- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •4.1. Структура навчальної дисципліни
- •1. Сфера застосування
- •2. Опис навчальної дисципліни
- •3.Навчальна програма дисципліни.
- •3.1. Мета та завдання навчальної дисципліни
- •У процесі вивчення навчальної дисципліни студентами передбачається досягти такі цілі:
- •3.2.Зміст типової навчальної програми
- •Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек.
- •Тема 2. Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки.
- •Тема 3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки.
- •Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики. Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції населення у нс.
- •Тема 5. Застосування ризик орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку нс.
- •Тема 6. Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та ато у нс.
- •Тема 7. Управління силами та засобами ог під час нс.
- •4. Робоча навчальна програма , плани лекцій та практичних
- •Модуль і. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах та
- •4.1. Структура навчальної дисципліни
- •4.2. Плани лекцій та практичних занять. Завдання для самостійної роботи студентів
- •Мета роботи: ознайомитися зі змістом і сутністю основних понять і термінів, якими оперує безпека життєдіяльності та засвоїти методику якісного аналізу небезпек.
- •2.Виконати якісний аналіз небезпек для обраного варіанту технічної системи (табл.1.4):
- •2. За умовою завдання (варіанту) визначити рівень патогенності погоди та її подразнювальну дію, оцінити комплексний вплив погодно-метеорологічних факторів на організм людини.
- •2. Робота № 2 (б). Провести аналіз небезпек, які можуть з’явитися внаслідок витоку сдор :
- •2.Створити навчальний алгоритм небезпеки розливу сдор, та структурно-логічну схему її вивчення.
- •2.Зробити аналіз ситуаційних задач, скласти алгоритм першої медичної допомоги :
- •Мета роботи: навчитись визначати параметри зон радіоактивного та хімічного зараження з використанням довідникових таблиць.
- •2.Загальні поняття про оцінку радіаційної обстановки.
- •Принципи, заходи та засоби забезпечення безпеки у разі виникнення нс.
- •4.3. Рекомендована тематика рефератів
- •4.4. Рекомендована тематика та форми науково-дослідної роботи
- •4.5. Контрольні завдання для проведення підсумкового контролю
- •44.Принципи, заходи та засоби забезпечення безпеки у разі виникнення нс.
- •4.6. Методи навчання
- •8 . Методи контролю
- •8.1. Критерії оцінювання результатів навчання
- •Шкала оцінювання: національна та ects
- •8.2 Оцінювання знань студентів
- •5 (А) відмінно
- •4,5 (В) добре
- •4(С) добре
- •3,5 (Д) задовільно
- •3(Е) задовільно
- •2(Fx) незадовільно
- •8.3 Умови нарахування балів
- •8.4. Поточне оцінювання знань студентів
- •1. Відвідування лекцій та практичних занять
- •3. Самостійна робота студента
- •4. Поточна контрольна робота:
- •Розподіл балів, які отримують студенти
- •8.5. Підсумковий контроль
- •Оцінка на підсумковому контролі
- •9. Методичне забезпечення
- •13. Рекомендована література Основні законодавчі та нормативно-правові акти
- •Допоміжна
- •Internet-джерела
2. За умовою завдання (варіанту) визначити рівень патогенності погоди та її подразнювальну дію, оцінити комплексний вплив погодно-метеорологічних факторів на організм людини.
Результатом виконання роботи має бути:
Розрахунок значення середньої добової температури, вологості, швидкості вітру, атмосферного тиску;
Розрахунок значення між добової зміни атмосферного тиску і температури;
Розрахунок складових індексів патогенності температури, вологості, швидкості вітру, зміни атмосферного тиску і зміни температури;
Розрахунок на підставі складових індексів патогенності загального індексу патогенності погоди;
Оцінка патогенної дії на підставі значень загального індексу патогенності;
Визначення ступеня подразнювальної дії погоди;
Розрахунок коефіцієнта жорсткості погоди та виконати оцінку комплексної дії погодно-метеорологічних факторів на організм людини.
Завдання для самостійної роботи студентів.
1.Наведіть приклади ситуацій, що створюють екологічну небезпеку.
2.Назвіть основні заходи, спрямовані на забезпечення екологічної безпеки.
3.Відмітьте в таблиці ті небезпеки куди вони відносяться за локалізацією
-
1
Атмосфера
Землетруси
Снігова лавина
2
Літосфера
Паводки
Смерч
3
Гідросфера
Зливи
Град
4
Біосфера
Пожежі
Ураган
5
Ноосфера
Обвал
Ожеледь
Селі
Повені
4.Визначити можливість виникнення надзвичайних ситуацій природного характеру в регіонах України.
5.Визначити заходи з запобігання природних надзвичайних ситуацій в Україні.
Тест для контролю засвоєності матеріалу теми «Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки.
В природному середовищі існують підступні види рівноважних станів:
Фізичний, термодинамічний, механічний
Природний, природничий, екологічний
Електричний, магнітний, електромагнітний
Що з перерахованого нижче входить до складу атмосфери Землі?
