Мета роботи: навчитись визначати параметри зон радіоактивного та хімічного зараження з використанням довідникових таблиць.

Рекомендації щодо підготовки до практичногое заняття.

• Опрацювати теоретичні відомості практичного заняття та рекомендовану літературу за темою.

• Вивчити основні поняття та визначення.

• При вивченні матеріалу теми звернути увагу на принципи оцінки радіаційної та хімічної обстановки і послідовність визначення зон радіаційного або хімічного забруднення

• Особливу увагу звернути на правила поведінкина зараженій місцевості та основні способи та засоби захисту співробітників і населення.

Основні контрольні запитання

1.Визначення основних понять і термінів: радіаційна безпека, радіаційна обстановка, зона радіоактивного зараження, осередок радіаційного ураження, хімічна обстановка, зона хімічного зараження, осередок хімічного ураження, вертикальна стійкість повітря: інверсія, конвекція, ізотермія.

2.Загальні поняття про оцінку радіаційної обстановки.

3.Принципи оцінки радіаційної обстановки.

4.Порядок визначення розмірив зон радіоактивного зараження.

5.Принципи оцінки хімічної обстановки.

6.Методика визначення розмірів зон хімічного зараження.

Матеріали для обов’язкового вивчення:

• Матеріали лекції.

• Методичні вказівки до вивчення навчальної дисципліни « Безпека

• життєдіяльності » / Укладачі : В.П.Матейчик, Г.Ф.Гусєв – К. НТК,

2013.

• Практикум з нормативної навчальної дисципліни «Безпека

життєдіяльності » / Укладачі : Г.Ф.Гусєв, П.І.Чуваєв, Г.В.Харькова,

Г.М.Харамда, С.Т.Сусло, Т.М.Пальчик – за ред.В.П.Матейчика. – К.

НТУ, 2013 - с.

• Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни безпека

життєдіяльності / Укладачі С.Т. Сусло, Г.Ф. Гусєв. – К. НТУ, 2009. – С.57- 63

• Сусло С.Т.,Заплатинський В.М., Харамда Г.М. Цивільний захист: Навчальний посібник за редакцією М.О.Біляковича –К.: Арістей, 2007.- С.146-194.

• Сусло С.Т. Безпека життя і діяльності людини. Навчальний посібник, МОН України, К., НТУ, 2001 – 288с.

• Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навч. посіб. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – С. 206 – 217

Завдання для практичного заняття:

1.Опрацювати теоретичні відомості практичного заняття та рекомендовану літературу за темою.

2.Дати оцінку обстановці, що склалася внаслідок аварії на радіаційно та хімічно небезпечних об'єктах, визначити основні параметри зон радіаційного і хімічного забруднення та запропонувати заходи щодо захисту працівників об’єкту та населення у зоні лиха.

3.Сформулювати висновки щодо проведених досліджень.

Робота 1. Прогнозування зон радіоактивного забруднення місцевості за слідом хмари.

Дати оцінку обстановці що склалася на на радіаційно небезпечному об'єкті об’єкті “А” Під час аварії внаслідок переходу в атмосферу радіоактивних речовин утворилася радіаційна хмара.

Визначити розміри можливих зон радіактивного забруднення. місцевості та запропонувати заходи щодо захисту працівників об’єкту та населення у зоні лиха.

Алгоритм виконання розрахунків під час прогнозування радіаційної обстановки :

1.Визначити категорію стійкості атмосфери, що відповідає погодним умовам : хмарність, швидкість приземного вітру V₁₀ та часу доби ( за таблицею 4.1. або 4.1.1.).

2. Визначити величину активності (А), викинутої радіоактивної речовини за формулою:

A = h·10^-3·W·n,

де h— відсоток викинутої речовини, %;

W— електрична потужність реактора, МВт;

п — кількість зруйнованих реакторів.

3.Визначити середню швидкість переносу V_пер радіоактивної хмари у відповідності до категорії стійкості атмосфери і швидкості вітру на висоті 10 м ( за табл. 4.1.2.).

4.Визначити час початку випадання радіоактивних опадів на території об'єкта у відповідності до відстані об'єкта (R_xкм) до аварійного реактора, категорії стійкості атмосфери, середньої швидкісті переносу хмари V_пер ( за табл. 4.1.3.).

