5. Поняття правового статусу громадянина України

Конституційно-правовий статус громадянина - поняття, яке відображає тільки те, що властиве усім і кожному члену суспільства, і “залишає” за своїми рамками все приватне, індивідуальне, яке стосується конкретних осіб або груп осіб.Тому в конституційний статус громадянина входять лише загальні для всіх суб’єктивні права та обов’язки, які постійно у суб’ктів виникають і припиняються залежно від виконання ними тих чи інших професійних функцій, громадського становища, характеру правовідносин, в які вони вступають, інших обставин.

Конституційний статус громадянина - єдиний, неподільний і однаковий для всіх.До поняття правового статусу входять такі основні елементи (вони складають його зміст і структуру): громадянство; загальна правоздатність; принципи правового статусу; конституційні права, свободи й обов’язки громадян; гарантії прав і свобод; відповідні правові норми

Під конституційно-правовим статусом людини і громадянина розуміють загальні, базові засади, за допомогою яких у Конституції та законах України визначаються основні права, свободи й обов’язки людини і громадянина; гарантії їх здійснення, тобто можливість мати, володіти, користуватися і розпоряджатися економічними, політичними, соціальними та культурними цінностями й благами.

6. Правове положення іноземців в Україні.

Захист громадян України за кордоном здійснюється згідно з положеннями щодо іноземців, які існують у кожній державі (Закон України "Про статус іноземців”). В державі перебування кількість прав іноземця обмежується – він не може звернутися до суду по захист. Правове положення українців за кордоном захищається у тих державах, із якими Україна підписала договір про взаємну допомогу (у якому й передбачається право судового захисту українців), в інших же державах громадянин України не має чітко визначеного правового статусу.

Стаття 26 Конституції: "іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами й свободами, а також несуть такі самі обов’язки, як і громадяни України, – за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. Іноземцям та особам без громадянства може бути надано притулок у порядку, встановленому законом”. Цією статтею встановлюється розподіл іноземців, які перебувають на території України на дві категорії: законно перебуваючі на території України й інші (ніде інше такий поділ іноземців не застосовується).

Існує Закон "Про правовий статус іноземців” (4 лютого 1994) й Правила виїзду й перебування іноземців на території України(29 грудня 1995), причому застосовуються лише ці Правила (спеціальна норма).

Закон виділяє такі категорії іноземців:

іноземці – особи, які мають іноземне громадянство. Вони у свою чергу поділяються на:

  • тих, які постійно проживають на території України (отримують медичну допомогу на рівні громадян України);

  • тих, які є тимчасово прибулими на території України (медичну допомогу отримують на рівні громадян України, але за умови оплати).

особи без громадянства – особи, які громадянства такого не мають (до них застосовується національний режим);

біженець;

вимушений переселенець.