- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •4.1. Структура навчальної дисципліни
- •1. Сфера застосування
- •2. Опис навчальної дисципліни
- •3.Навчальна програма дисципліни.
- •3.1. Мета та завдання навчальної дисципліни
- •У процесі вивчення навчальної дисципліни студентами передбачається досягти такі цілі:
- •3.2.Зміст типової навчальної програми
- •Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек.
- •Тема 2. Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки.
- •Тема 3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки.
- •Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики. Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції населення у нс.
- •Тема 5. Застосування ризик орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку нс.
- •Тема 6. Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та ато у нс.
- •Тема 7. Управління силами та засобами ог під час нс.
- •4. Робоча навчальна програма , плани лекцій та практичних
- •Модуль і. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах та
- •4.1. Структура навчальної дисципліни
- •4.2. Плани лекцій та практичних занять. Завдання для самостійної роботи студентів
- •Мета роботи: ознайомитися зі змістом і сутністю основних понять і термінів, якими оперує безпека життєдіяльності та засвоїти методику якісного аналізу небезпек.
- •2.Виконати якісний аналіз небезпек для обраного варіанту технічної системи (табл.1.4):
- •2. За умовою завдання (варіанту) визначити рівень патогенності погоди та її подразнювальну дію, оцінити комплексний вплив погодно-метеорологічних факторів на організм людини.
- •2. Робота № 2 (б). Провести аналіз небезпек, які можуть з’явитися внаслідок витоку сдор :
- •2.Створити навчальний алгоритм небезпеки розливу сдор, та структурно-логічну схему її вивчення.
- •2.Зробити аналіз ситуаційних задач, скласти алгоритм першої медичної допомоги :
- •Мета роботи: навчитись визначати параметри зон радіоактивного та хімічного зараження з використанням довідникових таблиць.
- •2.Загальні поняття про оцінку радіаційної обстановки.
- •Принципи, заходи та засоби забезпечення безпеки у разі виникнення нс.
- •4.3. Рекомендована тематика рефератів
- •4.4. Рекомендована тематика та форми науково-дослідної роботи
- •4.5. Контрольні завдання для проведення підсумкового контролю
- •44.Принципи, заходи та засоби забезпечення безпеки у разі виникнення нс.
- •4.6. Методи навчання
- •8 . Методи контролю
- •8.1. Критерії оцінювання результатів навчання
- •Шкала оцінювання: національна та ects
- •8.2 Оцінювання знань студентів
- •5 (А) відмінно
- •4,5 (В) добре
- •4(С) добре
- •3,5 (Д) задовільно
- •3(Е) задовільно
- •2(Fx) незадовільно
- •8.3 Умови нарахування балів
- •8.4. Поточне оцінювання знань студентів
- •1. Відвідування лекцій та практичних занять
- •3. Самостійна робота студента
- •4. Поточна контрольна робота:
- •Розподіл балів, які отримують студенти
- •8.5. Підсумковий контроль
- •Оцінка на підсумковому контролі
- •9. Методичне забезпечення
- •13. Рекомендована література Основні законодавчі та нормативно-правові акти
- •Допоміжна
- •Internet-джерела
4.3. Рекомендована тематика рефератів
БЖД як наука та навчальна дисципліна.
Системний аналіз та його застосування у БЖД. Правило емерджентності.
Система “людина – життєве середовище” та її компоненти.
Принципи та проблеми забезпечення БЖД людини.
Поняття “безпека” та “небезпека”. Які суттєві ознаки безпеки?
Джерела небезпеки та їх класифікація.
Номенклатура, таксономія та квантифікація небезпек.
Вражаючі, небезпечні, шкідливі фактори та їх класифікація.
Кількісна характеристика небезпек. Ризик як критерій небезпеки.
Людський чинник у формуванні небезпечної ситуації.
Аксіома про потенційну небезпеку діяльності людини. Концепція прийнятного (допустимого) ризику
Будова, властивості аналізаторів. Психофізіологічний закон Вебера – Фехнера, його сутність і наслідки.
Характеристика основних аналізаторів та їх роль у безпеці життєдіяльності.
Біоритми та їх роль у життєдіяльності людини.
Психофізіологічні особливості людини та її психічні характеристики.
Адаптація організму до дії зовнішніх факторів середовища.
Гомеостаз та його роль у забезпеченні здоров’я та безпеки людини.
Природне середовище та середовище життєдіяльності людини, їх характеристика.
Хімічні фактори небезпеки. Поняття гранично допустимої концентрації (ГДК).
Сильнодіючі отруйні речовини, їх класифікація.
Надзвичайна ситуація, її ознаки, види, рівні.
Загальні причини виникнення природних небезпек. Літосферні, гідросферні та атмосферні стихійні лиха.
Небезпеки техногенного характеру. Види аварій, їх характеристика. Наслідки аварії на ЧАЕС.
Соціально-політичні конфлікти. Види та форми перебігу конфліктів. Постконфліктний синдром.
Війна як крайній прояв політичного конфлікту. Причини і наслідки війн.
Сучасний тероризм. Види терактів. Індивідуальні та колективні дії під час терактів. Стратегія захисту від терактів.
Природно-техногенні небезпеки.
Природно-соціальні небезпеки: причини їх виникнення та наслідки.
Соціальні хвороби (туберкульоз, венеричні захворювання, СНІД). Шляхи профілактики цих захворювань.
Види та основні характеристики іонізуючих випромінювань. Одиниці вимірювання радіоактивних випромінювань.
Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях.
Організація ліквідації наслідків НС.
Евакуація населення в разі НС.
4.4. Рекомендована тематика та форми науково-дослідної роботи
студентів
Науково-дослідна робота студентів включає самостійне наукове дослідження наступних питань.
Аксіоми безпеки життєдіяльності.
Методологічні основи безпеки життєдіяльності.
Системний підхід у безпеці життєдіяльності.
Модель життєдіяльності людини.
Ідентифікація та оцінювання рівня небезпеки за допомогою імовірнісних структурно-логічних моделей, застосованих у відповідній галузі господарювання.
Обґрунтування категорії ОГ за рівнем загрози техногенного, природного і терористичного характеру та ступенем їхньої захищеності.
Визначення потенційно-небезпечних об’єктів і територій.
Об’єкти підвищеної небезпеки та класи їхньої небезпечності.
Форми науково-дослідної роботи студентів: аналіз літературних джерел, проведення експериментальних досліджень, обґрунтування та розробка заходів. Одержані результати представляються у вигляді статей, виступів на конференціях тощо.