5.Визначити розміри прогнозованих зон забруднення місцевості у відповідності до категорії стійкості атмосфери, швидкості переносу хмари, типу ядерного реактора (РБМК-1000) і частці викинутих РР (h = 50%) та нанести їх у масштабі на карту, схему (за табл.4.1.4. - 4.18.).

Робота 2. Прогнозування хімічної обстановки та захист населення у «зоні лиха»

Дати оцінку обстановці що склалася на об’єкті “Б” у результаті руйнування ємності де зберігалася сильнодіюча отруйна речовина (СДОР). Під час аварії внаслідок переходу в атмосферу частини СДОР із зруйнованої ємності, а також випаровування його з площі розливу. утворилась хмара з вражаючою концентрацією СДОР. Від зруйнованої нкості на відстані L знаходиться населений пункт, який може потрапити у зону хімічного зараження (ЗХЗ).

Визначити розміри можливих зон хімічного забруднення місцевості та запропонувати заходи щодо захисту працівників об’єкту та населення у зоні лиха.

Алгоритм виконання розрахунків під час прогнозування хімічної обстановки :

А.Визначення розмірів і площі зони хімічного зараження

1.Визначити ступінь вертикальної стійкості атмосфери, що відповідає погодним умовам та часу доби : температурі шарів повітря, швідкісті вітру.

2. Визначити глибину Г поширення зони хімічного зараження (ємкість, де зберігалася СДОР, не обвалована) у відповідності до кількості СДОР, ступеня вертикальної стійкості повітря та характеру зберігання. .

Примітка: За швидкості вітру понад 1 м/с застосовуються поправочні коефіцієнти.

фактичну глибину знаходимо за формулою

Г = Г_табл ∙ k_пер

3.Визначити ширину Ш 3Х3 за формулою:

Ш = Г ∙ k_в.ст;

З урахованням коефіцієнту вертикальної стійкості повітря - k_в.ст., який приймається рівним: при інверсії -0,03; при ізотермії -0,15; при конвекції - 0,8.

4. Визначити площу 3Х3 як площу трикутника:

S_3Х3 = 1 / 2 Г ∙ Ш

5.Нанести отримані параметри у масштабі натопографічну карту, схему:

Б. Визначення терміну підходу зараженого повітря до населеного пункту на відстані L від зони розлиття СДОР.

1.Знайти середню швидкість перенесення хмари зараженого повітря у відповідності ступеня вертикальної стійкості атмосфери. (L) знаходимо за формулою :

де W – швидкість перенесення зараженого повітря,

60 – коефіцієнт переводу секунд в хвилини.

L – відстань від підприємства до місця аварії

Завдання для самостійної роботи студентів.

1.Опрацювати алгоритм виконання розрахунків під час прогнозування радіаційної та хімічної остановки обстановки.

2.Закінчити оформлення протоколу практичного заняття.

3.Визначити основні способи та засоби захисту співробітників і населення.

Тест для контролю засвоєності матеріалу теми “Визначення параметрів зон радіаційного та хімічного забруднення “.

• Для виявлення та вимірювання іонізуючих випромінювань використовують методи:

Фотографічний Сцинтиляційний

Хімічний Іонізаційний Технічний

• Радіаційна обстановка характеризується (потрібне виділити):

Рівнями радіації зон радіоактивного зараження

Розмірами зон радіоактивного зараження

Властивостями радіонуклідів

• У ході радіаційної аварії утворюються зони, які умовно поділяються на п’ять, що мають різний ступінь небезпеки для людей і характеризуються тією чи іншою можливою дозою випромінювання. Зона, в межах якої доза випромінювання становитиме від 50 до 500 рад на рік, – це зона:

Радіоактивної небезпеки (зона М)

Зона помірного радіоактивного забруднення (зона А)

Зона сильного радіоактивного забруднення (зона Б)

Зона небезпечного радіоактивного забруднення (зона В)

Зона надзвичайно небезпечного радіоактивного забруднення (зона Г)

• При індексації зон радіоактивного забруднення на плані (карті) місцевості їх фарбують у різні кольори. Яка зона на карті позначається зеленим кольором?

Зона М Зона А Зона Б Зона В Зона Г

• Яка зона радіоактивного забруднення позначається на карті червоним кольором?

