Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Успаленко_Фінанси_Тексти_лекцій_Ч2.doc
Скачиваний:
33
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
1.02 Mб
Скачать

Питання для самоконтролю

  1. Що таке „бюджет”?

  2. Які найважливіші характеристики бюджету?

  3. У чому полягає суть бюджету держави як соціально – економічної категорії?

  4. Які можливі підходи до структурної побудови бюджету і який використовується в Україні?

  5. Які основні функції бюджету?

  6. У чому полягають особливості бюджету як фінансового плану?

  7. Що таке „бюджетний механізм” і яке його значення?

  8. Які основні напрями бюджетної політики на сучасному етапі?

  9. Охарактеризуйте фактори, які впливають на бюджет.

  10. Що таке „бюджетна система” та які принципи бюджетного устрою?

  11. Що таке „зведений бюджет України”?

  12. Для чого потрібна бюджетна класифікація?

  13. Які основні складові бюджетного процесу?

  14. Які основні етапи бюджетного процесу в Україні?

  15. Яке значення „Бюджетного кодексу України”?

ТЕМА 7 ДОХОДИ І ВИДАТКИ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ

1 Сутність,джерела фінансування і класифікація доходів державного бюджету.

2 Сутність,склад і структура видатків державного бюджету.

3 Принципи і форми бюджетного фінансування.

4 Бюджетний дефіцит і його вплив на економіку країни.

Мета теми – показати сутність і джерела доходів державного бюджету та напрями використання.

1 Сутність, джерела фінансування і класифікація доходів

державного бюджету

Функціонування бюджету відбувається за допомогою таких особливих економічних форм, як доходи і видатки. Перш за все необхідно з’ясувати відмінності в поняттях “державні доходи” і “доходи державного бюджету”.

Державні доходи охоплюють ту частину фінанасових відносин, яка пов’язана з формуванням фінансових ресурсів у розпорядженні держави і державних підприємств. При цьому акумульовані державою фінансові ресурси належать до централізованих (концентруються в бюджеті держави і фондах цільового призначення), а ті, що залишаються у розпорядженні державних підприємств, є децентралізованними. Доходи бюджету займають головне місце у складі централізованих державних доходів, але це поняття більш вузьке.ніж доходи держави.

Доходи Державного бюджету – це частина централізованих фінансових pecypciв держави, які врегульовані відповідними норма­тивными актами i необхідні для виконання її функцій. Доходи бю­джету відображають економічні відносини держави з підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які виникають у процесі стягнення бюджетних платежів

Залежно від конституційного устрою держави існує кілька рівнів доходів бюджету від загальнодержавного до нижчих адміністративно-територіальних угруповань.

Сукупність вcix видів державних доходів, які формуютъся різними методами, взаємозв'язок їх використання складають систему державних доходів. Система державних доходів призначена вирішувати не тільки фіскальні, але й економічні завдання - стимулювати зростання виробництва i його ефективності, впливати на розміщення виробничих сил на території держави, допомагати прискоренню науково-технічного прогресу. Виконуючи фіскальну функцію, система державних доходів не повинна підривати фінансову стійкість ланцюга господарювання – підприємств, організацій, установ.

Бюджетний кодекс України розрізняє два види бюджетних надходжень:

1) загальні – формують загальний фонд бюджету і не мають цільового використання;

2) спеціальні – зараховуються до спеціального фонду бюджету і використовуються на передбачені законодавством заходи.

Формою прояву категорії доходи бюджету служать різні види платежів юридичних та фізичних осіб в бюджет,a їx матеріальним втіленням гpoшові кошти, які мобілізуються в бюджет. Характеризуючи економічну сутність категорії «доходи бюджету», необхідно звернути увагу на те, що бюджетні доходи, з одного боку, є результатом розподілу вартості валового внутрішнього продукту між різними учасниками відтворювального процесу; а з іншого - об'єктом подальшого розподілу сконцентрованої в руках держави вартості.