Тропосфера Ноосфера Стратосфера Біосфера
Літосфера Екзосфера Гідросфера
Шар озону, який захищає Землю від згубного ультрафіолетового випромінювання, знаходиться у:
Тропосфері Стратосфері
Мезосфері Екзосфері
Чи можна точно визначити час виникнення землетрусу?
Так, при спостереженні за поведінкою деяких тварин
Так, при спостереженні за підняттям рівня ґрунтових вод
Так, за даними сучасного сейсмологічного обладнання
Ні.
Силу землетрусу вимірюють за шкалою:
Фаренгейта Цельсія Реомюра Ріхтера
За шкалою Бофорта силу вітру вимірюють у балах. Ця шкала:
9-бальна 10-бальна 11-бальна 12-бальна
Природні небезпеки, пов’язані з процесами, які відбуваються на поверхні Землі, – це:
Тектонічні небезпеки
Топологічні небезпеки
Метеорологічні небезпеки
Парниковий ефект зумовлено:
Наявністю вуглекислого газу (СО2) в атмосфері та збільшенням його концентрації
Порушенням озонового шару
Кислотними опадами
Озоновий шар захищає поверхню Землі від згубного випромінювання:
Інфрачервоного Інфразвукового
Ультразвукового Ультрафіолетового Космічного
До метеорологічних катастроф відносяться:
Бурі Смерчі Снігові лавини
Селі Морози Посухи
Лекція №3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Типологія аварій на потенційно-небезпечних об’єктах.
Мета – вивчення причин виникнення техногенних небезпек та їх наслідків
Завдання - визначити види техногенних небезпек. Проаналізувати їх негативний вплив на життєдіяльність людини.
Очікувані результати - після вивчення теми студенти повинні усвідомити, що тільки цілеспрямованими, активними, організованими діями можна запобігти ураженню і загибелі людей при техногенних аваріях. Уміння визначати профілактичні заходи попередження НС, обґрунтовувати ймовірність прояву небезпечних факторів у разі виникнення НС – необхідні якості фахівця,керівника відповідного підрозділу виробництва, установи.
План лекційного заняття:
Основні поняття і терміни: негативні фактори, фізичні фактори небезпеки, аварії, катастрофи, електромагнітні поля та випромінювання, електричні фактори, електротравми, іонізуюче випромінювання, радіаційна безпека, хімічні фактори небезпеки, біологічні фактори небезпеки, гранично допустима концентрація (ГДК).
Техногенні небезпеки та їх вражаючі фактори за генезисом і механізмом впливу.
Аварії та катастрофи, їх причини та наслідки. Характеристика аварій І та ІІ категорій.
Класифікація, номенклатура і одиниці виміру вражаючих факторів фізичної та хімічної дії джерел техногенних небезпек.
Фізичні фактори небезпек: віброакустичні шкідливі чинники. шум,
вібрація,електромагнітні поля та випромінювання, іонізуюче
випромінювання.
Небезпечні події на транспорті та аварії на транспортних комунікаціях.
Хімічні фактори, їх класифікація. Гранично допустима концентрація (ГДК) забруднюючих речовин.
Матеріали для обов’язкового вивчення:
Матеріали лекції.
Список обов’язкових для вивчення джерел:
1. Желібо Є П., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Підруч. – К.: Каравела, 2006. – С. 100 – 181.
2. Желібо Є П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності. Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. 3-є вид./ За ред. Є.П. Желібо. – К.: Каравела, 2004. – С. 126–170.
3. Чирва Ю.О., Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності. Навч. посіб.– К.: Атіка, 2001. – С. 136–141.
Додатковий матеріал для вивчення:
1. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. / За ред. В.Г. Цапка. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання – Прес, 2003. – С. 153 – 192.
2. Пістун І. П. Безпека життєдіяльності. Навч. посіб. – Суми: ТОВ «Еліта – Стар», 1999. – С. 195 – 221, 242 – 290.
3.Ю.С.Скобло,В.Г.Цапко,Д.І.Мазоренко,Л.М.Тіщенко.Безпека життєдіяльності:Навч.посіб. /За ред.В.Г.Цапка. _ 3-тевид. _ К.: Знання, 2004., С.169-192
Практичне заняття №3. Методи та засоби контролю радіаційної та хімічної безпеки.
Мета роботи - ознайомити студентів з основними методичними підходами до оцінки радіаційної і хімічної безпеки та засвоїти методи реєстрації іонізуючих випромінювань та обґрунтування ГДК (гранично допустимої концентрації) шкідливих хімічних речовин.
Рекомендації щодо підготовки до практичногое заняття.
Опрацювати теоретичні відомості практичного заняття та рекомендовану літературу за темою.
Вивчити основні поняття та визначення.
Надаючи характеристику техногенним небезпекам, з’ясуйте, що таке аварії І та ІІ категорії, і які їх наслідки.
