- •1. Охарактеризувати предмет, мету і завдання практичної соціальної роботи.
- •2.Проаналізувати світові моделі соціального захисту населення.
- •3.Окреслити основні пріоритети розвитку соціальної роботи в майбутньому.
- •4.Охарактеризувати принципи та закономірності соціальної роботи.
- •7. Надати характеристику об’єктам та суб’єктам соціальної роботи.
- •8. Розкрити педагогічні та психологічні методи соціальної роботи
- •10. Окреслити історичні етапи становлення соціальної роботи.
- •11. Охарактеризувати основні форми та методи соціальної роботи.
- •13. Надати загальну характеристика теорій соціальної роботи.
- •14.Обгрунтувати особистісні та моральні якості соціального працівника.
- •16. Охарактеризувати психолого-орієнтовані теорії соціальної роботи.
- •17. Окреслити професійні якості соціального працівника.
- •18. Надати характеристику проблем категорій клієнтів в сфері соціальної роботи (на прикладі однієї з груп клієнтів).
- •19. Розкрити мережу соціальних закладів в Україні (державний та недержавний сектор).
- •20. Окреслити етичні стандарти соціальної роботи.
- •21. Розкрити труднощі, бар’єри та деформації професійного спілкування.
- •22. Обгрунтувати комплексно-орієнтовані теорії соціальної роботи.
- •23. Проаналізувати професійно-етичний кодекс соціального працівника України і визначити етичні норми соціального працівника.
- •26. Простежити взаємозв’язок державних і недержавних організацій у практиці соціальної роботи.
- •27. Окреслити нормативно-правові основи соціальної роботи.
- •28. Розкрити функціонально-рольовий репертуар соціального працівника.
- •29. Визначити поняття індивідуального методу соціальної роботи (розкрити на основі прикладу).
- •31. Визначити особливості соціальної роботи з дітьми та молоддю.
- •32. Визначити основні соціальні проблеми свого регіону та шляхи їх вирішення.
- •33. Окреслити поняття «професійна компетентність соціального працівника».
- •34. Визначити діяльність соціального працівника у мікро- та макросоціумі.
- •35. Розкрити діяльність соціального працівника з орієнтацією на потреби і ресурси клієнтів.
- •36. Охарактеризувати технології соціальної роботи.
- •38. Здійснити порівняльний аналіз основних відмінностей професійної діяльності соціального педагога та соціального працівника.
- •39. Розкрити особливості соціальної роботи з сім’єю.
- •40. Визначити професійні вимоги до соціального працівника.
- •44. Обгрунтувати основні закономірності соціальної роботи.
- •45. Розкрити професійний портрет соціального працівника.
- •46. Охарактеризувати діяльність однієї з міжнародних благодійних організацій, що сприяє розвитку соціальної роботи в Україні
- •47. Охарактеризувати діяльність Територіального центру.
- •48. Виявити зв’язок соціальної роботи з іншими науками.
- •50. Характеристика соціальної роботи як професійної діяльності.
- •51. Охарактеризувати діяльність Центрів соціальних служб для сім’ї дітей та молоді.
- •54. Окреслити міжнародні етичні стандарти соціальної роботи.
- •55. Визначити роль філософії допомоги як концептуальної ідеї в становленні вітчизняних теорій соціальної роботи.
- •56. Охарактеризувати гуманістичну та екзистенціальну теорії соціальної роботи.
- •57. Виокремити найвидатнішу постать, що здійснила вагомий вклад в теорію соціальної роботи.
- •58. Охарактеризувати організаційно-правову структура соціальної роботи.
- •59. Визначити пріоритетні напрямки державної соціальної політики на сучасному етапі.
- •60. Навести приклади групових форм надання допомоги.
- •63. Розкрити сутність соціально-економічних методів соціальної роботи.
- •65. Окреслити діяльність соціального працівника як суб’єкта соціальної роботи.
- •66. Обгрунтувати методи збору інформації про клієнта: аналіз документів, спостереження, опитування, експеримент.
- •69. Визначити діяльність служб зайнятості в Україні.
- •70. Пояснити, як ви розумієте ідентифікацію особистості соціального працівника з професією.
- •71. Обгрунтувати управлінські методи в соціальній роботі.
- •74. Охарактеризувати міжнародні принципи соціальної роботи.
- •75. Визначити предмет, мету та завдання теорії соціальної роботи.
- •76. Розкрити особливості комунікативної взаємодії соціального працівника з клієнтом.
- •79. Розкрити особливості вуличної роботи.
- •80. Розмежувати професійний та непрофесійний підхід до вирішення проблем клієнта.
- •81. Окреслити завдання соціальної роботи як науки.
- •83. Охарактеризувати комунікативні бар’єри, що виникають у процесі взаємодії соціального працівника та клієнта.
- •84. Розкрити особливості соціальної роботи з людьми похилого віку.
