3. Різноманітність листків.
Розрізняють прості і складні листки.
Прості листки мають одну пластинку, суцільну або більш-менш виїмчасту.
У деревних рослин вони опадають восени, а у трав'янистих найчастіше відмирають разом із стеблом. Прості листки характерні майже для всіх трав'янистих рослин і більшості дерев і кущів.
Складні листки складаються звичайно з кількох (двох або більше) листочків, прикріплених до загального черешка (рахісу) короткими черешечками, які утворюють зчленування.
Завдяки цьому складний листок опадає частинами - спочатку листочки, а потім рахіс.
Типовий листок складається з листкової пластинки (lamina), черешка (petiolus) та прилистків (stipulae). Проте наявність двох останніх частин зовсім необов'язкова. Листки без черешка називаються сидячими. Отже, листкова пластинка — основна частина листка. Якщо листкова пластинка одна, то листок називається простим, а якщо кілька — складним.
Наприклад, прості листки мають береза, липа, дуб, бузок, а складні — конюшина, акація, троянда. Листкові пластинки складного листа розміщуються на загальному черешку, який має назву рахіс. Цікаво, що при листопаді, кожен листочок складного листа відпадає окремо.
Простий листок Липи Складний листок Троянди
Класифікації простих листків:
Листки із суцільною пластинкою:
за формою пластинки - яйцеподібні, округлі, ланцетоподібні, довгасті, лінійні;
за формою верхівки пластинки - тупі, гострі, загострені, гострокінцеві, виїмчасті;
за формою основи пластинки - серцеподібні, округлі, клиноподібні;
за формою краю пластинки - цільнокраї, пилчасті, двічіпилчасті, зубчасті, городчасті, виїмчасті.
Листки з виїмчастою пластиною:
за глибиною виїмки - лопатеві (виїмки сягають не більше чверті ширини половини пластинки), роздільні (виїмки досягають однієї третини ширини половини пластинки і більше), розсічені (виїмки досягають головної жилки листка),
за розташуванням виїмок - трійчасто, пальчасто-перисто-розсічені.
Якщо у перисторозсіченого листка великі частки чергуються з дрібними, то його називають переривчасто-перисторозсіченим (картопля). Іноді пластинка розсічена двічі або багато разів (деревій, кріп).
Різноманітність морфології
Різноманіття зовнішнього вигляду листя просто вражає, тому, природно, виникає потреба в їх класифікації. Малюнок дає досить вичерпну картину зовнішньої морфології листкової пластинки, розглянемо деякі підходи до її класифікації.
Прості листки залежно від форми листкової пластинки можна поділити на дві великі групи:
- з нерозчленованою пластинкою
голчастий (хвойні)
лінійний (злаки)
ланцетний
округлий
яйцеподібний
оберненояйцеподібний
щитоподібний
серцеподібний
ниркоподібний
стрілоподібний
списоподібний тощо;
-з розчленованою пластинкою
лопатевий - розчленування досягають 1/3-1/4 листкової пластинки
трійчастолопатевий
пальчастолопатевий
перистолопатевий
роздільний -глибина вирізів понад половину ширини листкової пластинки
трійчастороздільний
пальчастороздільний
перистороздільний
розсічений - розчленування доходять до центральної жилки чи основи листка
трійчасторозсічений
пальчасторозсічений
перисторозсічений
Це була класифікація простих листків за формою листкової пластинки, на перший погляд вона може здатися складною, проте це не так. До цієї класифікації дещо «не вписується» листок картоплі. Він є своєрідним: за формою він перистий, але розчленування неоднакове, великі долі чергуються з маленькими. Такий листок матиме назву «непарнопереривчастоперисторозсічений».
-Наступна класифікація простих листків за формою края листкової пластинки. Розрізняють:
пилчастий
двічіпилчастий
зубчастий
городчастий
суцільний та ін.
-Класифікація складних листків дещо нагадує класифікацію простих з розчленованою листковою пластинкою. Виділяють:
трійчастоскладний
пальчастоскладний
перистоскладний
парноперистоскладний (рахіс закінчується двома листочками)
непарноперистоскладний (рахіс закінчується одним листочком)
Складні листки класифікують за розташуванням листочків на рахісі:
пальчастоскладні — листочки розташовані на верхівці рахісу: в одній площині і розходяться більш або менш радіально;
перистоскладні — листочки розташовані по довжині рахісу, причому на верхівці його може розташовуватись один листочок (непарно-перистоскладні, або два листочка (парноперистоскладні);
Перистоскладні листки іноді бувають складнішої конструкції – двічі – і багаторазово- перистоскладні.
трійчасті – листок має лише три листочки..
Найпримітивнішою формою листка у голонасінних і покритонасінних є простий листок, цільний або лопатевий.
Сильно розсічені і складні листки утворилися пізніше.
Прилистки також розглядають як ознаку низької організації. Найпримітивнішим типом жилкування вважають просте і дихотомічне.
Розміри листків дуже варіюють, нерідко навіть у межах однієї рослини.
У флорі нашої країни деякі види мають дуже дрібне листя, до 1-1,5мм завдовжки.
У рослин тропічної і субтропічної зон листя сягають 20-22м завдовжки (у пальм).
Формація листків, гетерофілія.
Звичайно на одному пагоні утворюються листки, неоднакові за розмірами, формою, забарвленням.
Розрізняють три формації листків:
низову,
серединну
верхівкову.
Листки низової формації звичайно недорозвинені або видозмінені у зв'язку з тим, що вони виконують спеціалізовану функцію (захисну, запасаючу) — сім'ядольні листки, брунькові лусочки, редуковані листки кореневищ, а іноді і надземних пагонів.
Листки серединної формації становлять основну масу листків рослини. Це типові для даного виду листки і на відміну від попередніх хлорофілоносні.
Листки верхівкової формації розташовані на квітоносних пагонах (у суцвіттях). Це приквітники, обгортки тощо.
Всі вони як правило, недорозвинені, не мають черешків, забарвлені або безбарвні.
Якщо йдеться про листки рослини, то мають на увазі серединну формацію листків.
Іноді серединні листки одного пагона помітно різняться за формою.
Так, у деяких водяних рослин підводні, плаваючі і надводні листки різко відособлені морфологічно - це явище дістало назву гетерофілії.