термінові потреби різних покупців, вони одержали можливість здійснювати купівлю-продаж між собою. Наприклад, у однієї сталеливарної компанії може виявитися надлишок сталі певного сорту або якості. За допомогою системи вона може запропонувати іншим сталеливарним компаніям придбати його. Крім того, web-сайт спрощує постачальникам завдання одержання інформації про те, які ціни призначають їхні конкуренти. У майбутньому розроблювачі електронного ринку планують створити єдину систему, в якій постачальники будуть пропонувати свою продукцію й устаткування, автомобільні компанії - публікувати свої довгострокові й короткострокові заявки на деталі; і ті й інші, замовники й постачальники, зможуть швидко й ефективно проводити онлайнові торги.
Питання:
Знайдіть у цьому кейсі елементи стратегічного операційного менеджменту й обговоріть їх.
Що означає даний механізм ринку товарів виробничого призначення з точки зору керування ланцюжком поставок?
В яких ще галузях може застосовуватися подібна форма обміну?
Чи годиться цей підхід для сфери послуг? Якщо ні, то чому? Якщо так, то які будуть подібності й відмінності між «виробничим» й «сервісним» електронними ринками?