- •2. Класифікація культурної еволюції та її етапи.
- •3. Культура збиральництва та мисливства її специфічні риси, (палеоліт)
- •4. Неолітична революція та головні досягнння ранньої землеробської культури
- •6. Культурні здобутки населення України бронзового та раннього залізного віку.
- •8. Будівельна справа та мистецтво стародавніх словян.
- •9. Київська Русь — якісно новий етап у розвитку східнослов'янської культури.
- •10. Прийняття християнства та його вплив на культуру Київської русі.
- •11. Освіта та література Київської русі.
- •12. Архітектура Кнїв.Русі.
- •13. Мистецтво Кнїв.Русі.
- •15. Освіта України 14-перш.Пол. 16 ст.
- •16. Архітектура України 14- перш.Пол. 16 ст.
- •17. Люблінська та Брестська унії, їх історичне значення. Умови розвитку української культури 2-ї половини 16 - перш.Пол 17 ст.
- •18.Освіта і наука України 2-ї половини 16 перш пол.. 17 ст.
- •19. Полемічна література 2-ї пол. 16 перш пол. 17 ст.
- •20. Братства і їх роль в культурному житті України 16-поч 17 ст.
- •21.Українська національна революція сер. 17 ст і її вплив на культурне життя України.
- •23,Культурно - просвітницька діяльність Кнево —Могиляиської Академії
- •24.Український театр 2-ї пол.. 17-18 ст.
- •26.Архітектура України 2-ї пол.. 17-18 ст.
- •27. Українське мистецтво та музика 2-ї пол.. 17-18 ст.
- •28.Умови розвитку української культури 1-ї пол.. 19 ст.
- •23.Культурно - просвітницька діяльність Києво - Могилянської Академії
- •24.Український театр 2-ї пол.. 17-18 ст.
- •25.Українська література 2-ї йол.. 17-18 ст.
- •2Б.Архітектура України 2-ї пол.. 17-18 ст.
- •27.Українське мистецтво та музика 2-ї пол.. 17-18 ет.
- •28.Умови розвитку української культури 1-ї пол- 19 ст.
- •31. Українська література кінця 18 ст- 1860 рр.
- •32 «Руська трійки» та її роль в культурному житті України.
- •33 Кирило - Мефодіївське братство і ного роль в політичному та культурному житті України.
- •35. Репресії російського царизму проти української культури в 2-й йол 19 ст. Валусвськнй циркуляр 1863р.
- •36. Українська література 1840-1880 рр.
- •37. Освіта і наука України 2-ї пол. 19 ст.
- •38. Українська музика 2-ї пол., 19 ст.
- •39. Особливості розвитку української культури модерністського періоду.
- •40. Український театр 2-ї пол.. 19 ст.
- •41. Українська література кін 19 ігоч. 20 ст.
- •42. Образотворче мистецтво України кін 19 поч. 20 ст.
- •43. Архітектура України кін 19 поч. 20 ст.
- •44. Культурне та духовне життя в України 1917-1920 рр.
- •45. Політика українізації 1920 х - поч.. 1930 рр. Та її вплив на культуру.
- •47. Розвиток освіти і науки України у 1920-х рр..
- •48. Образотворче мистецтво України 1920-х рр.
- •49. Український театр 1920-х рр..
- •50. Кіномистецтво України 1920-х рр.. - поч.. 1930- х рр. О. Довженко.
- •51. Перемога сталінізму і становище української культури у 1930 — х рр.
- •52. Українська культура в часи 2-ї світової війни.
- •53. Культурне життя в Україні у другій половині 1940 - х на початку 1950-х рр.. Відродження культурного життя в Україні у післявоєнні роки наражалось на великі труднощі.
- •55. Умови розвитку української культури 2-ї пол.. 1960-х - 1980-х рр.
- •56. Освіта і наука України 2-їол. 1960-1980-х рр..
- •58 Культурне надбання української діаспори.
- •59. Культура України в період національно - державного відродження (кін. І980х - поч„ 1990х рр.)
- •60. Здобутки і проблеми сучасного розвитку української культури.
42. Образотворче мистецтво України кін 19 поч. 20 ст.
