8. Культура Закарпаття 9-17 ст.Архітектура,Живопис.

9. Загарбання Закарпаття угорськими феодалами та посилення феодально-кріпосницького гніту.

Угорські феодали на закарпатських землях

З кінця ХІ до середини ХІІІ ст. Закарпаття

кілька разів переходило від Галицької землі

до Угорщини. На кінець ХІІ століття Угорщина

пересунула свої кордони до підніжжя Карпат.

Територію краю поступово почали

захоплювати угорські королі. І лише в ХІІІ

столітті Закарпаття було захоплене угорськими

феодалами.

До ХІІІ століття Закарпаття користувалося

деякою автономією. Повноваження угорських

єпископів на ці землі не поширювалося.

Значно пізніше, ніж в Угорщині, були введені

угорські адміністративно-правові порядки. У

ХІІІ столітті угорські війська нападали на

Галицько-Волинське князівство, а руські

дружинники вторгалися на угорські землі,

намагаючись повернути втрачені землі за

Карпатами. Однак цього не домоглися, тому

що вели боротьбу з могутньою коаліцією

Угорщини, Польщі та Ватікану. Монголо-

татарське нашестя роз'єднало руських князів

і надовго залишило нерозв'язаною проблему

возз'єднання руських земель. Після монголо-

татарського нашестя в Закарпатті почалося

засилля угорських феодалів. Угорські королі

роздавали захоплені закарпатські землі

придворній знаті, воєначальникам,

монастирям. Королі роздавали їм землі, ліси,

дарували селян, щоб привернути феодалів на

свій бік.

Феодали користувалися королівськими універсалами та грамотами, розширювали свої володіння за рахунок насильницького загарбання общинних земель та поневолення беззахисних селян. Усі закріпачені селяни відбували панщину,

платили оброк феодалам. Посилювалося

національне та релігійне гноблення. Селян

примушували будувати дороги, фортеці,

збирали з них велике мито за користування

шляхами, мостами, переправами.

У кінці ХІІІ століття централізована влада

занепала, землевласники не корилися

королям. У країні панувала анархія, проходили

міжусобні феодальні війни. Угорські королі

зберегли на захоплених землях існуючі

територіально-адміністративні одиниці — жупи,

назвавши їх комітатами, і поширили на них

норми угорського права. На території по течії

ріки Уж знаходився Ужанський, у долинах рік

Латориці та Боржави — Березький, а в

середній частині Закарпаття — Угочанський

комітати. Проникнення угорців у східну

частину Закарпаття (Мараморош),

малозаселену, вкриту густими лісами,

почалося в кінці ХІІІ століття.

Території комітатів не були

постійними, а їх межі на півдні й заході

включали землі, які нині не входять до

Закарпатської області. На чолі жуп стояли

наджупани. Комітати (жупи) поділялися на

райони, в кожний із них входило по 20 і більше

населених пунктів.

10. Памятки поселень первісних людей на територіі Закарпаття.

Стоянки первісних людей у палеоліті на

території Закарпаття:Королево - найдавнiша в

Центральнiй i Схiднiй Європi (1 млн. 100 тис.),

Рокосово, Ужгород, Мукачево, печера

Молочний камiнь (Тячiвський район).

Клiмат: до льодовика на територiї краю був

теплий клiмат у горах, а в низовинi шумiло

море про що свiдчать знахiдки черепашок

вимерлих молюскiв. Пiзнiше клiмат став

МЕЗОЛIТ ЗАКАРПАТТЯ (12 тис. р. до н. е. - 5

тис. р. до н. е.) подiлявся на перiоди:

азiльська, тарденуазька культури

Мезолiтичнi стоянки: Кам'яниця, Дiброва,

Мала Уголька.

До мисливцiв, збирачiв додаються риболови.

Люди мезолiту жили в землянках, лiтом в

шалашах.

Життя, клiмат: зникли iз вiдходом льодовика

мамонти, з'явилися рухливi тварини - зайцi,

оленi, тури, козулi; людина поступово

переходить до осiлого способу життя i

приручує тварин.

НЕОЛIТ ЗАКАРПАТТЯ (5 тис. р. до н. е. - 3 тис.

р. до н. е.).

Культури неолiту: Крiш (I пол. 5 тис. р. до н.

е.), буковогiрська, лiнiйно-стрiчкова, Тиса,

Тисаполгар

Неолiтичнi стоянки: Дяково, Заставне, Дрисiна,

В. Геєвцi, Нелiпино, Мукачево, Федорово,

Дiдово.

Практичне життя: Жили в землянках,

напiвземлянках, поблизу рiчок, в кутках житла

стояли глинянi печi. Населення часто мiняло

мiсце життя через виснаження грунту. В неолiтi

людина перейшла вiд присвоювання дарiв

природи до їх виробництва

МIДНО-БРОНЗОВИЙ ВIК ЗАКАРПАТТЯ (3 тис. р.

до н. е. - 1 тис. р. до н. е.).

Культури мiдно-бронзового вiку:

культура Нiршег-Затiн: Бобове, Мукачево,

Дрисiна. (1900 - 1700 р.р. до н. е.).

Формувалася пiд впливом трипiльської,

баденської, мака та iнш. культур

Схiдно-Словацька культура: 100 пам'яток. В.

Геєвцi, Дрисiна, Береги (1900-1800 р.р. до н.

е.).

Культура Отомань: Дяково, Квасово, Дiдово

(1600-1400 р.р. до н. е скарби у с. Колодне, Мукачево,

Пiдгоряни; iз золота (браслети, сережки).

Протофракiйськi культури:

Культура Станово: Станово, Клячаново, Дяково

ЗАЛIЗНИЙ ВIК ЗАКАРПАТТЯ (1 тис. до н. е. - 2

тис. до н. е., наш час)

Фракiйський гальштат

Археологiчнi знахiдки фракiйського гальштату

на територiї Закарпаття: поселення, городища,

металургiйнi центри, скарби (бронзовi).

Культура Гава-Голiгради (1100-600 р. р. до н.

е.): Сiльце, М. Геєвцi, Чинадiєво.

Знайденно багато могильникiв. Поселення

знаходилися в долинах рiчок i потокiв. Наш

край грав роль посередника у торгiвлi мiж

Заходом i Сходом. Знаряддя працi Гава-

Голiгради: миски, посуд з орнаментом, горшки,

прикраси, зброя. Розвиток скотарства: корови,

кози, вiвцi.

Передскiфський перiод (VIII-VI)

Куштановицька культура (600-400 р.р. до н.

е.): Куштановиця, Голубине, Бiлки, Олешник,

Невицьке, Колодне):

Цеглiвка, Дiдово, металургiйний центр на р.

Ботар (Виноградiвський р-н), (50 поселень, 20

поховань). Кельтська культура змiшалася з

фракiйцями Карпат III-I ст. до. н. е. (400-60

р.р. до н. е.). Кельти принесли культуру

найбiльш розвинутого народу тодiшньої

Центральної Європи. Бiля Мукачева

знаходився найбiльший металургiйний центр

Опiдум-

городище Галiш-Ловачка,

Прихiд гето-дакiйських племен (фракiйцi).

Дакiйська (фракiйська) культура (100 р. до н.

е.- 100 р. н. е.). Даки Городище в М. Копанi