Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Посібник.docx
Скачиваний:
364
Добавлен:
29.02.2016
Размер:
405.24 Кб
Скачать

9.2 Особливості будівництва асфальтобетонних покриттів на аеродромах

 

Аеродромні асфальтобетонні покриття повинні бути міцними, зсувостійкими, теплостійкими, шорсткими та не повинні мати відображених тріщин над швами цементобетонної основи.

Такі покриття влаштовують з гарячих асфальтобетонних сумішей та асфальтобетонів, що відповідають вимогам ДСТУ Б В.2.7-119, ДСТУ Б В.2.7-127, ВБН В.2.7-218-…:2008 і СНиП 32-03. Область застосування асфальтобетону при влаштуванні шарів покриттів злітно-посадочних смуг і магістральних руліжних доріжок, інших руліжних доріжок, місць стоянок і перонів аеродромів приймається відповідно до рекомендацій додатку Б цього Посібника. Тип асфальтобетонної суміші, марку асфальтобетону і марку бітуму слід вибирати залежно від нормативного навантаження, призначення конструктивного шару (злітно-посадочна смуга, магістральна руліжна доріжка, інші руліжні доріжки, місця стоянок і перони, верхній або нижній шар покриття) та кліматичної зони розташування аеропорту.

Асфальтобетонні суміші повинні бути однорідними. Однорідність сумішей оцінюється коефіцієнтом варіації показника границі міцності при стиску асфальтобетону при температурі 50 °С. Значення коефіцієнта варіації повинне бути не більш: для I марки асфальтобетону - 0,16; II марки - 0,18.

Загальна товщина асфальтобетонного шару покриття на шарі основи з цементобетону або мінеральних матеріалах оброблених неорганічними в’яжучими повинна бути не менше приведеної в таблиці 9.1.

 

Таблиця 9.1 – Загальна товщина асфальтобетону у шарі покриття

 

Середньомісячна

температура повітря

найбільш холодного

місяця, °С

Загальна мінімальна товщина асфальтобетонних шарів, см,

на шарі основи з матеріалів, оброблених неорганічними

вяжучими, і цементобетону

на злітно-посадочних полосах і магістральних руліжних доріжках

на решті аеродрому

при категорії нормативних навантажень

н/к, I, II

III, IV

V, VI

н/к, I, II

III, IV

V, VI

Мінус 5 і вище

9

7

7

9

7

6

Нижче мінус 5  до мінус 15

12

9

7

9

7

6

Нижче мінус 15, або

число переходів

температури через

0°С понад 50 разів на рік

16

13

7

12

9

7

Примітка – Некатегорійне нормативне навантаження позначається - н/к.

 

Для підсилення жорстких аеродромних покриттів асфальтобетоном слід застосовувати тільки щільні асфальтобетонні суміші. При влаштуванні асфальтобетонних покриттів на старому покритті із цементного бетону проектом доцільно передбачити конструктивні заходи (армування, нарізка деформаційних швів в асфальтобетоні та інші) направлені на зниження вірогідності утворення відображених тріщин в асфальтобетонному шарі підсилення. Запобігати утворенню відображених тріщин в асфальтобетонному шарі можна також шляхом фрагментації плит існуючого цементобетонного покриття на фрагменти розміром 50-80 см з подальшим укочуванням та влаштуванням тріщиноперериваючого прошарку з зернистих сумішей завтовшки 10-16 см.

З метою збільшення зсувостійкості і міцності покриттів виконують армування в місцях систематичного запуску двигунів; на ділянках примикання руліжних доріжок  до злітно-посадочних смуг; у місцях попереднього запуску двигунів по всій ширині магістральної руліжної доріжки; по всій ширині кінцевих ділянок злітно-посадочних смуг завдовжки 150 м; групових місць стоянки уздовж лінії розміщення головних опор і двигунів літаків, включаючи зону дії газоповітряного струменя. Для армування можуть застосовуватись склопластикові, скловолокнисті , геосинтетичні та дротяні сітки.

Рулонні сітки розкочують по поверхні шару основи або нижнього шару покриття відповідно до схеми армування, вказаної в проекті, кріплять до основи скобами через 10-20 м в шаховому порядку. Сітки укладають смугами одна на одну у напуск у напрямі руху асфальтоукладача з перекриттям на 20-30 см. Укладання геосітки проводять відразу за нанесенням бітумної підгрунтовки (0,4-0,6 кг/м2).