В образотворчому Мистецтві останніх десятиліть 19 - початку 20 ст. співіснували два провідні стилі епохи - реалізм і модерн. Типовими темами для^художниюв-реалістів було зображення буденного життя, побуту народу; з-поміж жанрів переважали пейзаж та портрет. Так, сільський побут, природа та звичаї української провінції - теми картин художника-реаліста Миколи Пнмонспка ((Святочне ворожінням. «Весілля в Київській губернії»
Демократичні традиції Тараса Шевченка в українському живопису знайшли гідне продовження, тим більше що в Російській імперії зростала популярність «передвижників» —■ художників, які щиро прагнули поставити мистецтво на службу народу. Провідним напрямком у живопису став критичний реалізм. Беззаперечним лідером «передвижників» був Ілля Рєпін (1844—1928), уродженець Чугуєва. Хоча за своєю національною свідомістю Рєпін був швидше росіянином, але його українське коріння час від часу давало про себе знати. Найтеніальпішим аиявом цього потягу до рідної землі були знамениті «Запорожці» («Запорожці пишуть листа турецькому султану»), типажі для якої художник брав переважно на Україні, а .писаря в центрі композиції писав з історика запорозького козацтва
Україна на початку XX ст. стає одним з провідних центрів експериментального живопису. Досить вказати на киянина Казимира Малевича (1879—1935); учня М. Пимоненка. Автор картин на сільську тематику, нін став засновником супрематизму. Його картина «Чорний квадрат на білому тлі» (і 915) стала епохальною і поклала початок абстрактному мистецтву у світі. Малевич виступив також і як визначний теоретик нового напрямку.
В підавстрійській Україні художники теж працювали переважно при розписі храмів. Серед них широковідомим був уродженець Білої Церкви Лука ДоллнськнЙ (і750—1824), який створив іконостас Святошрського собору у Львові.
43. Архітектура України кін 19 поч. 20 ст.
Прискорення урбанізації змусило владу провести значні ЗМІНИ у забудові населених пунктів. Оскільки в моді тоді був класичний стиль, то відповідно вимагалося робити квадратну площі' в центрі міста {за зразком міста з магдебурзьким правом), від якої йшли прямі вулиці, поділяючи місто на квадрати та прямокутники, звичайно, враховуючи й особливості місцевості. Відповідно було забудовано Одесу, Миколаїв, Херсон, Катеринослав та ін. В Західній Україні з традиційною міською забудовою не було потреби у таких рішучих змінах. Там зазвичай зберігалося історичне ядро міста, а іісі новації в архітектурі виносилися за його межі.
В центрі міст прагнули поставити будинки для державних установ, храмів тощо. У цей час особливий внесок у розвиток містобудування в Україні зробили архітектори Тома де Томон. В. Керетті, А. Меленський, скульптори В. Демут-Мали нове і.кий, П. Клодт, О. Тон та ін. Завдяки Тхнім зусиллям виникли величні палаци й будинки у класичному стилі: «червоний корпус» університету св. Володимира. Контрактовий будинок на київському Подолі, величні палаци в Тульчині й Качан івці, пам'ятник князю Володимиру Святому в КнсвІ. З кінця XVIII ст. настає період особливого захоплення парками та декоративними садами, які виникають практично при кожній садибі більш-менш багатого поміщика. Під впливом ідей романтизму тут будували руїни начебто давніх замків, гроти, водоспади, робили ставки, вирощували рідкісні породи дерев, розбивали оранжереї. Такі парки нині с практично п кожній області України, найвідомішим з них є «СофІївка» в Умані, побудований руками українських кріпаків польського графа Потоцького для його молодої дружлни Софії. Цікаві пам'ятки паркового мистецтва .знаходяться в Білій Церкві («Олександрія»), Чорториї ('сучасна Житомирщина), Ташані на Київщині,
У першій половині XIX ст. на зміну класицизму приходять нові стилі, так звані національні. У Російській імперії нав'язувався казенний московський («русекий») стиль, який дисгармоніював з місцевими традиціями. У Австрійській імперії стали популярними романський та готичний стилі (звичайно, у модернізованому вигляді), а в українських землях Габсбургів до них примішувався візантійський. Пізніше в обох імперіях в мистецтві запанувала еклектика, І в цьому потоці важко було знайти свій вияв українським національним традиціям, тим більше що обличчя міст та головних будівель визначали зазвичай представники імперської влади. Однак вірний шлях в той період обрав художник і архітектор Василь Кріїчевськнн (1872—1952).