58 Культурне надбання української діаспори.

Історія українського культурного процесу XX ст. характерна виникненням доволі чисельної еміграції Ми майже нічого «є знаємо про їх досягнення. Отже, надбання української діаспори - це тема яка с доволі актуальною у сучасності. Українська культура почала розвиватися у різних країнах Європи, Американського та Австралійського континентів. Центрами української еміграції стали Прага та курортне містечко ГІодебради .

Еміграційний процес почався відразу ж після занепаду УНР і продовжувався протягом наступних періодів. Щоб задовольнити свої духовні потреби й дати вихід творчим можливостям, українці за кордоном розгорнули бурхливу організаційну та культурно-освітню діяльність. Протягом десятиліть у Діаспорі нагромаджено значний духовно-культурний потенціал, створено чималі наукові, літературні, художні цінності, там працювали і працюють багато видатних українських науковців, письменників митців. Українські емігранти змогли зберегти свою національну ідентичність завдяки потужній праці на ниві культури. Представники української інтелігенції будували школи, народні доми "Просвіта", читальні, церкви і церковні громади, засновували часописи, друкували книжки

' Саме за кордоном України була втілена в життя ідея незалежної української освіти та науки, що сприяло вихованню нових українських спеціалістів різних галузей із високим рівнем інтелекту та культури. Першою заснованою у діаспорі вищою школою став Український вільний університет у Мідні' Його фундаментатором був Союз українських журналістів і письменників, а співзасновннкамн — С. Дністрянський та М. ГрушевськиЙ.

У Празі у 1923 р. засновано Українське історично-філологічне товариство. До його складу пходили українські вчені: Д. Антонович, Д. Дорошенко, О. Колесса, В. Щербаківськнй та інші.

У 1929 р. до США прибув Василь

Аврамснко, який згодом став засновником української народної хореографії. Створив понад 50 аисамб лів які діяли по всій країні. Він прагнув, щоб з українським мистецтвом позшйомилосьякомога більш є американців. У 1934 р. танцювальний ансамбль В. Авраменка (близько 300 осіб) виступив у Метрополітені Опера Гавс у Нью-Йорку, а сам піп став засновником школи народних танців у Нью-Йорку та студії звуковихфільмів.

З усіх українських митців найбільшої світової слави зажив Олександр Архипенко, який прибув

до США те в , .

ду

Йо

1923р. ВІН увійшов в історію мистецтва як один з основоположників культури модернізму. Мал індиві дуальнівиетавки в Німеччині, Франції, Англії. У Нью-Йорку відкрив власну школу, створив понад 750 композицій, Серед яких бронзові плити-опрелі.сфи Б. Хмельницького і

М. Грушсвського, то експонувалися в найбільших музеях світу .постійно виступав з доповідями па ми стецькі теми в американських університетах та мистецьких товариствах. Митець виготовив скульптур і! князя Володимира Великого, Тараса Шевченка

та Івана Франка, які були цстаіювлені вУкраїнському культурному парку в Клівленді, а скульптурна постать Кобзаря прикрасила місто Керхенеон у штаті Нью-Джерсі.

У 80-ті роки почала діяти Українська європейська культурно-освітня фундація, її метою є створення кафедри української мови та літератури при Лондонському уні оерситеті. В Англії в повоєнний період почали виходити часописи "Українська думка", "Наша церква", "Наші; слово", "Сурма". "Визвольний шлях". У червні 1993 р.

в Національній бібліотеці України Ім. В.Вернадського відбулася презентація журналу "Визвольний шлях" і передача повногаїіогп комплексу до фондів бібліотеки.

У Парижі створено бібліотеку ім. Сшона Петлюри. 3. 1952 р. українську мову офіційно затверджено для вивчення в Паризькому державному університеті східних мов і цивілізацій. Значним здобутком україмськоїдіасіюри стало відродження діяльності Наукового товариства Ім. Тарас а Шевченка (НТШ)як спадкоємця заснованої ві 873р. у Львові дослідницької установи тієї самої назви, у 1947-1951 рр. президія НТШ перебувала у Мюнхені, апотім переїхала в Сарсель. поблизу Парижа, де знаходиться й тепер.