Зона М Зона А Зона Б Зона В Зона Г

• При аварії на АЕС чи передбачається евакуація з 30-ти кілометрової зони пішими колонами?

Так Ні

• Однократна допустима доза опромінення людини у надзвичайній ситуації становить:

750 Р 100 Р 280 Р 50 Р 500 Р

• Однократна доза опромінення людини це доза отримана:

Протягом одного разу

Протягом чотирьох діб

Протягом певного періоду без перерви

Протягом однієї доби

• Місцевість рахується зараженою при дозах, що складають не менше:

1 Р/год 1,5 Дж/год 5 Дж/год 0,5 Р/год 1 Дж/год

• Кількість токсичної речовини, поглинутої організмом за певний інтервал часу, характеризує токсодоза. За токсодозою території, які потрапили під вплив СДОР під час аварії на ХНО, поділяють на зони (потрібне виділити):

Зона смертельних токсодоз;

Зона уражаючих токсодоз;

Зона малих токсодоз;

Дискомфортна (гранична) зона.

• Зона урожаючих токсодоз (небезпечного зараження )це:

Територія,на зовнішній межи якої 50% людей одержують смертельні ураження

Територія, на зовнішній межи якої 50% людей втрачають працездатність,їм потрібна медична допомога

Територія, на зовнішній межи якої люди відчувають дискомфорт,у них починаються загострення хронічних захворювань або з являються перши знаки отруєння

• Дискомфортна (гранична) зона це:

Територія,на зовнішній межи якої 50% людей одержують смертельні ураження

Територія,на зовнішній межи якої 50% людей втрачають працездатність,їм потрібна медична допомога

Територія,на зовнішній межи якої люди відчувають дискомфорт,у них починаються загострення хронічних захворювань або з являються перши знаки отруєння

• Зона смертельних токсодоз це:

Територія, на зовнішній межи якої 50% людей одержують смертельні ураження

Територія, на зовнішній межи якої 50% людей втрачають працездатність, їм потрібна медична допомога

Територія, на зовнішній межи якої люди відчувають дискомфорт,у них починаються загострення хронічних захворювань або з являються перши ознаки отруєння

• Ступінь вертикальної стійкості повітря характеризується трьома складовими: інверсією, конвекцією, ізотермією. В якому випадку (нижній шар повітря нагрітий сильніше за верхній і відбувається переміщення його по вертикалі, що сприяє розсіюванню хмари СДОР, знижує її вражаючу дію? При :

Іінверсії Конвекції Ізотермії.

• Інверсія,це:

Нижні шари повітря холодніше за верхніх

Нижній шар повітря нагрітий сильніше за верхній і відбувається переміщення його по вертикалі

Температура повітря в межах 20 – 30 м від земної поверхні майже однакова

• Конвекція, це:

Нижні шари повітря холодніше за верхніх

Нижній шар повітря нагрітий сильніше за верхній і вдбувається переміщення його по вертикалі

Температура повітря в межах 20 – 30 м від земної поверхні майже

однакова

• Ізотермія, це:

Нижні шари повітря холодніше за верхніх

Нижній шар повітря нагрітий сильніше за верхній і вдбувається переміщення його по вертикалі

Температура повітря в межах 20 – 30 м від земної поверхні майже

однакова

• Ступень вертикальної стійкості,яка сприяє тривалому засою парів СДОР на місцевості,це:

Іінверсія Конвекція Ізотермія

• Ступень вертикальної стійкості,яка перешкоджує розсіюванню повітря на висоті ,це:

Іінверсія Конвекція Ізотермія

• Під оцінкою хімічної обстановки розуміють (потрібне виділити):

Визначення масштабів і характеру хімічного зараження середовища

Аналіз впливу СДОР на життєдіяльність населення, роботу об’єктів і дію формувань ЦЗ

Висновки і заходи щодо зниження (запобігання) можливих втрат

• Основними вихідними данними для оцінки хімівчної обстановки є:

Загальна кількість СДОР на об єкті

Кільскість СДОР,викінутих в атмосферу,характер їх роливу на поверхні

Висота піддону або обвалування складських ємкостей

Вкажить,які данні відсутні

• При оцінки хімічної обстановки враховується швидкість вітру на висоті (м):

10 20 50 100

Лекція № 6 Пожежі, заходи і засоби захисту.

