- •2. Класифікація культурної еволюції та її етапи.
- •3. Культура збиральництва та мисливства її специфічні риси, (палеоліт)
- •4. Неолітична революція та головні досягнння ранньої землеробської культури
- •6. Культурні здобутки населення України бронзового та раннього залізного віку.
- •8. Будівельна справа та мистецтво стародавніх словян.
- •9. Київська Русь — якісно новий етап у розвитку східнослов'янської культури.
- •10. Прийняття християнства та його вплив на культуру Київської русі.
- •11. Освіта та література Київської русі.
- •12. Архітектура Кнїв.Русі.
- •13. Мистецтво Кнїв.Русі.
- •15. Освіта України 14-перш.Пол. 16 ст.
- •16. Архітектура України 14- перш.Пол. 16 ст.
- •17. Люблінська та Брестська унії, їх історичне значення. Умови розвитку української культури 2-ї половини 16 - перш.Пол 17 ст.
- •18.Освіта і наука України 2-ї половини 16 перш пол.. 17 ст.
- •19. Полемічна література 2-ї пол. 16 перш пол. 17 ст.
- •20. Братства і їх роль в культурному житті України 16-поч 17 ст.
- •21.Українська національна революція сер. 17 ст і її вплив на культурне життя України.
- •23,Культурно - просвітницька діяльність Кнево —Могиляиської Академії
- •24.Український театр 2-ї пол.. 17-18 ст.
- •26.Архітектура України 2-ї пол.. 17-18 ст.
- •27. Українське мистецтво та музика 2-ї пол.. 17-18 ст.
- •28.Умови розвитку української культури 1-ї пол.. 19 ст.
- •23.Культурно - просвітницька діяльність Києво - Могилянської Академії
- •24.Український театр 2-ї пол.. 17-18 ст.
- •25.Українська література 2-ї йол.. 17-18 ст.
- •2Б.Архітектура України 2-ї пол.. 17-18 ст.
- •27.Українське мистецтво та музика 2-ї пол.. 17-18 ет.
- •28.Умови розвитку української культури 1-ї пол- 19 ст.
- •31. Українська література кінця 18 ст- 1860 рр.
- •32 «Руська трійки» та її роль в культурному житті України.
- •33 Кирило - Мефодіївське братство і ного роль в політичному та культурному житті України.
- •35. Репресії російського царизму проти української культури в 2-й йол 19 ст. Валусвськнй циркуляр 1863р.
- •36. Українська література 1840-1880 рр.
- •37. Освіта і наука України 2-ї пол. 19 ст.
- •38. Українська музика 2-ї пол., 19 ст.
- •39. Особливості розвитку української культури модерністського періоду.
- •40. Український театр 2-ї пол.. 19 ст.
- •41. Українська література кін 19 ігоч. 20 ст.
- •42. Образотворче мистецтво України кін 19 поч. 20 ст.
- •43. Архітектура України кін 19 поч. 20 ст.
- •44. Культурне та духовне життя в України 1917-1920 рр.
- •45. Політика українізації 1920 х - поч.. 1930 рр. Та її вплив на культуру.
- •47. Розвиток освіти і науки України у 1920-х рр..
- •48. Образотворче мистецтво України 1920-х рр.
- •49. Український театр 1920-х рр..
- •50. Кіномистецтво України 1920-х рр.. - поч.. 1930- х рр. О. Довженко.
- •51. Перемога сталінізму і становище української культури у 1930 — х рр.
- •52. Українська культура в часи 2-ї світової війни.
- •53. Культурне життя в Україні у другій половині 1940 - х на початку 1950-х рр.. Відродження культурного життя в Україні у післявоєнні роки наражалось на великі труднощі.
- •55. Умови розвитку української культури 2-ї пол.. 1960-х - 1980-х рр.
- •56. Освіта і наука України 2-їол. 1960-1980-х рр..
- •58 Культурне надбання української діаспори.