При укладанні геосітки на всю ширину покриття рулони розкочують паралельно осі покриття, починаючи від країв до середини,  при двоскатному поперечному профілі, або з нижчої точки покриття до верхньої - при односкатному поперечному профілі. Геосітку розкладають так, щоб поздовжні стики геосітки не співпадали з поздовжніми стиками, які утворюються при укладанні асфальтобетонної суміші. Ширина поздовжнього напуску полотен повинна бути близько 10-15 см, а між торцями полотен - 20-25 см. В процесі розкладки рулонів стежать за паралельністю полотен геосітки, не допускаючи утворення складок.

Сітку традиційно укладають між верхнім і нижнім асфальтобетонним шарами покриття в багатошарових конструкціях або між існуючим цементобетонним і укладеним асфальтобетонним шаром покриття при одношаровій конструкції. Якщо в одношаровій конструкції передбачено влаштування вирівнюючого шару, то сітку укладають на нього.

Аеродромні покриття з асфальтобетонних сумішей слід влаштовувати в суху погоду на сухому і чистому шарі основи.

Перед укладанням асфальтобетонної суміші необхідно виконати розбивочні роботи для забезпечення проектної ширини покриття, поперечних і подовжніх ухилів, а також прямолінійності кромок. Перед укладанням шару з асфальтобетонної суміші необхідно провести комплекс заходів з підготовки шару основи, які традиційно виконуються при будівництві шарів дорожніх одягів.

Укладання асфальтобетонних сумішей слід проводити переважно широкозахватними асфальтоукладачами, що забезпечить мінімальну кількість поздовжніх стиків. Ширина захватки асфальтоукладача повинна бути кратною ширині злітної смуги або руліжних доріжок. Поздовжні стики у верхньому шарі асфальтобетонного покриття необхідно зміщувати не менше ніж на 20 см по відношенню до стиків у нижньому шарі покриття.

Ущільнюючі робочі органи асфальтоукладальника повинні забезпечувати величину коефіцієнта ущільнення не менше 0,9.

Укладання асфальтобетонної суміші рекомендується виконувати, уникаючи зупинок асфальтоукладача, з швидкістю не більше 3-4 м/хв. При більшій швидкості погіршується рівність покриттів, а також можливе утворення розривів і тріщин в асфальтобетонному шарі. Режими роботи асфальтоукладача  призначають за умови забезпечення безперервного укладання суміші протягом робочої зміни (з урахуванням продуктивності асфальтобетонного заводу і транспортних засобів) і максимально можливого ступеня ущільнення конструктивного шару.

Для забезпечення кращої якості стиків, підвищення рівності шару покриття та темпів будівництва, укладання асфальтобетонної суміші доцільно здійснювати двома або більшою кількістю асфальтоукладачів.

При короткочасних перервах в доставці суміші асфальтоукладач зупиняють, залишаючи частину асфальтобетонної суміші в бункері до підходу чергового автосамоскида з сумішшю. При перервах в доставці суміші тривалістю більше 30 хвилин асфальтоукладач необхідно звільняти від асфальтобетонної суміші, щоб уникнути його поломки.

Якщо при роботі асфальтоукладача залишається не укладеною вузька смуга покриття (наприклад, на віражах, розширеннях руліжних доріжок і т. п.), то асфальтобетонну суміш на ній дозволяється укладати вручну, одночасно з роботою укладача, що забезпечить можливість ущільнювати укладену суміш відразу по всій ширині покриття, уникнувши додаткового поздовжнього стика.

Вибір ланки котків для ущільнення конструктивних шарів здійснюється з урахуванням початкового ступеня ущільнення суміші робочими органами асфальтоукладача, а також типу асфальтобетонної суміші і температури навколишнього середовища. Режими роботи котків (швидкість руху, число проходів по одному сліду) встановлюються пробним укочуванням.

Ущільнення асфальтобетонної суміші слід починати негайно після її  укладання. При перших проходах слід стежити, щоб за котком не утворювалися тріщини, що спостерігається при укочуванні надмірно гарячих сумішей. В цьому випадку починати укочування слід після деякого вистигання суміші або застосовувати котки меншої маси. При ущільненні необхідно дотримуватись правил, викладених у п. 8.3 цього Посібника.

Деформаційні шви в асфальтобетонних аеродромних покриттях влаштовуються аналогічно швам стиснення в старому цементобетонному покритті. Шви стиснення мають ширину 10-12 мм і глибину не менше 1/3 товщини шару. При суцільному армуванні глибина шва повинна бути нижче за рівень армуючої сітки.

Поперечні деформаційні шви в асфальтобетонному покритті слід нарізувати перпендикулярно поздовжній осі відразу на всю ширину покриття. Нарізку швів слід виконувати від краю покриття до середини при двоскатному профілі і від нижчої точки поперечника до верхньої - при односкатному пофілі.