Мета – розглянути основи пожежної безпеки підприємств, установ, організацій; з’ясувати основні причини пожеж та небезпечні і шкідливі фактори, пов’язані з пожежами, проаналізувати їх негативний вплив на життєдіяльність людини.

Завдання - визначити структурно-функціональну схему державного управління пожежною безпекою у НС в Україні, надати уяву про системи попередження пожеж та системи пожежного захисту.

Очікувані результати - у результаті вивчення теми студент повинен засвоїти основні положення про пожежну безпеку і знати способи, засоби гасіння пожежі та правила поведінки.

План лекції:

• Основні поняття і терміни: Пожежа, горіння, самозаймання

• Основні причини пожеж та етапи їх розвитку.

• Небезпечні і шкідливі фактори, пов’язані з пожежами.

• Процес горіння ,його види та їх характеристика.

• Зони горіння, теплового впливу, задимлення, токсичності.

• Система пожежного захисту як комплекс методів, заходів та засобів, спрямованих на обмеження розповсюдження та локалізацію пожежі, виявлення пожежі, створення умов для ліквідації пожежі, захист людей і матеріальних цінностей.

• Способи і засоби гасіння пожежі

Матеріали для обов’язкового вивчення:

• Матеріали лекції.

• Список обов’язкових для вивчення джерел:

1.Желібо Є.П., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Підруч. – К.: Каравела, 2006. – С. 71–72.

2. Зеркалов Д.В. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник –К., “Основа” ,2011, - С.240 -243

3.Ю.С.Скобло,В.Г.Цапко,Д.І.Мазоренко,Л.М.Тіщенко.Безпека життєдіяльності:Навч.посіб. /За ред.В.Г.Цапка. _ 3-тевид. _ К.: Знання, 2004., С.162-164, 252-253,267-270

Практичне заняття № 6.

Тема. Правила поведінки при пожежах та перша медична допомога при опіках.

Мета роботи: сформулювати необхідні вміння і навички поведінки при пожежах.та для надання першої медичної допомоги потерпілим з опіками.

Рекомендації щодо підготовки до практичного заняття.

• З’ясуйте і дайте характеристику у вигляді схеми основним причинам опіків, ураженням електричним струмом.

• Під час розгляду навчального матеріалу особливу увагу звернути на організаційні заходи допомоги та алгоритми надання першої медичної допомоги.

Основні контрольні запитання

• Що таке термічні опіки?

• Характеристика ступенів опіків.

• Правила визначення площі опіку (правило долоні, правило дев΄яток).

• Перша медична допомога при термічних опіках.

Матеріали для обов’язкового вивчення:

• Матеріали лекції.

• Методичні вказівки до вивчення навчальної дисципліни « Безпека

• життєдіяльності » / Укладачі : В.П.Матейчик, Г.Ф.Гусєв – К. НТК,

2013.

• Практикум з нормативної навчальної дисципліни «Безпека

життєдіяльності » / Укладачі : Г.Ф.Гусєв, П.І.Чуваєв, Г.В.Харькова,

Г.М.Харамда, С.Т.Сусло, Т.М.Пальчик – за ред.В.П.Матейчика. – К.

НТУ, 2013 - с.

• Гусєв Г.Ф., Сусло С.Т. Безпека життєдіяльності: Перша медична допомога у екстремальних ситуаціях. Навчальний посібник, К: НТУ, 2008 – С. 62-71

• Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни безпека життєдіяльності / Укладачі С.Т. Сусло, Г.Ф. Гусєв. – К. НТУ, 2009. – С.32-40

Завдання для практичного заняття:

1.Опрацювати теоретичні відомості практичного заняття та рекомендовану літературу за темою.

2.Зробити аналіз ситуаційної задачи, оволодіти “правилом дев'ятки”, скласти план першої медичної допомоги.

Робота 1. Розв’язати ситуаційну задачу:

Внаслідок загоряння і вибуху каністри з бензином чоловік отримав опік обличчя і передньої частини тулуба. потерпілий різко збуджений, на обличчі є розкриті пухирці, на передній частині грудної клітки – щільна темна кірка, на ділянці живота – розкриті пухирці".

Завдання для самостійної роботи студентів.