18. Надати характеристику проблем категорій клієнтів в сфері соціальної роботи (на прикладі однієї з груп клієнтів).
19. Розкрити мережу соціальних закладів в Україні (державний та недержавний сектор).
До недержавного сектору належать громадські, благодійні, релігійні організації чи фонди, діяльність
Яких пов*язана з наданням соціальних послуг. Ці організації найчастіше першими беруть на себе вирішення
Нових соціальних проблем. Організації надають допомогу найвразливішим категоріям населення (інвалідам,
Літнім людям, невиліковно хворим).
державні заклади: —територіальні центри з обслуговування самотніх непрацездатних громадян похилого віку та інвалідів (спеціальна державна установа, яка надає за місцем проживання до 40 видів послуг пенсіонерам, інвалідам, самотнім, непрацездатним та іншим соціально незахи-щеним громадянам вдома, у закладах стаціонарного, тимчасового і денного перебування); —будинки-інтернати загального профілю для громадян похилого віку та інвалідів (стаціонарна соціально-медична установа загального типу для постійного проживання громадян похилого віку, ветеранів війни та праці, інвалідів, які потребують стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування); —спеціальні будинки-інтернати для громадян похилого віку та інвалідів (стаціонарна соціально-медична установа, призначена для постійного проживання осіб похилого віку, переважно з числа особливо небезпечних рецидивістів та інших осіб, за якими відповіднодо чинного законодавства встановлено адміністративний нагляд, інвалідів і громадян похилого віку з колишніх засуджених, які потребують побутового, медичного обслуговування і цілеспрямованого виховного впливу, а також для громадян, яких за рішенням місцевих органів виконавчої влади переводять з інших інтернатних установ загального типу за систематичне порушення громадського порядку, вживання алкоголю, токсичних препаратів, за бійки тощо); —геріатричні пансіонати (стаціонарна медико-соці-альна установа для проживання осіб з вираженими віковими порушеннями психіки, підтвердженими висновком лікувально-консультативної комісії органів охорони здоров'я); —пансіонати для ветеранів війни та праці (установи інтернатного типу підвищеної комфортності); —спеціальні житлові будинки для ветеранів та пенсіонерів. Функціонально вони є проміжною ланкою між стаціонарним доглядом і доглядом у громаді. Ці заклади працюють, як закордонні будинки компактного проживання, але розраховані на значно більше мешканців і не орієнтовані на їх активну участь в управлінні будинком. Певною мірою розв'язуючи соціально-побутові та соціально-медичні проблеми людей похилого віку, вони не цілком враховують сучасне розуміння старості як активного етапу в житті людини та право людей похилого віку на інтеграцію в суспільство.
20. Окреслити етичні стандарти соціальної роботи.
соціальна робота орієнтується на гуманістичні, релігійні та демократичні ідеали і філософські концепції, мета яких полягає у задоволенні суспільних потреб і розвитку людського потенціалу.Відповідно до цих ідеалів, концепцій соціальні працівники мають: —служити людині заради її добробуту і реалізації її можливостей; —розвивати і використовувати обґрунтовані знання з поведінки людини, в т. ч. й соціальної; —сприяти розвитку ресурсів, які б відповідали індивідуальним, груповим, національним, міжнародним потребам і прагненням; —бути відданими справі заради досягнення соціальної справедливості. У цьому документі сформульовано також загальні норми їх етичної поведінки щодо клієнтів, установ і організацій, колег, а також фахові стандарти, від дотримання яких залежать ефективність і результативність їхньої діяльності. 1. Загальні норми етичної поведінки соціального працівника, які вимагають від нього розуміння кожного клієнта (клієнтів), а також ситуації і чинників, які впливають на їхню поведінку. Відповідно до цих норм соціальний працівник повинен підтримувати і розвивати цінності, знання і професійні методи соціальної роботи; утримуватись від поведінки, яка перешкоджає фаховій роботі; визнавати фахові й особистісні обмеження; відповідно до своєї компетенції брати участь у розробленні соціальної політики і програм, які поліпшують якість життя в суспільстві; досліджувати й обґрунтовувати соціальні потреби, індивідуальні і групові соціальні проблеми. 2. Норми соціальної роботи стосовно клієнтів, відповідно до яких соціальний працівник повинен брати на себе відповідальність за клієнтів. Ця відповідальність стосується пошуку оптимальних шляхів розв'язання проблем клієнтів, відповідальності за наслідки прийнятих рішень. Відносини соціальних працівників з клієнтами мають вибудовуватися на довірі, визнанні права на приватне життя і його конфіденційність, а також на відповідальному використанні інформації. Це означає, що збір і використання інформації про клієнта неможливі без його особистої згоди, за винятком випадків, коли клієнт не може відповідати за свої вчинки або якщо це може серйозно зашкодити іншим особам.