5.3. Становлення державної влади в Україні

Простежимо процес формування та завоювання державної влади в Україні у XX ст. До Лютневої (1917 р.) буржуазно-демократичної революції в Російській імперії Україна не мала державності, а відтак і суверенної влади. Першою спробою встановлення державності і формування влади була організація 4 березня 1917 р. в Києві Центральної Ради, лідером якої було обрано професора М.С.Грушевського. Рада своїм Першим Універсалом від 10 червня 1917 р. проголосила автономію України у складі Росії, а Четвертим від 11 січня 1918 р. – незалежність УНР. Однак Центральна Рада не була дієздатною державною владою, оскільки не мала організаційної структури, яка дала б їй можливість здійснювати владу, вона не була легітимною, не мала впливу на всю Україну чи хоча б на більшу її частину. Дії влади були непослідовними, а саму Раду роздирали протиріччя та чвари, що й зумовило невдоволення народу, посприяло її поваленню й натомість захопленню влади за підтримки німецьких військ гетьманом П.Скоропадським 29 квітня 1918 р. Ця влада являла собою форму монархічного правління. Проіснувавши до 13 листопада того ж року й не здобувши підтримки народу гетьманат була повалений, а на зміну йому прийшла Директорія УНР – колективне правління на чолі з В. Винниченком – Голова, С. Петлюрою – Головний отаман республіканського війська та членами уряду Ф.Швецем, О.Андріївським, А. Макаренком. Еволюція Директорії відома: поступово вона перетворилась на суто авторитарну владу військового міністра С. Петлюри, який замість демократії встановив фактично режим особистої влади. Це обумовило обурення народу, збройний виступ проти неї, і зрештою повалення.

Паралельно з цими процесами у Харкові 11–12 грудня 1917 р. з’їздом робітничих, селянських і солдатських депутатів, який відбувався під беззаперечним впливом більшовиків, було проголошено Радянську владу. Фактично до початку січня 1919 р. ця влада існує формально і знаходиться в Москві, аж 6 січня 1919 р. Тимчасовий Робітничо-Селянський Уряд України прибуває до Харкова і тепер уже проголошує Українську Соціалістичну Радянську Республіку – УСРР. УСРР упродовж 1919 – 1920 рр. розповсюдила свою владу на центральні і східноукраїнські землі. Західноукраїнські землі увійшли до складу Польщі, Румунії та Чехословаччини. До кінця 1922 р. УСРР формально була суверенною, незалежною державою, а фактично підпорядковувалася більшовицькій центральній владі в Москві.

З 30 грудня 1922 р., після створення Союзу РСР, державна влада в Україні втрачає свій суверенітет, стає квазідержавною, бо контролюється союзною владою. З липня 1990 по грудень 1991 р. відбувається становлення нинішньої української державності і влади, а завершується цей процес прийняттям 28 червня 1996 р. Конституції України, яка законодавчо закріпила усі українські державницькі досягнення.

Питання для самоконтролю.

1. Без яких відносин неможливе організоване існування суспільства? Чому?

2. Як визначав сутність влади М. Вебер? Спробуйте обґрунтувати його думку.

3. Дайте характеристику складовим елементам влади.

4. дайте визначення політичної влади. Поясніть його сутність.

5. Охарактеризуйте особливості політичної влади.

6. Визначте сутність державної влади.

7. У чому сутність особистостей державної влади?

8. Що означає суверенітет державної влади та її публічність?

9. Що являє собою засоби (ресурси) влади? Поясніть де і коли можуть застосовуватись економічні, соціальні, культурно-інформаційні та силові засоби влади.

10. Які засоби влади є найбільш дієвими* Чому? Їх ефективність?

11. Назвіть способи володарювання.

12. Назвіть та дайте характеристику шляхів досягнення влади.