Головним джерелом доходів є ВВП. Якщо для покриття потреб його недостатьно, держава залучає національне багатство (сукупність матеріальних благ, створених працею попередіх i нинішніх поколінь i залучених у процес відтворення природних pecypciв, яким розпоряджається суспільство на визначений момент часу), а саме: доходи від приватизації державного майна, від продажу золотовалютного запасу та інших національних цінностей. Поповнення pecypciв бюджетного фонду може здійснюватись також на ocновi внутрішніх і зовнішніх позик i за рахунок eмiciї паперових грошей. Кошти, що залучаються державою на відплатній основі – тимчасово вільні грошові кошти юридичних ocіб, заощадження населения, іноземний капітал (шляхом продажу на фінансовому ринку державних облігацій; отримання кредиту під заставу пакету акцій великих підприсмств; отримання державних позик від окремих держав або від міжнародних фінансово-кредитних установ) відображають кредитний метод формування бюджетних pecypciв, що передбачає поворотність запозичень i платність за їx використання. Виходячи з цього, кошти мобілізовані на основі державних позик, необхідно розглядати не як джерело формування доходів бюджету, а як спосіб тимчасового поповнення бюджетного фонду. Аналогічно слід характеризувати й емісію паперових грошей, до якої держава вдається за надзвичайних обставин, якщо отримання доходів i позик є затрудненим, а фінансування бюджетних витрат - невідкладним. Це найбільш непопулярний захід, оскільки він посилює інфляційні процеси i має негативні соціально-економічні наслідки. Разом з тим, за своїм змістом кредитні надходження та емісійні доходи - це сума фактичної нєзбалансованості доходів та видатків бюджету. Таким чином, доходами бюджету є mi грошові кошти, що надходять у розпорядження держави на безвідплатній i безповоротній основі згідно з діючим бюджетным i податковим законодавством.

Співвідношення способів формування бюджетного фонду – на основі справляння бюджетних доходів, залучення позик i грошової емісії – відрізняється залежно країн i у часі; залежить від конкретної економічної ситуації, від стану самої фінансової системи і т.д.

Склад бюджетних доходів, їх структура органічно пов'язані з обсягами вартості валового внутрішнього продукту i визначаються фінансовою політикою держави.

Джерела доходів Державного бюджету України визначені Бюджетним кодексом та іншими нормативними актами. Конкретизація доходів та ставок відрахувань уточнюється в Законі про Державний бюджет на поточний рік.

Доходи Державного бюджету можна класифікувати по різними ознаками

(див.табл.7.1).

Таблиця 7.1 - Класифікація доходів Державного бюджету

Категорії класифікації

Види доходів

1

2

Залежно від повноти зарахування доходів до бюджету

  • Закріплені - згідно з чинним законодавством повністю зараховуються до бюджету

  • Регулюючі - зараховуються у певному відсотковому відношенні

За частотою появи

  • Звичайні - регулярно включаються в доходи;

  • Надзвичайні - з’являються в доходах за вийняткових, але обгрунтованих обставин

За методом залучення

  • Податки

  • Збори

  • Обов’язкові платежі

  • Інші надходження

Продовження таблиці 7.1

1

2

За способом зарахування

  • Загальний фонд

  • Спеціальний фонд

За розділами відповідно до Бюджетного кодексу

  • Податкові надходження

  • Неподаткові надходження

  • Доходи від операцій з капіталом

  • Трансфери

Як свідчить ст.9 “Класифікація доходів бюджету” Бюджетного кодексу України, за формою мобілізації доходи державного бюджету поділяються таким чином, як це указано в табл.7.2.

Таблиця 7.2 – Склад доходів державного бюджету

Види доходів

Характеристика

1

2

1 Податкові надходження

1 Платежі за використання природних ресурсів

2 Внутрішні податки на товари та послуги

3 Податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції

4 Податки на доходи,прибуток,збільшення ринкової вартості

5 Інші податкові надходження

2 Неподаткові надходження

1 Доходи вiд власності й підприємницької діяльності

  1. Надходження позабюджетних коштів бюджетних установ

  2. Надходження від грошово-речових лотерей

  3. Надходження до бюджету відсотків за користування тимчасово вільними бюджетними коштами

  4. Надходження дивидендів від суб’єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств

  5. Рентна плата

  6. Надходження від приватизації

2 Адміністративні збори та платежі,доходи від некомерційного та побічного продажу

  1. Збори, що справляються державною автоінспекцією

  2. Плата за встановлення проби та клеймування виробів і сплавів із дорогоцінних металів

  3. Плата за надання послуг службою дозвільної системи органів внутрішніх справ

  4. Плата за оренду цілісних майнових комплексів державних підприємств

  5. Державне мито

Продовження таблиці 7.2

1

2

3 Надходження від штрафів і фінансових санкцій

  1. Суми, стягнені з осіб, що заподіяли шкоду підприємству

  2. Адміністративні штрафи

  3. Штрафи за порушення правил пожежноі безпеки

  4. Збори, що стягуються Комітетом з питань нагляду за охороною праці

4 Інші неподаткові надходження

  1. Надходження сум простроченої кредиторської і депонентської заборгованностей

  2. Доходи від продажу надлишкових озброєнь

  3. Плата за транзит нафти, газу, аміаку через територію України

  4. Надходження від перевищення розрахункового фонду оплати праці над фактичним

  5. Додаткові збори на оплату праці

  6. Інші джерела

3 Доходи від операцій з капіталом

1 Доходи від продажу основного капіталу

2 Надходження від продажу державних запасів товарів

3 Надходженяя від продажу нематеріальних активів і землі

4 Бюджетні трансфери

1 Зовнішні трансферти

2 Офіційні внутрішні трансферти (вилучення коштів)

