- •Конспект лекцій
- •1. Вступ.
- •2. Завдання ботаніки і її розділів.
- •4. Значення рослин для людини тобто зв’язок ботаніки і агрономії.
- •Контрольні питання:
- •Розділ 1. Загальна анатомія рослин.
- •Тема 1.2. Рослинні тканини. План лекції:
- •1. Тканини та їх класифікація.
- •2.Твірні тканини та їх класифікація.
- •3.Меристемні культури їх використання та значення у промисловому квітництві.
- •Вирощування ізольованих тканин поділяють на 4 етапи:
- •Метод вирощування ізольованих тканин включає:
- •Контрольні питання:
- •Розділ 1. Загальна анатомія рослин
- •Тема 1.2. Рослинні тканини.
- •1. Покривна тканина, первинна і вторинна.
- •2.Видільні тканини.
- •Контрольні питання:
- •Розділ 1. Загальна анатомія рослин.
- •Тема 1.2. Рослинні тканини. План лекції:
- •1.Типи механічних тканин.
- •2.Провідні тканини.
- •3.Типи судинно-волокнистих пучків.
- •Контрольні питання:
- •Розділ 2. Морфологія та анатомія органів рослин.
- •Тема 2.1.Коренева система рослин. Планлекції:
- •2.Різноманітність коренів.
- •3. Типи та форми кореневих систем.
- •4. Анатомічна будова кореня.
- •5.Метаморфози коренів.
- •Контрольні питання:
- •Тема 2.2. Пагін та стебло рослин. План лекції:
- •2. Будова бруньок. Листкорозташування.
- •Листкорозташування.
- •3.Наростання пагона. Напрямок росту пагона.
- •Напрямок росту пагона.
- •Відозміни стебла та пагона.
- •Первинна будова стебла.
- •3.Вторинна будова стебла.
- •Контрольні питання:
- •Розділ 2. Морфологія та анатомія органів рослин.
- •Тема 2.3.Листя рослин. План лекції:
- •1. Лист, його частини і функції. Будова та функції листа.
- •3. Різноманітність листків.
- •Різноманітність морфології
- •Метаморфози (видозміни) листка
- •5. Листопад рослин.
- •6.Анатомія плаского листка та хвої.
- •Анатомічна будова хвої.
- •Контрольні питання:
- •Розділ 2. Морфологія та анатомія органів рослин.
- •2.4. Квітка, суцвіття. Запилення та запліднення.
- •1. Квітка, її будова та походження.
- •2. Будова оцвітини та чашечки.
- •3. Типи віночків.
- •4. Андроцей та гінецей квітки.
- •5. Формула та діаграма квітки.
- •Контрольні питання:
- •Розділ 2. Морфологія та анатомія органів рослин.
- •Тема 2.5. Плоди. Насіння. План лекції:
- •1.Визначення та класифікації насіння.
- •2.Визначення та будова плода.
- •3. Класифікації плодів.
- •4. Поширення плодів та насіння.
- •Контрольні питання:
Вирощування ізольованих тканин поділяють на 4 етапи:
експлуатація (вирізання) первинної тканини рослин. (вона повинна бути без інфекції і швидко поділятися),
мікророзмноження на цьому етапі забезпечують збільшення кількості живців,
вкорінення мікропагонів і збереження їх у прохолодних приміщеннях,
закалювання рослин, підвищення їх стійкості у зовнішньому середовищі.
Метод вирощування ізольованих тканин включає:
підготовку та стерилізацію поживної середи;
підготовка та стерилізація рослинного матеріалу і оборудування на етапі вирізання тканин;
ізоляцію і посадку шматочків тканин на поживну середу;
вирощування рослин у термостированих умовах (отримання тканин в термостированих умовах, отримання рослин - регенерантів, або vitro – рослин),
пересадка рослин у оранжерейні субстрата і вирощування з них маточних рослин в умовах, виключно можливість вірусного інфікування,
перевірка рослин на наявність вірусних захворювань і відбір здорових рослин,
отримання здорового посадкового матеріалу від здорових маточників.
Для вирощування ізольованих тканин необхідні спеціалізовані приміщення:
бокси для ізоляції;
кімнати для стерилізації серед, інструментів, посуди;
термостатна (для вирощування тканин, та вкорінення живців), (tº повітря від 20º-29ºС, вологість 70%; освітлена 1-2 тис. лк.).
Освітлення за допомогою люмінесцентних ламп, або необхідно врахувати тепловіддачу. При підвищенні вологості інфікуються культури, при зниженні – висихання середи.
Важливий елемент технології культури тканин це поживні середи.
Існують – агаризовані, рідкі та напівтверді середи. Більшість включає макро-
і мікроелементи, вуглеводи, вітаміни амінокислоти, регулятори росту (ауксини, цітокініни) – без них не можливий нормальний ріст рослин на штучному середовищі.
