- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •4.1. Структура навчальної дисципліни
- •1. Сфера застосування
- •2. Опис навчальної дисципліни
- •3.Навчальна програма дисципліни.
- •3.1. Мета та завдання навчальної дисципліни
- •У процесі вивчення навчальної дисципліни студентами передбачається досягти такі цілі:
- •3.2.Зміст типової навчальної програми
- •Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек.
- •Тема 2. Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки.
- •Тема 3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки.
- •Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики. Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції населення у нс.
- •Тема 5. Застосування ризик орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку нс.
- •Тема 6. Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та ато у нс.
- •Тема 7. Управління силами та засобами ог під час нс.
- •4. Робоча навчальна програма , плани лекцій та практичних
- •Модуль і. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах та
- •4.1. Структура навчальної дисципліни
- •4.2. Плани лекцій та практичних занять. Завдання для самостійної роботи студентів
- •Мета роботи: ознайомитися зі змістом і сутністю основних понять і термінів, якими оперує безпека життєдіяльності та засвоїти методику якісного аналізу небезпек.
- •2.Виконати якісний аналіз небезпек для обраного варіанту технічної системи (табл.1.4):
- •2. За умовою завдання (варіанту) визначити рівень патогенності погоди та її подразнювальну дію, оцінити комплексний вплив погодно-метеорологічних факторів на організм людини.
- •2. Робота № 2 (б). Провести аналіз небезпек, які можуть з’явитися внаслідок витоку сдор :
- •2.Створити навчальний алгоритм небезпеки розливу сдор, та структурно-логічну схему її вивчення.
- •2.Зробити аналіз ситуаційних задач, скласти алгоритм першої медичної допомоги :
- •Мета роботи: навчитись визначати параметри зон радіоактивного та хімічного зараження з використанням довідникових таблиць.
- •2.Загальні поняття про оцінку радіаційної обстановки.
- •Принципи, заходи та засоби забезпечення безпеки у разі виникнення нс.
- •4.3. Рекомендована тематика рефератів
- •4.4. Рекомендована тематика та форми науково-дослідної роботи
- •4.5. Контрольні завдання для проведення підсумкового контролю
- •44.Принципи, заходи та засоби забезпечення безпеки у разі виникнення нс.
- •4.6. Методи навчання
- •8 . Методи контролю
- •8.1. Критерії оцінювання результатів навчання
- •Шкала оцінювання: національна та ects
- •8.2 Оцінювання знань студентів
- •5 (А) відмінно
- •4,5 (В) добре
- •4(С) добре
- •3,5 (Д) задовільно
- •3(Е) задовільно
- •2(Fx) незадовільно
- •8.3 Умови нарахування балів
- •8.4. Поточне оцінювання знань студентів
- •1. Відвідування лекцій та практичних занять
- •3. Самостійна робота студента
- •4. Поточна контрольна робота:
- •Розподіл балів, які отримують студенти
- •8.5. Підсумковий контроль
- •Оцінка на підсумковому контролі
- •9. Методичне забезпечення
- •13. Рекомендована література Основні законодавчі та нормативно-правові акти
- •Допоміжна
- •Internet-джерела
4.6. Методи навчання
У навчальному процесі застосовані:
традиційні методи: словесні, наочні, практичні, контролю і самоконтролю, самостійної роботи
нетрадиційні, які активізують навчально-пізнавальну діяльність-інсценування, ділові ігри, аналіз конкретної ситуації (АКС): ситуації-ілюстрації, ситуації-оцінки, ситуації-вправи, “мозкова атака” та ін.
8 . Методи контролю
Поточне оцінювання знань – це контроль стану засвоєння поточних знань в рамках змістового модуля. Форми поточного оцінювання знань визначаються у відповідності до елементів змістового модуля даної дисципліни.
Модульний контроль – це один із видів контролю стану засвоєння системи знань та вмінь з модуля навчальної дисципліни, що включає один модуль або блок змістових модулів. Форми модульного контролю визначаються у відповідності до елементів модуля даної дисципліни (тестування, письмова контрольна робота).
Підсумковий контроль – це контроль стану засвоєння знань та вмінь студента з навчальної дисципліни в цілому в семестрі. Форми підсумкового контролю – диферeнційований залік.
8.1. Критерії оцінювання результатів навчання
студентів
Оцінювання знань студентів здійснюється відповідно до «Тимчасового положення про оцінювання знань студентів денної форми навчання при використанні кредитно-модульної системи організації навчального процесу в Національному транспортному університеті» (2006 р.)
Кредитно-модульна система передбачає запровадження рейтингової системи оцінювання знань студентів і шкалу оцінок за єдиними критеріями відповідно до табл. 1.
Шкала оцінювання: національна та ects
Табл. 1.
Сума балів за всі види навчальної діяльності |
Оцінка ECTS |
Оцінка за національною шкалою | |
Для екзамену, диференційо-ваного заліку, курсового проекту (роботи), практики |
для заліку | ||
90 – 100 |
А |
відмінно |
зараховано |
82-89 |
В |
добре | |
75-81 |
С | ||
64-73 |
D |
задовільно | |
60-63 |
Е | ||
35-59 |
FX |
незадовільно з можливістю повторного складання |
не зараховано з можливістю повторного складання |
0-34 |
F |
незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни |
не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни |
Примітка: При підрахунку кількості балів з рейтингу студента належить користуватися системою підрахунку (m+n). Тут m - кількість балів отриманих студентом під час вивченнядисципліни, – до 100 балів загалом; n –кількість балів, отриманих студентом з відповідної дисципліни за наукову роботу - до 15 балів.
* Якщо студент, при врахуванні його наукової роботи, набирає більше 100 балів, то він отримує А (за шкалою ECTS), “відмінно” (за національною шкалою).