1.Створити навчальний алгоритм однієї з небезпек, пов’язаних із пожежею та структурно-логічну схему її вивчення.

2.Розробити план евакуації з приміщення ( квартира житлового будинку,кімната гуртожитку,навчальна аудиторія )

Тест для контролю засвоєності матеріалу теми:” Правила поведінки при пожежах та перша медична допомога при опіках. ”

• Опіки – ушкодження тканин організму, що виникає внаслідок місце­вої дії високої температури, а також хімічних речовин, електричного струму або іонізуючого опромінення, характеризуються такими симп­томами (ознаками), зокрема (вкажіть їх):

Синюшне забарвлення шкіри на ушкодженій ділянці.

Почервоніння шкіри.

Припухлість, відчуття печіння.

Різкий біль у ділянці серця.

Утворення пухирців на ушкодженій ділянці шкіри.

Утворення струпу на опіковій поверхні та драглистих рубців.

Пошкодження не тільки шкіри, а й м’язів, кісток, сухожилля.

• Вкажіть послідовність дій долікарської допомоги при опіках:

Не порушуючи цілісності шкіри, зрізати навколо опіку пошкоджений одяг.

Припинити дію високої температури на тіло людини.

Дати постраждалому 1–1,5 таблетки анальгіну або іншого знеболюючого препарату, теплого чаю або сольового розчину.

Накласти на опікову поверхню суху асептичну пов’язку. Якщо частина одягу прилипла до рани, то пов’язку накла­дають поверх неї.

• При глибоких опіках (3-4 ступеню) перша допомога складається з таких дій:

Промити водою. Негайно охолодити обпечену поверхню.

Помастити олією. Проколоти пухирі.

Накласти асептичну пов’язку.

• При термічному опіку вражене місце (пухирі) можна змастити та накласти стерильну пов’язку:

Соняшниковою олією

Будь яким жиром

Спиртом

Розчином оцту

Розчином солі або соди

• При хімічному опіку (лугом) вражене місце:

Не промивають, тільки накладають стерильну пов’язку

Промивають тільки у воді

Промивають у воді та дуже слабким розчином борної, оцтової, лимонної кислоти

Промивають у воді та дуже слабким слабим розчином соди

• При хімічному опіку (кислотою) вражене місце:

Не промивають, тільки накладають стерильну пов’язку

Промивають тільки у воді

Промивають у воді та дуже слабким розчином борної, оцтової, лимонної кислоти

Промивають у воді та дуже слабким слабим розчином соди

• На скільки ступенів поділяються опіки в залежності від глибини ураження?

На два ступеня

На три ступеня

На чотири ступеня

На п'ять ступенів

• У чому полягає перша допомога при невеликих за площею термічних і електричних опіках першого або другого ступенів?

Поливати уражені ділянки тіла струменем холодної води або обкласти снігом на 15 - 20 хвилин

Змазати обпечені ділянки шкіри маззю, жиром, маслом або вазеліном

Присипати обпечені ділянки шкіри питною содою або крохмалем

Розкрити пухирі

Розрізати ножицями і обережно зняти одяг з обпеченої ділянки

Накласти на обпечені ділянки шкіри стерильну пов'язку

• Як треба діяти при хімічних опіках?

Пошкоджене місце зразу ж промити великою кількістю теплої води протягом 15 - 20 хвилин

Пошкоджене місце зразу ж промити великою кількістю холодної води протягом 15-20 хвилин

Якщо кислота або луг попали на шкіру через одяг, то спочатку потрібно змити їх водою з одягу, а потім обережно зняти з постраждалого мокрий одяг, після чого промити шкіру

Якщо кислота або луг попали на шкіру через одяг, то спочатку треба зняти одяг, а потім промити шкіру

• Які примочки після промивання великою кількістю холодної води потрібно робити при опіку шкіри кислотою?

Розчином борної, оцтової або лимонної кислоти (1 чайна ложка кислоти на склянку води)

Розчином питної соди (1 чайна ложка соди на склянку води)

• Які примочки після промивання великою кількістю холодної води потрібно робити при опіку шкіри лугом?

Розчином борної, оцтової або лимонної кислоти (1 чайна ложка кислоти на склянку води)

Розчином питної соди (1 чайна ложка соди на склянку води)

Лекція №7. Транспортні аварії і катастрофи, їх класифікація.