Для нарізки швів в асфальтобетонному покритті використовують одно-дискові або дводискові нарізчики. Рекомендується застосовувати відрізні круги з алмазним напиленням діаметром 250, 315 або 400 мм. Вибір типу і діаметрів кругів з алмазним напиленням залежить від типу асфальтобетону, товщини покриття і ширини шва. Після нарізки шви промивають водою для видалення пульпи і висушують за допомогою стислого повітря та «гарячого списа».

Для забезпечення водонепроникності швів в процесі експлуатації їх заповнюють герметизуючим матеріалом. Роботи з герметизації очищених і просушених швів проводять в суху погоду при температурі повітря не нижче мінус 5 °С. Здійснювати заповнення швів бітумними мастиками в дощову погоду забороняється.

Заповнення швів герметизуючими матеріалами виконується в такій послідовності: очищення і висушування швів; укладання на дно шва шнура-ущільнювача; підгрунтування стінок шва; заповнення шва герметизуючим матеріалом.

Контроль якості асфальтобетонних покриттів аеродромів здійснюють в повній відповідності з вимогами затверджених проектів і діючих нормативно-технічних документів.

Контроль якості будівництва асфальтобетонних покриттів аеродромів включає:

- контроль якості приготування асфальтобетонних сумішей і вихідних матеріалів на заводі - виробнику;

- контроль якості укладання і ущільнення асфальтобетонної суміші на місці виробництва робіт;

- контроль готового покриття аеродрому.

Параметри, які слід перевіряти в процесі операційного контролю при спорудженні асфальтобетонних покриттів на аеродромах, приведені в таблиці 9.2 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 9.2- Нормативні вимоги, які слід виконувати при будівництві асфальтобетонних покриттів і перевіряти при операційному контролі

 

Контрольовані

параметри

Значення нормативних вимог і відхилення, що допускаються

Об'єм

контролю

Метод

 контролю-вання

Хто

контролює

1

2

3

4

5

Склад і властивості асфальтобетонних сумішей

По ДСТУ Б В.2.7-119, ДСТУ Б В.2.7-127, ВБН В.2.7-218-…:2008

1 раз, на кожну партію

По ДСТУ Б В.2.7-89

Лабораторія

Якість очищення поверхні шару основи

Відсутність пилу і бруду

Вся площа ділянки, що готується

Візуальний

Майстер, виконроб

Якість підгрунтовки поверхні бітумною емульсією або бітумом

Відсутність пропусків і скупчень надлишків на основі

теж

Візуальний

теж

Розкочування рулонів армуючих матеріалів

За проектом

Кожний

рулон

Візуальний

Майстер

Температура повітря, °С, при укладанні гарячих асфальтобетонних сумішей

Навесні і влітку - не нижче 5 °С. Восени не нижче 10 °С

Один раз в зміну

Вимірюван-ня температури

Виконроб

Зсув поздовжніх швів смуг, що укладаються, по відношенню до швів нижче лежачого шару, не менше

20 см

Через кожні

50 м укладання

Вимірюван-ня лінійкою

Майстер, виконроб

Температура асфальтобетонної суміші при укладанні в покриття

Не нижче 120 °С

В бункері укладача

Вимірюван-ня температури

Майстер, виконроб

 

закінчення таблиці 9.2

1

2

3

4

5

Глибина деформаційних швів

За проектом

На кожному шві

Вимірювання лінійкою

Теж

Ширина пазів деформаційних швів

10-12 мм

На кожному шві

Вимірювання лінійкою

Майстер

Підготовка швів до заповнення герметизуючим матеріалом

Відсутність забруднень і сміття, наявність шнура- ущільнювача, суцільність ґрунтовки

Кожний шов

Візуальний

Майстер

Заповнення швів герметизуючим матеріалом

Відсутність пропусків по довжині шва

Кожний шов

Візуальний

Майстер, виконроб

Склад і властивості асфальтобетону у влаштованому шарі

За ДСТУ Б В.2.7-119

 

1 вирубка на 2000 м2, але не менше 1 вирубки в зміну. Відбір - через 1-3 доб після укладання

ДСТУ Б В.2.7-89

Лаборато-рія

Коефіцієнт ущільнення шарів асфальтобетону

За ДБН В.2.3-4

Теж

ДСТУ Б В.2.7-89

Лаборато-рія

Коефіцієнт зчеплення колеса з покриттям злітно-посадочною смугою

Не менше 0,45

6 вимірювань на кожній третині злітно-посадочної смуги

ДСТУ Б В.2.3-8

Лаборато-рія