Контрольні питання:
1.Які існують рослинні тканини?
2.Які існують твірні тканини?
3.У чому полягає метод культури тканин?
Розділ 1. Загальна анатомія рослин
Тема 1.2. Рослинні тканини.
План лекції:
1. Покривна тканина, первинна і вторинна.
2.Видільні тканини.
Мета заняття: ознайомити студентів із покривними та видільними тканинами.
Література:
Григора І.М, Якубенко Б.Є ,І.М.Алейніков., В.І.Лушпо та ін. Ботаніка. Практикум: навчальний посібник, 5-е вид,перероблене та доповнене.- К.:Арістей, 2006.- с.25-30
Ткаченко Н.М., ПрокопенкоТ.С., Ткаченко М.Ф. Підруч.для студ.вищ.фарм.навч. закладів. I-II рівнів акрид. – Х.:Вид-во НФаУ: МТК-книга, 2004.-с.25-30.
Решетнюк Т.А. Ботаніка: Підручник/Т.А.Решетнік, І.А.Бобкова,
Л.В. Варлахова.-К.:Здоровя,2006.-296с.-Бібліогр.:с.27- 34.
4. Якубенко Б.Є.,Алейніков І.М., Лушпа В.І., Шабарова С.І., ЦаренкоП.М. Практікум з ботаніки. 7-е видання, перероблене і доповнене. К.: Фітосоціоцентр, 2012.-с.25-35.
5. Хржановский В.Г., Пономаренко С.Ф. Ботаника.- М.: ВО Агропромиздат, 1989, с24-34.
1. Покривна тканина, первинна і вторинна.
Головне призначення покривних тканин - охорона рослини від висихання та інших несприятливих впливів навколишнього середовища. Залежно від походження розрізняють три групи покривних тканин:
епідерму,
корок,
кірку.
Епідерма – це первинна покривна тканина, утворена з протодерми, вкриває листки і молоді стебла.
Найчастіше епідерма складається з одного шару живих, щільно зімкнених клітин, що не мають хлоропластів.
Стінки клітин звичайно звивисті, що сприяє більш міцному з'єднанню їх між собою.
Товщина стінок неоднакова - зовнішні, що межують з навколишнім середовищем, більш товсті, ніж решта і вкриті шаром кутину(кутикула) або воску.
Захисна функція епідерми підсилюється виростами її клітин - волосками (трихомами), різноманітними за будовою.
В епідермі є особливі утворення для газообміну і транспірації - продихові апарати, які складаються з двох замикаючих клітин і щілини між ними - продихової щілини.
Замикаючі клітини містять хлоропласти.
Стінка їх з боку клітин епідерми набагато тонша, ніж з боку щілини. Клітини епідерми, які межують із замикаючими клітинами, часто іншої форми ніж решта.
Такі клітини називають побічними.
Продихові апарати розташовані по обох боках листкової пластинки, у надземних рослин переважно на нижньому, а у плаваючих листків водяних рослин - лише на верхньому боці.
Корок. Клітини епідерми внаслідок росту стебла в товщину деформуються і відмирають і утворюється вторинна покривна тканина - корок.
Утворення його пов'язане з діяльністю вторинної меристеми - коркового камбію (фелогену), що виникає із субепідермальних клітин, а іноді з клітин епідерми.
Клітини коркового камбію діляться тангенціально (перегородками, паралельними поверхні стебла) і диференціюються у відцентровому напрямі у корок (фелему), а в доцентровому - у шар живих паренхімних клітин (фелодерму).
Комплекс, який складається з трьох тканин - фелогену, фелеми і фелодерми, називають перидермою.
Захисну функцію виконує лише корок. Він складається з правильних радіальних рядів щільно закріплених клітин, на стінках яких відкладається суберин.
В результаті окорковіння стінок вміст клітин відмирає.
Для транспірації і газообміну у корку є особливі утворення — сочевички, виповнені округлими клітинами, між якими розташовані великі міжклітинники.
Тканина, що виповнює сочевичку, утворюється ще до появи суцільного шару коркового камбію в результаті поділу паренхімних клітин, які лежать під продиховим апаратом.
Кірка. Утворюється у дерев і кущів на зміну корку, яка під натиском стебла, що розростається у товщину, через 2—3 роки розривається. У тканинах кори, що лежать глибше, закладаються нові ділянки коркового камбію, з яких утворюються нові шари корка. Внаслідок цього зовнішні тканини ізолюються від центральної частини стебла, деформуються і відмирають. Таким чином, на поверхні стебла утворюється комплекс мертвих тканин, який складається з кількох шарів корка і відмерлих ділянок кори. Це і є кірка.