Мета – вивчення причин виникнення транспортних аварій та їх наслідків.

Завдання – визначити види транспортних аварій техногенних небезпек та проаналізувати їх негативний вплив на життєдіяльність людини.

Очікувані результати – після розгляду теми студенти повинні знати причини та види аварій і катастроф на транспорті, вміти визнавати розмір наслідків.

План лекційного заняття:

• Визначення основних понять і термінів: безпека руху, дорожньо-транспортні пригоди, транспортний травматизм, автомобільна травма, транспортний травматизм, автомобільна травма, реанімація, шок, знеболювання, пов'язка, іммобілізація, транспортна іммобілізація.

• Небезпечні події на транспорті та аварії на транспортних комунікаціях.Транспортні аварії і катастрофи, їх класифікація.

• ДТП, причини порушення загальних правил поведінки на вулицях і дорогах та користування транспортними засобами.

• Транспортний травматизм, його види.

• Автомобільні травми, механізм їх розвитку при ДТП.

• Організаційні заходи допомоги у ДТП та принципи першої медичної допомоги потерпілим.

Матеріали для обов’язкового вивчення:

• Матеріали лекції.

• Желібо Є П., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Підруч. – К.: Каравела, 2006. – С. 72– 80

• Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. / За ред. В.Г. Цапка. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання – Прес, 2003. – С. 153 – 192.

• Пістун І. П. Безпека життєдіяльності. Навч. посіб. – Суми: ТОВ «Еліта – Стар», 1999. – С. 195 – 221, 242 – 290.

• 3.Ю.С.Скобло,В.Г.Цапко,Д.І.Мазоренко,Л.М.Тіщенко.Безпека життєдіяльності:Навч.посіб. /За ред.В.Г.Цапка. _ 3-тевид. _ К.: Знання, 2004., С.169-170, 243-246

Практичне заняття №7

Тема. Дорожньо-транспортний травматизм, перша медична

допомога потерпілим.

Мета роботи - сформувати необхідні вміння і навички для організації допомоги у ДТП та оволодіти прийомами організації та надання першої медичної допомоги постраждалим при транспортних аваріях та катастрофах.

Рекомендації щодо підготовки до практичного заняття

• Визначте причини порушення загальних правил поведінки на

вулицях і дорогах та користування транспортними засобами.

• Знайте класифікацію транспортних аварій і катастроф.

• Розглядаючи тему, особливу увагу звернути на організаційні заходи допомоги у ДТП.

• Назвіть і охарактеризуйте основні види автомобільні травми, які

розвиваються при ДТП.

• При вивченні питання про надання першої медичної допомоги при ДТП зверніть увагу на алгоритм проведення:

реанімаційних заходів, штучної вентиляції легень та непрямого масажу серця; проведення тимчасового зупинення зовнішньої кровотечі ; накладання пов'язок при пошкодженнях голови, верхніх і нижніх кінцівок, тулуба;проведення іммобілізації пошкоджених частин тіла: голови, верхніх і нижніх кінцівок, грудної клітки, хребта.

Основні контрольні запитання:

• Визначення основних понять і термінів: безпека руху, дорожньо-транспортні пригоди, транспортний травматизм, автомобільна травма, транспортний травматизм, автомобільна травма, реанімація, шок, знеболювання, пов'язка, іммобілізація, транспортна іммобілізація.

• Транспортні аварії і катастрофи, їх класифікація.

• ДТП, причини порушення загальних правил поведінки на вулицях і дорогах та користування транспортними засобами.

• Організаційні заходи допомоги у ДТП.

• Надання першої медичної допомоги при ДТП

Матеріали для обов’язкового вивчення:

• Матеріали лекції.

• Методичні вказівки до вивчення навчальної дисципліни « Безпека

життєдіяльності » / Укладачі : В.П.Матейчик, Г.Ф.Гусєв – К. НТК,

2013.

• Практикум з нормативної навчальної дисципліни «Безпека

життєдіяльності » / Укладачі : Г.Ф.Гусєв, П.І.Чуваєв, Г.В.Харькова,

Г.М.Харамда, С.Т.Сусло, Т.М.Пальчик – за ред.В.П.Матейчика. – К.

НТУ, 2013 - с.