5 Цільові державні фонди

1 Фонд України соціального захисту інвалідів

2 Фонд охорони навколишнього природного середовища

Доходи бюджету класифікують і за іншими ознаками, наприклад:

  • залежно від державного устрою держави розрізняють: а) в унітарній державі – доходи центрального (державного) бюджету і доходи місцевих бюджетів; б) у федеративній державі – доходи федерального бюджету, доходи бюджетів держави – доходи федерального бюджету, доходи бюджетів членів федерації і доходи місцевих бюджетів;

  • залежно від рівня бюджетної системи, за яким закріплюються доходи, вони поділяються на закріплені та регулюючі;

  • залежно від джерел надходження виділяють доходи, що надходять від юридичних осіб і від населення;

  • залежно від конкретних видів прямих і непрямих податків (податок на прибуток підприємств, податок на доходи громадян, податок на додану вартість, акцизний збір та ін. );

  • залежно громадянства суб’єктів оподаткування – сплачувані резидентами або нерезидентами.

На рівень доходів Державаного бюджету впливають зовнішні та внутрішні фактори (див. рис. 7.1). Вони можуть мати економічне, соціальне, політичне, національне спрямування.

Рисунок 7.1 - Вплив внутрішніх і зовнішніх факторів на доходи

Державного бюджету

Склад доходів Державного бюджету України передбачений ст. 29 Бюджетного кодексу.

Доходи Державного бюджету України включають:

  • доходи (за винятком тих, які згідно з Бюджетним кодексом закріплені за місцевими бюджетами), що отримуються відповідно до законодавства про податки, збори й обов'язкові платежі та Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів”, а також від плати за послуги,що надаються бюджетними установами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України,та інших визначених законодавством джерел, включаючи кошти від продажу активів, що належать державі або підприємствам, установам та організаціям, а також проценти i дивіденди, нараховані на частку майна, що належить державі в майні господарських товариств;

  • гранти і дарунки в вартісному обрахунку;

  • міжбюджетні трансферти з місцевих бюджетів.

Останнім часом податкові надходження становлять 55 - 60%, неподаткові – до 20, внески у цільові фонди – 10-15%, державні позики на покриття бюджет ного дефіциту – 15 %. У складі податкової системи прямі податки складають 50-55, непрямі – 40-45, платежі за ресурси – близько 1, плата за державні послуги i компенсаційні доходи – 2-5, місцеві податки i збори – до 2%.

Принципи формування державних доходів

  1. Вигода (державні доходи повинні використовуватись таким чином, щоб надавати споживачам максимальнох вигоди).

  2. Платоспроможність (податки повинні відповідати платоспроможності платника).

  3. Рівність в оподаткуванні. Видіяють два види рівності:

Горизонтальна piвнicть: платники з однаковими доходами, майном та рівнем споживання сплачують рівні податки.

Вертикальна piвнicmь: платники з неоднаковим рівнем доходів платять pізні податки віповідно до критерію справедливості (більші доходи - більші податки, менші доходи - менші податки).

Критерій справедливості в різних країнах залежить від багатьох чинників, у першу чергу від матеріального стану в суспільстві. Чим суспільство заможніше, тим відносно невеликі податки на багатих і, навпаки.

Метою формування державних доходів є розподіл і перерозподіл валового внутрішнього продукту.

Наслідками такого перерозподілу є:

  1. Досягнення політичної рівноваги, тобто громадянської згоди на виплату податків в обмін на послуги держави. Якщо вказаний обмін є еквівалентним, то у суспільстві буде існувати політична рівновага щодо використання державою своїх фінансів.

  2. Досягнення ринкової рівноваги. Це означае, що фінансові ресурси, вилучені державою за допомогою податків, використовуються державою з тією ж ефективністю, з якою вони могли б бути викоpикористані у приватному секторі.

  3. Ефективність перерозподілу доходу, тобто зменшення доходів, одержаних у приватному ceктopi, та використання таких доходів у державному ceктopi таким чином, щоб вони обумовили мінімальний вплив на зростання цін у приватному ceктopi i не призвели до зменшення виробництва в цьому секторі. Зрозуміло, що цього не уникнути, але мінімізувати втрати приватного сектора необхідно.