З`ясувати сутність принципів нормування іонізуючих випромінювань і шкідливих речовин.
Засвоїти методи реєстрації іонізуючих речовин та визначення
концентрації шкідливих речовин у повітрі.
Розглядаючи питання про гостру променеву хворобу звернути увагу на ознаки хвороби та правила поведінки в радіаційно зараженій місцевості.
Вивчаючи матеріал цієї теми слід звернути увагу на джерела хімічного зараження, ступені токсичності сильнодіючих отруйних речовин, їх дози за ступенем токсичності на людину.
Розглядаючи питання про дію сильнодіючих отруйних речовин, звернути увагу на ознаки отруєння, алгоритм першої медичної допомоги та правила поведінки на хімічно зараженій місцевості.
Ознайомитися з будовою, принципом, технічними характеристиками та правилами експлуатації приладів радіаційної розвідки і контролю радіометром-рентгенометром ДП-5А, “Терра”, “Прип`ять”, приладом хімічної розвідки ПХР.
Основні контрольні запитання
1.Охарактеризувати види іонізуючих випромінювань.
2.Які якісні характеристики мають іониізуючі випромінювання?
3.Які кількісні характеристики мають іониізуючі випромінювання?
4.Які одиниці вимірювання кількісних характеристик іонізуючих
випромінювань за системиою СІ?
5.Методи реєстрації іонізуючих випромінювань, їх стисла характеристика.
6.Які принципи покладені в основу нормування іонізуючий радіації?
7.У чому полягає біологічна дія радіації на організм людини?
8.Як обчислити опромінення населення за рік?
9.У чому полягає принцип нормування шкідливих речовин?
10.На які класи небезпечності поділяють шкідливі речовини?
Які методи їхньої реєстрації?
11.Які речовини належать до СДОР, їх класифікація?
12.Яка доза вважається максимальною разовоюдозою отруєння шкідливими ручовинами? Яка – максимальною соредньо-добовою?
13.Які особливості першої медичної допомоги при отруєннях СДОР?
Матеріали для обов’язкового вивчення:
Матеріали лекції.
Методичні вказівки до вивчення навчальної дисципліни « Безпека
життєдіяльності » / Укладачі : В.П.Матейчик, Г.Ф.Гусєв – К. НТК,
2013.
Практикум з нормативної навчальної дисципліни «Безпека
життєдіяльності » / Укладачі : Г.Ф.Гусєв, П.І.Чуваєв, Г.В.Харькова,
Г.М.Харамда, С.Т.Сусло, Т.М.Пальчик – за ред.В.П.Матейчика. – К.
НТУ, 2013 - с.
Желібо Є П., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Підруч. – К.: Каравела, 2006. – С. 181–232.
Джигерей В.С., Житецький В.Ц. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник – Львів, Афіша, 2000,- С.183-196.
Величко С.П., Царенко І.Л. Лабораторний практикум з безпеки життєдіяльності: Навчальний посібник – К. «ВД «Професіонал», 2008, С.26-39, 108-126.
Сусло С.Т. Безпека життя і діяльності людини. Навчальний посібник, МОН України, К., НТУ, 2001 – 288с.
Сусло С.Т., Заплатинський В.М., Харамда Г.М.Цивільний захист: Навчальний посібник за редакцією М.О.Біляковича –К.: Арістей, 2007. С.– 368 с.
Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни безпека життєдіяльності / Укладачі С.Т. Сусло, Г.Ф. Гусєв. – К. НТУ, 2009.
Додатковий матеріал для вивчення:
Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. / За ред. В.Г. Цапка. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання – Прес, 2003. – С.111
Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навч. посіб. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – С. 206 – 217
Ю.С.Скобло,В.Г.Цапко,Д.І.Мазоренко,Л.М.Тіщенко.Безпека життєдіяльності:Навч.посіб. /За ред.В.Г.Цапка. _ 3-тевид. _ К.: Знання, 2004., С. 177-180, 249-252
Завдання до практичного заняття:
2.Робота № 1 (А). Вимірювання природного радіаційного фону за допомогою дозиметрів - радіометрів «Терра», «Прип'ять», ДП-5А (Б) :
2.1.Опрацювати теоретичні відомості практичного заняття та рекомендовану літературу за темою.
2.2.Виміряти природний радіаційний фон за допомогою дозиметрів«Терра»,«Прип'ять»,ДП-5А (Б).
2.3.Обчислити сумарну дозу опромінення, отриману за рік.
2.4.Оформити результати вимірювань та обчислень у вигляді таблиці (табл. 6.3), порівняти одержані результати, знайти середнє значення і сформулювати висновки щодо проведених досліджень.
Результати дослідної роботи
Таблиця 6.3
-
№ показів дозиметра
Результати вимірювань, мкЗв/год.
Дозиметр
«Терра»
«ДП – 5 (А,Б)
«Прип”ять»
1
2
3
4
5
Середнє
значення
За рік