• Гусєв Г.Ф., Сусло С.Т. Безпека життєдіяльності: Перша медична допомога у екстремальних ситуаціях. Навчальний посібник, К: НТУ, 2008 – С. 73-95.

• Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни безпека життєдіяльності / Укладачі С.Т. Сусло, Г.Ф. Гусєв. – К. НТУ, 2009. – С.57-63

Завдання для практичного заняття:

1.Опрацювати теоретичні відомості практичного заняття та рекомендовану літературу за темою.

2.Провести аналіз наслідків ДТП за наступним алгоритмом:

• Визначити причину травмування;

• Визначити місця пошкоджень

• Назвати характер травми

3.Скласти алгоритм першої медичної допомоги потерпілому

.

Робота №1. Аналіз варіантів ДТП та їх наслідків відповідно до запропонованих ситуаційних задач.

Варіант 1. Варіант 2

Варіант 3. Варіант 4

Варіант 5. Варіант 6

Варіант 7. Варіант 8.

Варіант 9.

Завдання для самостійної роботи студентів.

1.Створити навчальний алгоритм однієї з небезпек, пов’язаних із ДТП

та структурно-логічну схему її вивчення.

2.Скласти алгоритм евакуації водія з автомобіля під час ДТП.

Тест для контролю засвоєності матеріалу теми «Дорожньо-транспортний травматизм, перша медична

допомога потерпілим. »

• Які дії того, хто проводить зовнішній масаж серця?

Розташуватися вздовж тіла постраждалого і, нахилившись, зробити два швидких енергійних вдихання

Розташуватися збоку від постраждалого і, нахилившись, зробити два швидких енергійних вдування

Розташуватися збоку від постраждалого і, нахилившись, зробити швидке енергійне вдихання

Розігнутися, залишаючись з того ж боку від постраждалого, долоню однієї руки покласти на нижню половину грудини, відступивши на два пальці вище від її нижнього краю, а пальці підняти

Долоню другої руки покласти зверху першої поперек або вздовж і натискати на грудину, допомагаючи нахилом свого тулуба

Руки при натисненні на грудину повинні бути зігнені в ліктьових суг­лоба

Руки при натисненні на грудину повинні бути випростані в ліктьових суглобах

Натискати на грудину слід повільно і обережно

Натискати на грудину слід різкими поштовхами, так щоб зміщати грудину на 4 - 5 см

• Якими повинні бути тривалість натискання та інтервал між окремими натисканнями при проведенні зовнішнього масажу серця?

Тривалість -1 секунда, інтервал -1 секунда

Тривалість - 0,5 секунди, інтервал - 0,5 секунди

Тривалість -1 секунда, інтервал - 2 секунди

Тривалість - 2 секунди, інтервал -1 секунда

• Скільки повинно бути натискань і вдувань за хвилину при проведенні зовнішнього масажу серця?

Не менше 15 натискань та 30 вдувань

Не менше 30 натискань та 30 вдувань

Не менше 60 натискань та 12 вдувань

Не менше 60 натискань та 30 вдувань

• Непрямий масаж серця (для дорослих) проводять з частотою:

50-60 раз на хвилину

20-30 раз на хвилину

80-100 раз на хвилину

10-20 раз на хвилину

60-80 раз на хвилину

• Для забезпечення прохідності дихальних шляхів під час проведення штучного дихання необхідно:

Підкласти валик під лопатки і закинути голову потерпілого максимально назад

Підкласти валик під лопатки

Підняти ноги під кутом близько 45˚

Закинути голову потерпілого максимально назад

Підкласти валик під голову потерпілого, нагнути голову потерпілого максимально вперед

• У яких випадках спроби оживлення постраждалого після зупинки серця можуть бути ефективними?

Коли з моменту зупинки серця пройшло не більше 2 хвилин

Коли з моменту зупинки серця пройшло не більше З хвилин

Коли з моменту зупинки серця пройшло не більше 4-5 хвилин

Коли з моменту зупинки серця пройшло не більше 10 хвилин

• У яких випадках треба негайно приступити до проведення штучного дихання та зовнішнього масажу серця постраждалого?

