6. Розвиток мовознавства на Закарпатті у 18-19 ст.Коцак фогараші.

7. Культурно-національний рух на Закарпатті у 18 ст.А. Бачинський.

Мукачівсько-

ужгородський владика

А.Бачинський вперто

проводив курс, зумовлений

ще політикою освіченого

абсолютизму. Ще 1778 р.

духовну школу в Ужгороді

перетворено на вищу

чотирирічну семінарію.

Відкрито гімназію, а в селах

– мережу так званих

"тривіальних" (початкових)

шкіл. 1793 р. зусиллями

А.Бачинського курси для

вчителів в Коритнянах

реорганізовано в ліцей.

Вчителів готували також

монастирські школи в

Красному Броді і Марія-

Повчі, з 1794 р. ( в

ужгородській учительській

семінарії. В 1806 р. в

руських селах налічувалось

понад триста шкіл.

А.Бачинський розгорнув

широку просвітницьку

діяльність, спрямовану на

підвищення і розвиток

національної культури,

основою якої вважав рідну

мову. На його думку, саме

вона є гарантією існування

народу. Він весь час

наполягав, щоб мовою

навчання була зрозуміла

дітям "руська" мова. Єпископ в

умовах латинізації був

палким прихильником

розвитку рідної мови і її

вживання в навчальному

процесі.

А.Бачинський зробив

"руську" мову мовою

єпископської канцелярії,

писав нею листи-обіжники.

Видав 5-ти томну "Біблію"

на церковно-слов'янській

мові, приближеній до

народної.

А.Бачинський заснував у

своїй резиденції бібліотеку,

яка за часи його

душпастирства збільшилась

з 1858 томів, успадкованих

від єзуїтського ордену, аж

до 9000 томів. Він же

започаткував у краї архівну

справу, відкривши

єпархіальний архів.

А.Бачинський створив

неформальний гурток

просвітницьких діячів,

серед яких виділялись Іоанн

Кутка, Іоанн Пастелій,

Іоанникій Базилович,

Арсеній Коцак.

Секретарем А.Бачинського з

1777 г. був Іоанн Кутка. За

дорученням єпископа

уклав "Букварь языка

рускаго" (1797, перевидано

1799, 1815, 1846),

"Катехизис малый" (1801),

який витримав 11 видань,

останнє в 1930-х рр.

Близьким співробітником

А.Бачинського був і Арсеній

Коцак, доктор теології

(1767), професор духовної

школи Краснобрідського

монастиря (1768,

1771-1774), професор

богослов'я духовної школи

в монастирі Марія-Повч

(1774-1778). Школа була

переведена єпископом в

Мукачево, з нею переїхав і

А.Коцак. Разом з

А.Бачинським він приймав

участь в 1773 р. в нараді в

Відні, скликаній

імператрицею Марією-

Терезію з питань

друкування кириличних

книг. Розглядалось також

питання про призначення

його імператрицею

цензором таких книг.

На нараді вказувалось на

відсутність підручників для

руських студентів духовних

та інших шкіл. А.Коцак

написав п'ять варіантів

підручника

церковнослов'янської мови

для різних ступеней шкіл:

"Грамматика русская,

сиречь правила о

словосложении слова языка

русского

Взірцем для А.Коцака при

написанні його підручників

були латинські книги, а

також граматика

М.Смотрицького.

Тоді ж відбулися

принципові зрушення на

ниві історіографії. 1785 р.

з'явилась праця

семиградського єпископа

Ігнаца Баттяні "Leges

ecclesiasticae Regni

Hungariae" ("Канонічні

закони Угорського

королівства"), в якій він

знов піддав сумніву

історичність прав

Мукачівської єпархії.

У відповідь мукачівський

ігумен Іоаникій Базилович

(1742-1821) взявся

написати спростування на

Баттяні – “Короткі нотатки

Фундації Федора

Корятовича” (під

фундацією малися на увазі

Мукачівський монастир, а

відтак і вся Мукачівська

єпархія). І.Базилович

використав значну частину

документальних матеріалів,

які до нашого часу не

збереглись. Історію

Мукачівського монастиря

пов'язує не тільки з

історією краю в цілому, але

сягає і значно углиб.

То ж перервані реформи

Марії-Терезі і Йосифа ІІ все

ж мали своє продовження

на Закарпатті – хоч і дуже

обмежене, та вже

незворотне.