- •59. Культура України в період національно - державного відродження (кін. І980х - поч„ 1990х рр.)
- •60. Здобутки і проблеми сучасного розвитку української культури.
15. Освіта України 14-перш.Пол. 16 ст.
Унродоїш другої полонин» XV — пертої половини XVI сг. в Україні співіснували традиційна православна освіта і нечисленні школи західного типу. Слово "школа" щодо православних освітніх чакладів трапляється в джерелах лише від середини XVI ст. Ймовірно, на той час вони вже засвоїли деякі загальноєвропейські організаційні форми. Також очевидно, що процес такого засвоєння почався значно раніше від першої згадки про це. Так, у першій половині XVI ст. при церкві в Сяноку вже існувала школа, у якій 1550 або 155! р. переписувач Власій виготовив "Апостола" !. Можливо, у цій же школі навчався син сяиоцького протопопа Михайло Васильович, відомий як переписувач Пересоїніццького Євангелія 1556 — 1561 рр. Одним із найранішах прямих писемних свідчень є і згадка про початкову школу першої половшій XVI ст, у Красноставі. У грамоті 1550 р. король Сигпмупд Лвгуст, при обміні королівської садиби на церковну дозволив використати колишню свою ділянку для школи, яка, зрозуміло, на той час вже існувала". 1577 р. волинський шляхтич Василь Загоронськнй згадував школу при церкві Іллі у Володимирі, яка теж, можливо, функціонувала вже її першій половині XVI ст.
Загалом освіта, як І в попередній період, залишалася традиційною. Рівень шкіл не перевищував початкового, тобто результатом навчання було здобуття елементарної письменності і внаслідок цього — можливості займатися самоосвітою або ж продовжувати навчання в університетах Центральної та Західної Сиропи.
Монастирська освіта, однак, велася відповідно до усталених звичаїв, її організаційні форми не регламентувалися. Характер викладання повністю .залежав від рівня освіти та доброї волі ченців, які навчали дітей і дорослих.
Як і раніше, початкове навчання було сферою діяльності дяків, паламарів та уставннків, яких з часом стали називати також "бакалярами" або "дидаскалами". Є окремі згадки про тс, що вчителі отримували за свою працю винагороду — грошима або натуральними продуктами
Приватна освіта практикувалася у середовищі шляхтичів, заможних міщан, духовенства, які запрошували до своїх маєтків учителів і для початкового, і для поглибленішого навчання дітей.
Від кіпця XV до середини XVI ст. тривало постійне суперництво за впливи в школі між поляками й німцями. Від другої половини XV ст. не припинялася й боротьба ча керівництві» школою між міською владою й калітулою, яка врешті закінчилася перевагою духовенства, закріпленою в документі І514 р. Згідно і ним майже всі важливі рішення (починаючи від затвердження кандидатури ректора) приймала капітули, а магістрат тільки виконував її розпорядження (чи погоджувався -і ними). займався ремонтом шкільних приміщень ІК.
Окрім львівської, існували й інші кафедральні школи, Так, школа в Перемишлі відома ще від початку XV ст. 1462 і 1469 рр. згадуються її ректори Георгій і Мартин, 1477 р. —бакалавр Павло ІУ. У першій половині XVI ст. існувала 8 Красноетавська кафедральна школа, 1545 р. тут учителював
бакалавр Михайло Радрузіян, в якого в цей час або трохи раніше вчився вже згадуваний український ШШХП1Ч Йосиф Верещинеький"°. Наприкінці XV ст. виникла кафедральна школа в Києві, засновником якої, як припускають, був католицький єпископ Войтих Нарбут "'.
Упродовж другої половини XV — першої половини XVI ст. вихідці з України значно частіше, ніж у попередній період, виїздили на вищі студії до Краківського та інших університетів. Переважно це були діти заможних і середньоааможних міщан та шляхтичів, однак нерідко освіту в закордонних університетах здобували і вихідці з незаможних станів.