Якщо у постраждалого втрачена свідомість, відсутні дихання, пульс

Якщо постраждалий знаходитися в непритомному стані з диханням, що збереглося

Якщо колір шкіри постраждалого синюшний

Якщо зіниці постраждалого розширені

• У випадку якщо реанімаційні заходи здійснює двоє та більше людей рекомендується робити:

Вдих та 5 натисків на грудну клітку

Вдихи та 10 натисків на грудну клітку

Вдих та 10 натисків на грудну клітку

Вдихи та 5 натисків на грудну клітку

Натиск на грудну клітку та 5 вдихів

• У випадку якщо реанімаційні заходи здійснює одна людина рекомендується робити:

3 вдих та 5 натисків на грудну клітку

2 вдихи та 10 натисків на грудну клітку

1 вдих та 10 натисків на грудну клітку

2 вдихи та 5 натисків на грудну клітку

1 натиск на грудну клітку та 5 вдихів

• Які ознаки артеріальної кровотечі?

Кров сочиться по усій поверхні рани, витікаючи повільно по краплях

Яскраво-червона кров виливається пульсуючим струменем (в такт з скороченнями серцевого м'яза), а іноді б'є фонтанчиком

Кров витікає повільно, рівним струменем, має темно-вишневий колір

• Які ознаки венозної кровотечі?

Кров сочиться по всій поверхні рани, витікаючи повільно по краплях

Яскраво-червона кров виливається пульсуючим струменем (в такт з скороченнями серцевого м'яза), а іноді б'є фонтанчиком

Кров витікає повільно, рівним струменем, має темно-вишневий колір

• При відкритих травматичних переломах передбачається така послідовність дій при на­данні долікарської допомоги (вкажіть її):

Накладання первинної асептичної пов’язки на рану

Організація оперативного транспортування постраждалого до лікарського закладу

При наявності крововиливу з рани – тимчасове припинення кровотечі

Забезпечення нерухомості кісток у місці перелому шляхом фіксації відламаної кістки або кісток

Здійснити заходи знеболення.

• Артеріальну кровотечу можна зупинити:

Накладанням джгута або закрутки

Накладанням щільної пов’язки

Пальцевим тиском

Максимальним згинанням кінцівки

• На який термін накладають джгут або закрутку у теплу та у холодну пору року?

У теплу пору року не більше ніж на 1 годину, у холодну – 0,5 години

У теплу пору року не більше ніж на 2 години, у холодну –1 годину

теплу пору року не більше ніж на 3 години, у холодну – 2 години

• Що треба зробити при переломі стегнової кістки?

Треба укріпити хвору ногу шиною із зовнішньої сторони так, щоб один кінець шини доходив до пахви, а інший досягав п'ятки

Треба укріпити хвору ногу шиною із зовнішньої сторони так, щоб один кінець шини доходив до пояса, а інший досягав п'ятки

Другу шину накладають на внутрішню сторону пошкодженої ноги від промежини до п'ятки

Другу шину накладають на внутрішню сторону пошкодженої ноги від промежини до коліна

• Як слід надати першу допомогу постраждалому при травмі голови?

Постраждалого слід укласти на спину

Постраждалого слід усадити

Підкласти під голову м'який валик з одягу

Зафіксувати голову з двох сторін м'якими валиками

Накласти тугу пов'язку

Покласти грілку

Застосувати «холод»

Забезпечити повний спокій до прибуття лікаря

ЗМ.4. Управління безпекою життєдіяльності за умов надзвичайних

ситуацій

Лекція №8. Менеджмент безпеки, правове забезпечення та

організаційно-функціональна структура захисту населення та АТО у НС.

Мета - вивчення особливостей управління безпекою та його організаційно-правового забезпечення.

Завдання - визначити структурно-функціональна схему державного управління безпекою та захистом у НС в Україні з урахуванням правового статусу і повноважень органів влади. Проаналізувати правові норми, що регламентують організаційну структуру органів управління безпекою та захистом у НС, режими її функціонування.

Очікувані результати - у результаті вивчення теми студент повинен засвоїти основні положення про безпеку, зміст законів України, які гарантують безпечну життєдіяльність людини, охороняють цілісність природи, структуру управління та нагляду за безпекою життєдіяльності та усвідомити ,що створення в Україні безпечних умов для життєдіяльності людини залежить від правових основ и системи управління і контролю за дотриманням законодавства щодо БЖД

План лекції: